Провадження: № 1-кп/484/208/13

Справа: № 484/4690/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.10.2013 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючої-судді Максютенко О.А

при секретарі Завірюха В.Ю.

за участю прокурора Моісеєнко С.В.

обвинуваченої ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Первомайську в залі суду кримінальне провадження № 12013160110002991 про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка та мешканка АДРЕСА_1, громадянина України, освіта середня, заміжня, знаходиться у декретній відпустці по догляду за дитиною до 3-х років, має на утриманні 2-х неповнолітніх дітей, раніше не судима, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст 213 КК України ,

встановив:

З початку вересня 2012 року ОСОБА_2 без встановленої державної реєстрації і спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено чинним законодавством України, на подвір'ї свого домоволодіння, яке знаходиться по АДРЕСА_1, організувала та розмістила незаконний пункт прийому металобрухту та з вересня 2012 року по серпень 2013 року, за допомогою підручних засобів, здійснювала незаконні операції з брухтом чорних металів.

Здійснюючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_2 в кінці червня 2013 року у ОСОБА_3 придбала 10 кг. Брухту чорного металу по ціні 1 грн. 60 коп. за 1 кг. На суму 16 грн. В кінці серпня місяця 2013 року ОСОБА_2 у ОСОБА_4 придбала 30 кг. Брухту чорного металу по ціні 1 грн. 60 коп. за 1кг. на суму 48 грн.

Скуповуючи указаний металобрухт, ОСОБА_2 важила його на вантажних вагах, після чого куплений металобрухт складала у своєму дворі, де зберігала, після чого збувала заготовлений металобрухт іншим особам, за вищою ціною, отримуючи при цьому прибуток.

5.05.2006 року, в ході проведення огляду в домоволодінні ОСОБА_2 було виявлено брухт чорного металу, в кількості 210 кг.

ОСОБА_2 своїми діями, яки виразились в здійсненні операцій з брухтом кольорових та чорних металів без державної реєстрації, без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством та організації незаконного пункту прийому і збуту металобрухту, вчинила кримінальне правопорушення передбачене ст. 213 ч. 1 КК України.

Обвинувальний акт надійшов до суду з угодою про визнання винуватості, згідно якої прокурор та ОСОБА_2 дійшли згоди щодо визнання винуватості, правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст.213 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Також, вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_2 у виді 1700 грн. штрафу. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Прокурор підтримав позицію обвинуваченого щодо затвердження угоди про визнання винуватості.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.213 КК України, яке згідно ст.12 КК України, є злочином невеликої тяжкості.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена розуміє права, передбачені ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України, розуміє характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, вид покарання та інші заходи, що будуть застосовані у разі затвердження угоди судом, обвинуваченій роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476 КПК України

Суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів сторін або інших осіб, не є очевидною можливість невиконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості та постановлення обвинувального вироку з призначенням міри покарання, визначеної в угоді.

Керуючись ст. ст. 314, 370, 371, 373, 374, 468, 474,475 КПК України, суд -

Ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 19 вересня 2013 року, укладену між обвинуваченою ОСОБА_2 та прокурором Первомайської міжрайонної прокуратури Моісеєнко С.В.

Визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.213 КК України, та призначити йому покарання, узгоджене сторонами угоди, у виді 1700 грн. штрафу.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Миколаївської області через Первомайський міськрайоннний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених статтею 394 КПК України.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченій та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: