АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 22-2862 Головуючий у1-й інстанції - Лопатюк Н.Г.
Доповідач - Пікуль А.А.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 лютого 2014 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Пікуль А.А.
суддів Невідомої Т.О.
ШаховоїО.В.
при секретарі Кучер Є.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Філіцької Оксани Юріївни в інтересах Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 грудня 2013 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу,-
в с т а н о в и л а:
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 12 грудня 2013 року за безпідставністю заявленого позову відмовлено у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу.
Не погодившись з рішенням суду, ПрАТ "Українська охоронно-страхова компанія" через свого представника ФіліцькуО.Ю. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування до спірних правовідносин норм матеріального права, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення заявленого позову.
Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., пояснення учасників судового розгляду, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.
При ухваленні рішення про відмову у задоволенні заявленого позову районний суд виходив того, що ОСОБА_4 повідомляв страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди в строки, передбачені Законом телефонним дзвінком по номеру, зазначеному в Полісі ПАТ "УОСК", який був здійснений у присутності ОСОБА_5 і ця обставина підтверджена ОСОБА_5, допитаним у якості свідка.
Виходячи з цієї обставини районний суд встановив, що позивачем не доведений факт порушення відповідачем, як страхувальником, вимог п.п.33.1.2. п.33.1. ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", і прийшов до висновку про те, що сам факт неповідомлення страховика про ДТП не є підставою для відшкодування страхувальником в порядку регресу сплаченого страховиком страхового відшкодування.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що висновки районного суду щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог не відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону. Районним судом неправильно застосовані до спірних правовідносин положення ст.ст. 33, 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Указані обставини, враховуючи положення ст. 309 ЦПК України, дають суду апеляційної інстанції підстави для скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового рішення виходячи з наступного.
Правовідносини сторін, крім положень глави 67 ЦК України, урегульовані також Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який відповідно до ст. 999 ЦК України має пріоритет перед нормами ЦК.
ПрАТ "Українська охоронно-страхова компанія" посилається на передбачений законом обов'язок страхувальника повідомити страховика про страховий випадок.
За правилом п.п.33.1.2. п.33.1. ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент настання страхового випадку) учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до вимог ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, зокрема, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону (п.п. "ґ" п.п. 38.1.1. п. 38.1 ст. 38 цього Закону).
Заперечуючи проти позову, ОСОБА_4 пояснив суду, що він виконав вимоги п.п.33.1.2. п.33.1. ст. 33 Закону повідомивши страховика - ПрАТ "Українська охоронно-страхова компанія", про настання страхового випадку по телефону 14 червня 2011 року (наступного дня) за вказаним у страховому Полісі номером телефону, що підтвердив допитаний у якості свідка ОСОБА_5
Водночас, з наданого позивачем на спростування указаних заперечень та показань свідка письмового доказу - письмової заяви ОСОБА_4 про настання події з забезпеченим транспортним засобом від 25 липня 2011 року (а.с.68-69), вбачається, що при викладенні у заяві короткого опису обставин події, що може бути віднесена до страхової, ОСОБА_4 власноручно вказав, що він був у відрядженні, був зайнятий і тому не мав можливості повідомити страховика про ДТП.
В ході апеляційного розгляду ОСОБА_4 підтвердив, що ця заява написана ним власноручно.
При цьому, допустимих (письмових) доказів перебування ОСОБА_4 у відрядженні в означений період, що стало для відповідача перешкодою вчасно повідомити страховика про настання страхового випадку, суду не надано.
Оцінюючи доводи та заперечення сторін у сукупності з наданими суду доказами, апеляційний суд приходить до висновку про те, що при встановленні обставини належного повідомлення страховика про настання страхового випадку в основу рішення у даній справі слід покласти заяву ОСОБА_4 про настання події з забезпеченим транспортним засобом від 25 липня 2011 року (а.с.68-69) відхиливши показання свідка ОСОБА_5, які суперечать фактам, зафіксованим в указаній заяві самим відповідачем.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 ЗаконуУкраїни "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"(в редакції, чинній на момент настання страхового випадку) про настання дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, ураховуючи положення п.п. "ґ" п.п. 38.1.1. п. 38.1 ст. 38 цього Закону, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого позову в частині стягнення з відповідача в порядку регресу сплаченого ПрАТ "Українська охоронно-страхова компанія" страхового відшкодування у розмірі 15 015 грн. 48 коп. (а.с.6-7; 32-33).
Правові підстави для стягнення з відповідача витрат ПрАТ "Українська охоронно-страхова компанія" на проведення експертизи у розмірі 350 грн. відсутні, оскільки указані витрати не є страховим відшкодуванням, а направлені на визначення розміру матеріального збитку. Ці витрати належать до звичайних виробничих витрат страховика, які покриваються за рахунок страхової премії, що сплачується страхувальником при укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності та за рахунок внесків страховиків до фондів МТСБУ відповідно до ст. 43 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Керуючись ст.303, 307-309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу Філіцької Оксани Юріївни в інтересах Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" задовольнити частково.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 грудня 2013 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» 15 015 грн. 48 коп. на відшкодування шкоди в порядку регресу та 229 грн. 40 коп. на відшкодування судових витрат по сплаті судового збору, а всього: 15 244 грн. 88 коп.(П'ятнадцять тисяч двісті сорок чотири грн. 88 коп.).
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: А.А. Пікуль
Судді: Т.О. Невідома
О.В.Шахова