ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"22" грудня 2006 р. Справа № 14/313
За позовом Державне підприємство “Національна атомна Енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, від імені якого діє відокремлений підрозділ “Рівненська атомна електрична станція”
до відповідача Закрите акціонерне товариство “Управління будівництва Рівненської АЕС”
про стягнення в сумі 186.179,88 грн.
Суддя Марач В.В.
За участю представників:від позивача –Климець С.М. (дов. у справі);
від відповідача– не з’явився.
Стаття 22 ГПК України роз’яснена.
СУТЬ СПОРУ: Позивач просить стягнути з відповідача 186.179,88 грн. вартості переданих на добудову четвертого енергоблоку Рівненської АЕС товарно-матеріальних цінностей, але не використаних в результаті здійснення добудови та неповернутих РАЕС.
Під час розгляду справи позивач подав заяву, в якій просить стягнути з відповідача вартість невикористаних товарно-матеріальних цінностей в сумі 182.635,78 грн., в зв'язку з частковою сплатою заборгованості відповідачем.
Відповідач у відзиві на позов проти його задоволення заперечив, пославшись при цьому на те, що відпуск товарно-матеріальних цінностей не оформлений належними документами, як то накладеними, довіреностями, актами тощо. Представник його, як в дане судове засідання, так і в попереднє, не з’явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення № 1957629 та № 19216022. Керуючись ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе вирішити спір без участі відповідача та відзиву з його боку за наявними в справі матеріалами.
Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення представника позивача, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Між позивачем –ВП “Рівненська АЕС” ДП “НАЕК “Енергоатом” та відповідачем –ЗАТ “Управління будівництва Рівненської АЕС”–20.03.1998 р. було укладено контракт № 2, за умовами якого відповідач зобов’язувався виконати будівельно-монтажні роботи по добудові 4-го енергоблоку Рівненської АЕС. В ході реалізації договірних відносин по контракту № 2 від 20.03.1998 р. було укладено ряд додаткових угод, а саме: № 2/2001 від 15.01.2001 р., № 2/2002 від 12.03.2002 р., № 2/2003 від 25.12.2002 р., № 2/2004 від 20.11.2003 р., № 2/2005 від 01.03.2005 р. У відповідності до п. 10.2 контракту, п. 3.1.1 додаткової угоди № 2/2001 від 15.01.2001 р., п. 8.6 додаткової угоди № 2/2003 від 25.12.2002 р., п. 3.1 та п. 9.2 додаткової угоди № 2/2004 від 20.11.2003 р., п. 6.2 додаткової угоди № 2/2005 від 01.03.2005 р. та Положення про безоплатний відпуск матеріалів підрядним організаціям на будівництво, реконструкцію об’єктів ВП “Рівненська АЕС”, позивач протягом 2001-2005 років передав відповідачу товарно-матеріальні цінності для використання в процесі виконання будівельно-монтажних робіт, що підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків по безоплатних матеріалах станом на 01.07.2006 р., Актом звірки взаємних розрахунків по безоплатних матеріалах за рахунок бюджетних коштів станом на 01.07.2006 р., Актом звірки взаємних розрахунків по безоплатних матеріалах за кошти облігацій станом на 01.07.2006 р. Всього було передано товарно-матеріально цінностей на суму 531.701,78 грн.
У відповідності до п. 2.8 Положення про безоплатний відпуск матеріалів підрядним організаціям на будівництво, реконструкцію об’єктів ВП “Рівненська АЕС”, яке затверджено позивачем та відповідачем, останній зобов’язаний був щомісячно в термін до 25 числа місяця, наступного за звітним, направляти в Управління капітального будівництва ВП РАЕС звіт про використання переданих безоплатно Рівненською АЕС матеріалів на будівництво об’єктів РАЕС. Однак, в зазначені терміни свої зобов’язання відповідач не виконав.
В зв’язку із невиконанням відповідачем зобов’язань щодо надання звіту за використання безоплатно-переданих матеріалів, станом на 12.07.2006 р. була проведена інвентаризація активів, переданих ЗАТ “УБ РАЕС” для монтажу в рамках контракту № 2 від 20.03.1998 р. За результатами проведеної інвентаризації була виявлена недостача товарно-матеріальних цінностей, переданих ЗАТ “УБ РАЕС”, на загальну суму 186.179,88 грн. у відповідності до Протоколу засідання інвентаризаційної комісії від 01.08.2006 р. та інвентаризаційних описів товарно-матеріальних цінностей № 1 від 13.07.2006 р., № 2 від 14.07.2006 р., № 4 від 17.07.2006 р., №; 5 від 17.07.2006 р., які підтверджені керівником ЗАТ “УБ РАЕС”. Таким чином, відповідач визнав факт недостачі товарно-матеріальних цінностей.
З метою захисту своїх законних інтересів, позивач звернувся із претензією № 001-13/8356 від 12.10.2006 р. до відповідача про відшкодування в сумі 186.179,88 грн., яка залишена останнім без відповіді.
У відповідності до ст. 841 ЦК України підрядник зобов’язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна.
У відповідності до п. 57 Постанови КМ України від 01.08.2005 р. № 668 підрядник несе відповідальність за неналежне використання, втрату, знищення або пошкодження (псування) з його вини переданих йому замовником матеріальних ресурсів.
У відповідності до ч. 3 ст. 216 ГК України господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі.
З аналізу ст. 841 ЦК України, п. 57 Постанови КМ України від 01.08.2005 р. № 668 та ч. 3 ст. 216 ГК України, випливає, що підрядник несе відповідальність за незбереження матеріальних ресурсів, наданих замовником, незалежно від правових підстав його надання (договори підряду, оренди тощо) і навіть за відсутності спеціального застереження в договорі про таку відповідальність підрядника. Достатнім є фактичне знаходження такого майна у володінні підрядника. Його відповідальність настає за загальними підставами і може мати характер як договірної, так і деліктної відповідальності.
Таким чином, вимоги позивача грунтуються на законі, є правомірними, а відтак підлягають задоволенню. Заперечення відповідача не беруться судом до уваги, як необгрунтовані та спростовуються всім вищевикладеним.
На основі наведеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,–
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Управління будівництва Рівненської АЕС” (поштова адреса: 34400, м. Кузнецовськ Рівненської області, код ЄДРПОУ 04630695, р/р 26005301390089 в ПІБ м. Кузнецовська, МФО 333302),–на користь Відокремленого підрозділу “Рівненська атомна електрична станція” ДП “НАЕК “Енергоатом” (34400, м. Кузнецовськ Рівненської області, код ЄДРПОУ 05425046, р/р 260043161737 в ОПЕРВ Ощадбанк м. Рівне, МФО 333368),–182 635 (сто вісімдесят дві тисячі шістсот тридцять п’ять) грн. 78 коп. вартості товарно-матеріальних цінностей, переданих на добудову четвертого енергоблоку РАЕС, витрат на державне мито в сумі 1 826 (одна тисяча вісімсот двадцять шість) грн. 35 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. сплаченої інформаційно-технічної послуги по забезпеченню судового процесу .
3. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Марач В.В.
Повний текст рішення складено в повному обсязі та підписано “29” грудня 2006 року.