Справа № 216/8859/13-ц

УХВАЛА

11 лютого 2014 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Мазурчака В.М., при сексретарі Марущак І.А.,

за участю:

особи, які беруть участь у справі, не повідомлялись,

розглянувши заяву позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ОСОБА_5 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок затоплення квартири,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду відповідно до ухвали від 23.12.2013 року перебуває справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ОСОБА_5 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок затоплення квартири.

Ухвалою від 23 грудня 2013 року у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про забезпечення позову було відмовлено з тих підстав, що були відсутні докази неможливості виконання рішення суду у майбутньому, докази належності квартири відповідачу, співрозмірності позовних вимог.

10 лютого 2014 року позивач повторно подав заяву про забезпечення позову.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

За час провадження у справі було встановлено такі обставини:

- третя особа ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що відповідач ОСОБА_4 є його колишньою дружиною, а тому між ними довірливі стосунки. Вона надала йому довіреність на право оформлення та підпису усіх документів, необхідних для продажу квартири. Також відповідач доручила йому продати квартиру за ринковими цінами аналогічних квартир у місті Кривому Розі. Він здійснював заходи із реалізації кварири, зокрема подавав оголошення, але поки що покупця немає. Відповідач постійно проживає в Російській Федерації з 1994 чи 1995 року. ЇЇ діти також проживають в Російській Федерації. Спільних дітей у нього та відповідача немає. Дані пояснення, зокрема, підтверджуються дорученням ОСОБА_4 від 12 березня 2012 року, яке посвідчене нотаріусом в місті Москві (а.с. 101). З доручення також вбачається, що відповідач є громадянкою Російської Федерації. З доручення також вбачається, що третя особа може у будь-який час продати квартиру за ціною та на умовах на власний розсуд. Ці обставини є доказами неможливості виконання потенційного рішення у майбутньому через обєктивні складнощі - відповідач проживає в іншій державі;

- квартира належить відповідачу на праві приватної власності, що підтверджується відомостями від 10 січня 2014 року з комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради "Криворізьке бюро технічної інвентаризації" (а.с. 88);

- співмірність позовних вимог є розумною, враховуючи ціну позову 29022,5 збитків та 10000 за завдану моральну шкоду. Не дивлячись на відсутність доказів вартості квартири відповідача, однак, враховуючи той факт, що третя особа може у будь-який час продати квартиру відповідача за будь-якою ціною, суд вважає за можливе вжити заходи забезпечення позову.

Позивач просить накласти заборону на відчуження квартири відповідача, що за своїм змістом та механізмом виконання фактично є проханням про накладання арешту на майно.

Відповідно до п.1) ч.1 ст.151 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Враховуючи встановлені обставини справи, а також те, що квартира відповідача, на яку позивач просить накласти арешт, знаходиться у повному володінні, користуванні з правом розпоряджатися у спосіб продажу, суд вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Розяснити відповідачу, що згідно ч.2 ст.154 ЦПК України у разі забезпечення позову про стягнення грошових коштів відповідач може з дозволу суду замість допущеного виду забезпечення внести на депозитний рахунок суду суму, зазначену в позовній заяві.

Окрім цього, враховуючи ч.2 ст. 152 ЦПК України щодо невичерпності заходів забезпечення позову, відповідач може запропонувати накласти арешт на грошові кошти на його поточному рахунку як альтернативу обраному виду забезпечення позову.

На основі викладеного та керуючись ст.ст. 151-153, 208-210 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

Клопотання позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ОСОБА_5 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок затоплення квартири задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 21 жовтня 1992 року Першою криворізькою державною нотаріальною конторою, зареєстровано в реєстрі за № 2-5077.

Копію ухвали надіслати заявнику (позивачу) та заінтересованим особам негайно.

Копію ухвали надіслати особі, щодо якої вжито заходи забезпечення позову, негайно після її виконання.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена окремо від рішення суду. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В.М. Мазурчак