ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

    

"18" грудня 2006 р.                                                                            Справа  № 14/268

За позовом:              Державне підприємство «Бурштин України»

До відповідача: Закрите акціонерне товариство «Дубрик»                                                                                     

про                            стягнення в сумі 12008 грн. 69 коп.

                                                                                                                 СУДДЯ   МАРАЧ В.В.

Секретар судового засідання Катеринчик А.І.

Представники:

від позивача:        представник Іваницька Н.В. (довіреність № 373 від 20.10.2006 р.)

від відповідача:    виконуючий обов’язки голови правління Куцик Р.М.

Стаття 22 ГПК України роз’яснена.

В засіданні оголошувалась перерва з 06 по 18.12.06 р.

СУТЬ СПОРУ:    Позивач просить стягнути з відповідача 12008,69 грн. заборгованості за відпущену продукцію по накладній № 1230 від 29.12.2005 року та довіреності відповідача ЯАІ № 990899 від 26.12.2005 року.

Відповідач відзиву на заяву суду не надав, представник його в судовому засіданні проти вимог позивача заперечив пославшись на те, що продукції він у позивача не отримував і довіреності серії ЯАІ № 990899 не виписував. В обгрунтування своїх заперечень представник відповідача надав суду книгу довіреностей.

Розглянувши документи і матеріали, які надані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини, на яких грунтуються їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Всупереч наведеному позивач не довів того, що відповідач отримував у нього продукцію. Позивач на підтвердження того, що відповідач отримав у нього продукцію надав суду фотокопію довіреності серії ЯАІ № 990899 від 26.12.2005 року. Однак на вимогу суду позивач не надав суду оригінал вказаної довіреності, так як відповідач заперечує її видання. Крім того, дослідивши в судовому засіданні книгу видачі довіреностей ЗАТ “Дубрик” судом було встановлено, що в 2005 році ЗАТ “Дубрик” довіреності серії ЯАІ № 990899 не видавало.

Таким чином суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог, що є підставою для відмови в їх задоволенні.

На основі наведеного, керуючись статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський  суд

                                                             В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позову.

   Суддя                                                                Марач В.В.

підписано "26" грудня 2006 р.