Справа № 259/10589/13-ц
Провадження № 2/259/220/2014
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30.12.2013 р. місто Донецьк
Куйбишевський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого судді: Ларіної О.В.,
при секретарі: Сербіній К.Д.,
за участю позивача: ОСОБА_1,
представника позивача,
який діє на підставі ордеру: ОСОБА_2,
відповідача: ОСОБА_3,
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про вселення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про вселення.
В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що сторони перебували у шлюбі під час якого родина отримала в гуртожитку кімнату АДРЕСА_1. Зазначена кімната є єдиним житлом позивача, іншого житла останній немає, оскільки ОСОБА_3 забрала ключі у позивача та останній не має можливості мешкати за зазначеною вище адресою, у зв'язку з чим ОСОБА_1 вимушений звернутись до суду з позовом про відновлення свого порушеного права, шляхом його вселення у кімнату гуртожитку АДРЕСА_1.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав просив їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві, надавши пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.
Представник позивача, яка діє на підставі ордеру ОСОБА_2 в судовому засіданні також позовні вимоги просила задовольнити на підставах викладених в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі, просила суд відмовити в задоволенні позові, зазначивши, що з ОСОБА_1 вони дійсно перебували у шлюбі, під час якого вона отримала кімнату у гуртожитку та є основним наймачем, де відповідач був зареєстрований, однак оскільки у останнього з'явилась інша жінка та намір про утворення нової родини, сторони шлюб розірвали. Після того, як ОСОБА_1 тривалий час не мешкав у кімнаті АДРЕСА_1, ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом про визнання ОСОБА_1 втратившим право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1, однак Апеляційним судом Донецької області в задоволені позовних вимог ОСОБА_3 було відмовлено.
Суд, вислухавши пояснення позивача, представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно копії ордеру на житлову площу у гуртожитку від 21.03.2013 року КП «Керуюча компанія Куйбишевського району м. Донецька» видало ОСОБА_3 на право заняття родини з трьох людей кімнати АДРЕСА_1, розміром 18,5 кв.м. Склад родини ОСОБА_3 - основний квартиронаймач, ОСОБА_1 колишній чоловік та ОСОБА_4 - син, (а.с. 37).
Також згідно з витягу особистого рахунку НОМЕР_1 від 12.12.2013 року зазначено, що за адресою: АДРЕСА_1, житловою площею 18,5кв.м, мешкають ОСОБА_3, яка є основним наймачем та була зареєстрована в зазначеній кімнаті - 14.09.2001 році, ОСОБА_1 - чоловік, який був зареєстрований 25.09.2001 р., а також ОСОБА_4 - син, який був зареєстрований 19.02.2003 року, (а.с. 36).
Таким чином, відповідно з вимогами ст. 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", ОСОБА_1 був зареєстрований у кімнаті АДРЕСА_1.
Згідно рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 23.08.2012 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був розірваний, (а.с. 38).
Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 15.10.2013 року ОСОБА_3 про визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право користування житловим приміщення за адресою: АДРЕСА_1 відмовлено, (а.с. 44-47).
Згідно з частиною 3 ст. 61 ЦПК України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, доводи відповідача стосовно того, що позивач добровільно не мешкав тривалий час у спірній квартири не заслуговують на увагу, оскільки зазначені доводи вже розглянуті судом та прийняте відповідне рішення.
Згідно зі ст. 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення.
До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Члени сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, був зареєстрований в спірній кімнаті під час перебування в шлюбі з відповідачем та був чоловіком наймача, тобто був членом сім'ї наймача, у зв'язку з чим згідно зі ст. 65 ЖК України, особи, які вселились в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
Таким чином, ОСОБА_1 відповідно зі ст. 65 ЖК України має право проживати в кімнаті АДРЕСА_1, на тих самих умовах, які були до розірвання шлюбу між сторонами.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на законі, доведені в судовому засіданні, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 60, 61, 212-215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про вселення - задовольнити в повному обсязі.
Вселити ОСОБА_1 у кімнату гуртожитку АДРЕСА_1.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів після його проголошення. Особами, які не були присутні при оголошенні рішення - в той же строк з дня отримання його копії.
Рішення суду набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває чинності після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення виготовлений протягом п'яти днів.
Суддя Куйбишевського районного суду
м. Донецька О.В. Ларіна