Судове рішення #35535500

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


24 лютого 2014 року м. Рівне


Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі: головуючого судді - Боймиструка С.В., суддів: Гордійчук С.О., Буцяка З.І.

секретар судового засідання - Демчук Ю.Ю.,

з участю ОСОБА_7, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 05 червня 2013 року у справі за позовом садового товариства "Західний" до ОСОБА_3, Цаль Надії Василівни, ОСОБА_5, третя особа - приватний нотаріус ОСОБА_6, про визнання договору купівлі-продажу та договору дарування недійсними,


В С Т А Н О В И Л А:


Рішенням Рівненського районного суду від 05 червня 2013 року, яке було залишено без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 10 жовтня 2013 року, позовні вимоги садового товариства "Західний" задоволено: визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, магазину площею 102,9, що знаходиться в АДРЕСА_1, укладений 17 липня 2008 року між садовим товариством "Західний" та ОСОБА_3; визнано недійсним договір дарування цього майна, укладений 2 червня 2009 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_5; повернуто садовому товариству "Західний" майно, яке вибуло не з його волі, а саме: нежитлову будівлю, магазин площею 102,9, що знаходиться в АДРЕСА_1.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 грудня 2013 року ухвалу апеляційного суду скасовано і направлено справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У поданій на вказане рішення апеляційній скарзі ОСОБА_3 покликався на його незаконність та необгрунтованість через порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Вказував, що за придбаний об'єкт нерухомості розрахувався в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №16 від 23.07.2008 року. Визначення в даному платіжному дорученні призначення платежу як цільові внески на розвиток товариства згідно договору ВКР №101101 від 17.07.2008 року не може бути підставою для висновку про те, що сплачені гроші не стосуються оплати за приміщення магазину.

Зазначив, що висновок суду про виключність права розпоряджатися майном та коштами товариства тільки для правління такого товариства є хибним, оскільки Цаль Н.В. мала необхідний обсяг повноважень голови правління для підписання оспорюваного договору купівлі-продажу, а статут товариства не містить жодних обмежень для голови правління розпоряджатися майном та коштами садового товариства.


____________________________________________________________________________________________________________

Справа № 2-1088/11 Головуючий у 1-й інст. - Остапчук Л.В.

Провадження №22-ц /787/483/2014р. Доповідач - Боймиструк С.В.

Стверджував, що обмеження повноважень голови правління садового товариства "Західний" Цаль Н.В. на представництво товариства у відносинах з покупцем, на які покликається позивач, не мають юридичної сили і не можуть бути підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного в межах такого представництва.

Доводив, що позивачем не доведено, що покупець ОСОБА_3 знав чи не міг не знати про обмеження повноважень Цаль Н.В. при умові, що такі обмеження мали місце при укладенні договору купівлі-продажу.

Вказував, що 02 червня 2009 року ОСОБА_3 подарував вказаний об'єкт ОСОБА_5, який є добросовісним набувачем, а згідно ст.328 ЦК України набуте право власності є непорушним, оскільки набуте на підставах, не заборонених законом.

Вважав, що договір купівлі-продажу від 17.07.2008 року та договір дарування від 02.06.2009 року укладені відповідно до положень чинного законодавства і правові підстави для визнання їх недійсними - відсутні, а тому просив рішення Рівненського районного суду від 05 червня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Представник ОСОБА_3, ОСОБА_2 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримала та просила її задовольнити.

Представник садового товариства "Західний" Шевчук В.І просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення місцевого суду залишити без змін.

Відповідачі Цаль Н.В., ОСОБА_5 та третя особа - приватний нотаріус ОСОБА_6 у встановленому законом порядку, завчасно були повідомлені про час і місце розгляду справи, однак до суду не з'явилися і причин неявки суду не повідомив, а тому колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи за їх відсутності.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що голова правління садового товариства без згоди його правління не мала права розпоряджатись майном товариства, а тому вчинений нею правочин та наступні є недійсними.

Такий висновок місцевого суду відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст.203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Як вбачається з матеріалів справи, 17 липня 2008 року між продавцем - садовим товариством "Західний" в особі директора Цаль Н.В., яка діяла на підставі статуту товариства та протоколу №7 від 21 січня 2006 року, та покупцем ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6).

25 травня 2009 року ОСОБА_3 зареєстрував право власності на вказаний нежитлову будівлю, а 02 червня 2009 року подарував її своєму батьку - ОСОБА_5, який 10 червня 2009 року зареєстрував право власності на неї (а.с. 8-10).

Згідно п. 33 та 35 Статуту садового товариства "Західний" правом розпорядження майном і коштами товариства наділене правління садового товариства, але не особисто голова правління, який має право укладати від імені товариства в межах планів кошторису товариства (а.с.19-26).

Відповідно до ч.3 ст.92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Обов'язки голови правління садового товариства "Західний" Цаль Н.В. виконувала з 01 лютого 2006 року по жовтень 2008 року. Доказів планування товариством продажу спірного приміщення в межах кошторису товариства не надала.

Як вбачається з протоколу №7 розширеного правління садового товариства "Західний" від 21 січня 2006 року питання щодо відчуження нежитлової будівлі не вирішувалося (а.с.11-18), а згідно пояснень приватного нотаріуса ОСОБА_6 при посвідченні ним договору купівлі-продажу текст протоколу №7 за змістом був інший, ніж долучений до справи.

Отже, на момент вчинення оспорюваного правочину Цаль Н.В. не мала відповідних повноважень на його укладення та не діяла в інтересах товариства.

Оскільки ця будівля вибула з власності товариства поза його волею, то це є підставою для визнання договору купівлі-продажу нежитлової будівлі недійсним.

Також недійсним є і договір дарування цієї нежитлової будівлі, оскільки ОСОБА_3 відповідно до ст.317 та ч.2 ст.328 ЦК України не набув на неї право власності правомірно, а тому не міг нею розпоряджатись.

Згідно ч.3 ст.388 ЦК України, якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Отже, суд першої інстанції, вірно встановивши обставини справи та застосувавши норми матеріального та процесуального права, дійшов обґрунтованого висновку про визнання договорів купівлі-продажу і дарування не дійсними та повернув садовому товариству належне йому майно.

Таким чином рішення суду першої інстанції постановлене дотриманням норм матеріального та процесуального права і доводи апеляційної скарги висновків, наведених у ньому, не спростовують, тому підстави для його скасування відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317, 319, 323-325 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:


Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 05 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.



Головуючий:


Судді:





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація