ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2014 р. Справа № 922/3598/13

Колегія суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Шевель О.В., суддя Лакізи В.В.

при секретарі Фільшиній Н.І.,

за участю представників сторін:

від позивача - Тіторенко І.А. - за довіреністю від 15.02.2013р. №174/13; Марченко О.П. - за довіреністю від 24.06.2013р. №1054/13-Н;

від 1-го відповідача - не з'явився;

від 2-го відповідача - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен банк Аваль» (вх. № 3714Х/2)

на рішення господарського суду Харківської області від 12.11.2013р.

у справі № 922/3598/12

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен банк Аваль», м.Харків,

до 1-го відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м.Харків,

до 2-го відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідіксус», м.Харків,

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.11.2013р. (суддя Жигалкін І.П.) відмовлено у позові Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен банк Аваль» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідіксус» про стягнення заборгованості за генеральною угодою та укладених в рамках генеральної угоди кредитних договорів №010-010-2/07-01-0369-08 та №010-1/07-0370-08.

Рішення суду з посиланням на ст.ст.8,61 Конституції України, ст.ст.553,554, 572,574,105 Цивільного кодексу України мотивована тим, що ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Рішеннями господарського суду Харківської області від 12.10.2011р. у справі №5023/6624/11 та Червонозаводського районного суду м. Харкова від 03.07.2012р. у справі №2035/871/2012 вирішені всі питання щодо стягнення сум боргу з відповідачів, а отже прийняття відповідного рішення на користь позивача за тим самим предметом і з тих самих підстав призведе до притягнення відповідачів до відповідальності за одне й те саме правопорушення більше одного разу.

Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 12.11.2013 р. у справі №922/3598/13 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, стягнути з ТОВ «Ідіксус» на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за генеральною кредитною угодою №07-01-82-08 та укладеними в рамках генеральної угоди кредитними договорами №010-010-2/07-01-0369-08 та №010-1/07-0370-08 в загальній сумі 919400,99грн. дол. США 99 центів, що по курсу НБУ станом на 18.07.2013р. складає 7348772,04грн.04коп.; стягнути з ФОП ОСОБА_4 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за генеральною кредитною угодою №07-01-82-08 та укладеним в рамках генеральної угоди кредитним договором №010-1/07-0370-08 в загальній сумі 104749,19 дол. США, що по курсу НБУ станом на 18.07.2013р. складає 837260,24 грн.; стягнути солідарно з ТОВ «Ідіксус» та ФОП ОСОБА_4 судовий збір за подання позовної заяви в сумі 68820,00 грн. та судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 34410,00 грн.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник вказує на те, що станом на момент подання позовної заяви заборгованість за кредитними договорами не погашена, а отже зобов'язання за кредитними договорами не припинені, та кредитор продовжує нараховувати боржнику відсотки за користування кредитними коштами. За приписами цивільного законодавства зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином, наявність судового рішення про стягнення боргу та відкриття виконавчого провадження не є підставою для припинення грошового зобов'язання. Крім того, апелянт зазначає, що рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 03.07.2012р. стягнуто з фізичної особи ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором №010-2/07-01-0369-08, питання стягнення заборгованості за кредитним договором №010-1/07-0370-08 не було предметом розгляду у суді загальної юрисдикції. На думку апелянта, відмовляючи у задоволенні стягнення заборгованості за договором №010-1/07-0370-08, місцевий господарський суд безпідставно позбавив позивача права на захист свого порушеного права. Крім того, скаржник зазначає, що наявність рішення господарського суду Харківської області від 12.10.2011р. про звернення стягнення на предмет іпотеки не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості з ТОВ «Ідіксус» як солідарного боржника на підставі договору поруки від 17.04.2008р. №07-01-82/3-08 .

ТОВ «Ідіксус» та ФОП ОСОБА_4 відзивом від 19.12.2013р. заперечують проти вимог апеляційної скарги та просять залишити рішення господарського суду Харківської області від 12.11.2013р. у справі №922/3598/13 без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. При цьому зазначають, що апелянт вже звертався з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки до ТОВ «Ідіксус», що унеможливлює повторне звернення позивача до тієї ж самої особи з тих самих підстав. Також, вказують, що рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова у справі №2035/871/2012 задоволено позовні вимоги ПАТ «Райффайзен банк Аваль» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором від 17.04.2008р. №010-2/07-010369-08. А відповідно до вимог ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. За таких обставин, на думку відповідачів, відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги. 18.02.2014р. ПАТ «Райффайзен банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен банк Аваль» подані додаткові пояснення щодо клопотання відповідача про застосування позовної давності, у яких апелянт зазначає, що по-перше дане клопотання розглянуто судом першої інстанції та відмовлено у його задоволенні; по-друге відповідно до статті 264ЦК України перебіг позовної давності було перервано 05.08.2011р. з пред'явленням позову до господарського суду Харківської області про звернення стягнення на предмет іпотеки. Крім того, скаржник зазначає, що на виконання вимог суду апеляційної інстанції 11.02.2014р. ним було підготовлено акт звірки розрахунків за кредитним договором, однак позичальник не з'явився для проведення взаємозвірки, у зв'язку з чим даний акт було надіслано йому поштою.

У додаткових поясненнях до відзиву на апеляційну скаргу відповідачі вказують, що з рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 03.07.2012р., яке набрало законної сили, вбачається, що останній платіж по погашенню кредиту за кредитним договором від 17.04.2008р. №010-2/07-01-0370-08 ОСОБА_4 було здійснено в березні 2011року. Згідно з розрахунками позивача, які іменуються як «Реєстр погашення заборгованості за відсотками ОСОБА_4 за кредитним договором від 17.04.2008р. №010-2/07-01-0370-08 станом на 20.06.2012р.» заборгованість у ФОП ОСОБА_4 виникла 29.06.2010р., оскільки сплата була ним здійснена 01.11.2010р. (лист управління по боротьбі з проблемними кредиторами юридичних осіб Харківської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль»), а отже у позивача виникло право пред'явлення вимоги до поручителя, починаючи з листопада 2010року , протягом наступних шести місяців. Проте, банком вимога до поручителя була пред'явлена лише 27.03.2013р., тобто після спливу шестимісячного строку, встановленого статтею 559ЦК України.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги з підстав, наведених у відзиві, та просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідачі належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення ним поштових відправлень, проте не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

17.04.2008р. між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», назва якого змінена на Публічне акціонерне товариство ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», (банком) та ОСОБА_4 як фізичною особою та як фізичною особою-підприємцем (позичальником) укладена генеральна кредитна угода 07-01-82-08, пунктом 1.1 якої встановлено, що кредитор на підставі цієї угоди зобов'язується надати позичальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, укладених у рамках цієї угоди (т.1,а.с.11,12).

Пунктом 1.2 цієї угоди встановлено, що загальний розмір позичкової заборгованості позичальника за наданими в рамках цієї угоди кредитами не повинен перевищувати суму 750000доларів США.

Термін дії угоди: ця угода чинна до 28.03.2018р. (п.1.3 даної угоди).

У п.10.2 даної угод встановлено, що за порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитами, передбачених кредитними договорами, позичальник сплачує кредитору пеню від суми прострочення платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.

Відповідно до п.10.5 даної угоди позичальник зобов'язаний на вимогу банку достроково, у встановлений банком строк, повернути банку суму кредиту, сплатити відсотки за користування кредитом та суму неустойки у разі: невиконання (неналежного виконання) позичальником зобов'язань за цією угодою та /або будь-якими кредитними договорами, укладеними у відповідності до цієї угоди та одним з цих кредитних договорів.

17.04.2008р. між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (позичальником) та громадянином України ОСОБА_4 укладений кредитний договір №010-2/07-01-0369-08, у п.2 якого встановлено, що банк у відповідності до генеральної кредитної угоди від 17.04.2008р. №07-01-82-08 надає позичальнику кредит, а позичальник приймає його на наступних умовах: розмір кредиту -550000доларів США (один транш на 550000 доларів США) (на споживчі цілі). Дата остаточного повернення кредиту - 28.03.2018р. включно. Процентна ставка становить 14,5% річних (т.1,а.с.13-17).

Також, 17.04.2008р. між банком (кредитором) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (позичальником) укладений кредитний договір №010-1/07-0370-08, п.1.1 якого встановлено, що кредитор, у відповідності до генеральної кредитної угоди від 17.04.2008р. №07-01-82-08, а також всіх додаткових договорів до неї, що можуть бути укладені у майбутньому, на положеннях та умовах цього договору, відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію у сумі 200000 доларів США, кредит надається в порядку, передбаченому угодою та цим договором та повинен бути повернутий позичальником в строк до 28.03.2018р. включно (т.1, а.с. 21-24).

У п.1.3 цього договору зазначено, що за користування кредитом позичальник сплачує кредитору 14,5% річних.

Проценти за користування кредитом нараховуються, виходячи з розміру процентної ставки, встановленої цим договором, на залишок фактичної суми заборгованості за кредитом з дня перерахування коштів з позичкового рахунку, до моменту фактичного повернення кредиту. Сторони встановлюють, що нарахування та сплата процентів за користування кредитом по договору здійснюється щомісяця за фактичне число календарних днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості календарних днів у місяці та році (п.3.5 договору).

За порушення строків повернення кредиту (у тому числі строків зменшення кредитного ліміту), процентів за користування кредитом та комісій, передбачених цим договором, позичальник сплачує кредитору, пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості (п.10.2 цього договору).

Відповідно до п.12.4 даного договору до правовідносин, пов'язаних з укладанням та виконанням цього договору, застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки (ст.ст.257, 259ЦК України).

В забезпечення виконання зобов'язань за вищезазначеними кредитними договорами 17.04.2008р. між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (кредитором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ідіксус» укладений договір поруки №07-01-82/3-08, п.1.2 якого передбачено, що поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед банком відповідати по зобов'язанням боржника - ОСОБА_4, які виникають з умов генеральної кредитної угоди від 17.04.2008р. №07-01-82-08 та будь-якого з кредитних договорів, укладених у відповідності до угоди, а також усіх додаткових договорів до них і до угоди, які можуть бути укладені у майбутньому, що укладено між кредитором та боржником, а саме: повернути кредитні кошти, (загальний розмір одночасно наданих кредитних коштів, у відповідності до угоди, не повинен перевищувати суму 750000доларів США, з кінцевим терміном повернення, встановленим угодою до 28.03.2018р., сплатити проценти за користування ними, комісійну винагороду, неустойку (пеню штраф), в розмірі, строки та у порядку, передбачених угодою та кожним з кредитних договорів, а також виконати інші умови угоди та кожного з кредитних договорів в повному обсязі (т.1,а.с.31).

Відповідно до п.2.1 цього договору сторони визначають, що у випадку невиконання боржником взятих на себе зобов'язань за угодою або кредитними договорами, або одним з кредитних договорів, поручитель несе солідарну відповідальність перед банком у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу за угодою та/або кредитними договорами та/або одним з кредитних договорів, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки.

Сторони встановили, що якщо надійде вимога про погашення суми заборгованості за угодою та/або кредитними договорами та/або одним з кредитних договорів і таких коштів у поручителя не буде, то банк має право звернути стягнення за рахунок майна поручителя, згідно норм чинного законодавства (п.2.2 договору).

Відповідно до п. 4 даного договору цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до повного виконання боргових зобов'язань за угодою та кожним з кредитних договорів. Відповідальність поручителя припиняється лише після виконання боргових зобов'язань в повному обсязі. Також порука припиняється, якщо банк в межах трирічного строку з дня настання строку виконання боргових зобов'язань не пред'явить вимогу до поручителя (п.4 ст.559ЦК України).

23.11.2009р. між тими ж сторонами укладена додаткова угода №1 до договору поруки №07-01-82/3-08, п. 2 якої встановлено, що сторони домовились доповнити п.1.4.3 договору поруки частиною другою наступного змісту: «якщо протягом строку дії угоди та/або кредитних договорів та/або одного з кредитних договорів відповідно до умов додаткових договорів (угод), що укладені або можуть бути укладені до них у майбутньому, збільшується розмір забезпечених цим договором вимог або змінюється строк їх виконання, вимоги банку в частині такого збільшення також вважаються забезпеченими порукою відповідно до умов цього договору без необхідності внесення змін до нього» (т.1,а.с.22).

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.10.2011р. у справі №5023/6624/11 частково задоволено позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ТОВ «Ідіксус» про звернення стягнення на предмет іпотеки, переданого в іпотеку відповідно до іпотечного договору від 17.04.2008р. №07-01-82/1-08, що належить на праві власності відповідачеві в рахунок погашення заборгованості перед позивачем за генеральною кредитною угодою від 17.04.2008р. №07-01-81-08 та кредитними договорами, нарахованої станом на 08.07.2011р. на суму 710330,34грн. доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 08.07.2011р. складає 5661901,07грн.; звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху № №67, 68, 69, 69а, 70-71, 71 а, 72-73, 75, 76, 76а, 77, 77а, 78-81, 81а, 88-98, 103-105, 2-го поверху № 99-102, загальною площею 789,0 кв.м, нежитлові будівлі літ. "И-2", приміщення 1-го поверху № 1-4, загальною площею 580,2 кв.м, в літ. "Ч-2", нежитлову будівлю літ. "В-3", загальною площею 1057,5 кв.м, нежитлову будівлю літ. "Э-1", загальною площею 424,5 кв.м, нежитлову будівлю літ. "Д-1" загальною площею 181,3 кв.м, нежитлову будівлю літ. "Ф1-2" загальною площею 214,0 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, передані в іпотеку відповідно до іпотечною договору № 07-01-82/1-08 від 17.04.2008 р., зареєстрованого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_6, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Ідіксус" (код ЄДРПОУ 35073402), в рахунок погашення заборгованості перед Банком за генеральною кредитною угодою № 07-01-81-08 від 17.04.2008р. та кредитними договорами, нарахованої станом на 08.07.2011р. на суму 710 330,34 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 08.07.2011 р. складає 5661901,07 грн., з якої: 1) за кредитним договором № 010-2/07-01-0369-08 від 17.04.2008 р. складає 628 540,28 доларів США (за курсом НБУ станом на 08.07.2011р. складає 5 009 968,86 грн.), де: 574356,58 доларів США (4 578 081,43 грн. за курсом НБУ) - сума заборгованості за кредитом; 50293,29 доларів США (400877,76грн. за курсом НБУ) - сума заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами; 1399,45 доларів США (11 154,74 грн. за курсом НБУ) - сума пені, нарахована за порушення строку погашення кредиту ; 2490,96 доларів США (19 854 грн. за курсом НБУ) - сума пені, нарахована за порушення строку погашення відсотків; 2) за кредитним договором № 010-1/07-01-0370-08 від 17.04.2008р. складає: 81790,06 доларів США (за курсом НБУ станом на 08.07.2011р. складає 651932,21 грн.), де: 574356,58 доларів США (4 578 081,43 грн. за курсом НБУ) - сума заборгованості за кредитом; 50293,29 доларів США (400877,76 грн. за курсом НБУ) - сума заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами; 1399,45 доларів США (11 154,74 грн. за курсом НБУ) - сума пені, нарахована за порушення строку погашення кредиту; 2490,96 доларів США (19 854, грн. за курсом НБУ) - сума пені, нарахована за порушення строку погашення відсотків, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження за початковою піною, що буде встановлена на підставі оцінки незалежним суб'єктом оціночної діяльності в процедурі виконавчого провадження; в іншій частині позовних вимог у задоволенні позову відмовлено (т.1,а.с.33-40).

Місцевим господарським судом при розгляд даної справи встановлено, що ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» 18.05.2011р. направлено на адресу ОСОБА_4 (позичальника) та майнового поручителя (ТОВ «Ідіксус») вимогу про усунення порушення за вх. №С21-120-1-1/472 з попередженням, що у разі непогашення у тридцятиденний строк з моменту отримання вимоги суми заборгованості за кредитними договорами, банк зверне стягнення на предмет іпотеки. Майновим поручителем вимогу про усунення порушення отримано 31.05.2011р., про що свідчить повідомлення про вручення (т.1,а.с.33-40).

Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Харківській області відкрите виконавче провадження з виконання наказу на примусове виконання рішення господарського суду Харківської області від 28.10.2011р. у справі №5023/6624/11 про звернення стягнення на предмет іпотеки, про що винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 19.01.2012р. серії ВП №30694591 (т.1,а.с.77,78).

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 03.07.2012р. у справі №2035/871/2012 позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено; стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором від 17.04.2008р. №010-2/07-01-0369-08, укладеним в рамках генеральної кредитного договору від 17.04.2008р. №07-01-82-08, у сумі 680094,97дол. США, що за курсом НБУ станом на 16.01.2012р. складає 5433822,79грн.; стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Райффайзен банк Аваль» заборгованість за кредитним договором від 17.04.2008р. №010-1/07-01-0370-08, укладеним в рамках генерального кредитної угоди від 17.04.2008р. №07-01-82-08, у розмірі 88024,66доларів США (що за курсом НБУ станом на 16.01.2012р. складає 956243,20грн.) (т.1,а.с.41-46).

26.03.2013р. старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №37215978, якою відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа від 26.02.2013р. №2035/871/2013, виданого Червонозаводським районним судом про стягнення солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «Райффайзен банк Аваль» заборгованості за кредитним договором №010-2/07-01-0369-08 від 17.04.2008р., укладеним в рамках генеральної кредитної угоди від 17.04.2008р. №07-01-82-08 в сумі 680094,97дол. США, що за курсом НБУ станом на 16.01.2012р. складає 5433822,79грн. (т.1, а.с.95).

27.06.2013р. ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з ТОВ «Ідіксус» заборгованості за генеральною кредитною угодою від 17.04.2008р. №07-01-82-08 та укладених в її рамках кредитних договорів №010-010-2/07-01-0369-08 та №010-1/07-0370-08 в загальній сумі 919400,99дол. США, що по курсу НБУ станом на 18.07.2013р. складає 7348772,04грн. та стягнення з ФОП ОСОБА_4 заборгованості за генеральною кредитною угодою №07-01-82-08 та укладеного в рамках генеральної угоди кредитного договору №010-1/07-0370-08 в загальній сумі 1047749,19 дол. США, що за курсом НБУ станом на 18.07.2012р. складає 837260,24грн.

При цьому зазначає, що заборгованість за кредитним договором:

№010-010-2/07-01-0369-08 становить 814651,801дол. США, з яких: 435568,49дол. США, що за курсом НБУ станом на 18.07.2013р. становить 6511511,80грн., - заборгованість за кредитом; прострочена заборгованість за кредитом - 138788,09дол. США, що за курсом НБУ станом на 18.07.2013р. становить 1109333,20грн; заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами - 216400,99дол. США, що за курсом НБУ станом на 18.07.2013р. складає 1729693,08грн.; пеня за порушення строків погашення кредиту - 9308,97дол. США, що за курсом НБУ станом на 18.07.2013р. становить 74406,60грн.; пеня за порушення строків погашення процентів - 14585,26дол. США, що по курсу НБУ станом на 18.07.2013р. становить 116579,98грн;

№010-1/07-0370-08 становить 104749,19дол. США, що за курсом НБУ станом на 18.07.2013р. становить 837260,24грн., з яких: 74226,85дол. США, що за курсом НБУ станом на 18.07.2013р. складає 593295,21грн., - заборгованість за кредитом; 28602,85дол. США, що по курсу НБУ станом на 18.07.2013р. складає 228622,55грн., - заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами; 1919,49дол. США, що за курсом НБУ станом на 18.07.2013р. складає 15342,48грн. - пеня за порушення строків погашення процентів.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.11.2013р. у справі № 922/3598/13 в задоволенні позову відмовлено з підстав, викладених вище (т.1, а.с.180-185).

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за кредитними договорами від 17.04.2008р. №010-2/07-01-0369-08 та №010-1/07-01-0370-08, у тому числі, заборгованості та тілом кредиту, за відсотками за користування кредитом, пені за прострочення сплати кредиту та відсотків.

Відповідно до ст.627 ЦК України сторони вільні в укладені договору та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного законодавства.

Стаття 1054 ЦК України встановлює, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 1048 та частиною 2 статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення кредиту.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.10.2011р. у справі №5023/6624/11, яке набрало законної сили, встановлено, що ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» виконало свої зобов'язання за кредитними договорами від 17.04.2008р. №010-2/07-01-0369-08 та №010-1/07-01-0370-08 і надало громадянину ОСОБА_4 як фізичній особі кредитні кошти у розмірі 550000дол. США та, відповідно, як Фізичній особі - підприємцю кредитні кошти у розмірі 200000дол. США, що також не заперечується сторонами в судовому засіданні апеляційної інстанції.

Також даним рішенням встановлено, що ОСОБА_4 як фізична особа-громадянин та як Фізична особа-підприємець припинив виконувати взяті на себе грошові зобов'язання, у зв'язку з чим 18.05.2011р. ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» направлена вимога про усунення порушення.

Відповідно до статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом першої інстанції та зазначено представником відповідачів, ОСОБА_4, починаючи з 18.05.2011р., припинив сплату відсотків та не проводив повернення кредиту згідно графіку погашення заборгованості, визначеного умовами договору.

В матеріалах справи відсутні, а ОСОБА_4 (1-м відповідачем у справі) не надано доказів виконання умов кредитного договору від 17.04.2008р. №010-1/07-01-0370-08 щодо повернення кредиту у строк, встановлений умовами договору, та сплати відсотків за користування кредитом.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ФОП ОСОБА_4 за договором №010-1/07-01-0370-08 в частині стягнення основної суми боргу у розмірі 74226,99дол. США, що за курсом НБУ станом на 18.07.2013р. становить 593295,21грн. та в частині стягнення процентів за користування кредитом станом на 18.07.2013р. в сумі 28602,85дол. США, що за курсом НБУ станом на 18.07.2013р. складає 228622,55грн., є обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи.

Щодо обґрунтованості нарахування та стягнення з ФОП ОСОБА_4 пені за порушення строку погашення тіла кредиту та пені за порушення строку погашення відсотків суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України)

Відповідно до вимог статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з вимогами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як свідчать матеріали справи, пунктом 10.2 кредитного договору від 17.04.2008р. №010-1/07-01-0370-08 встановлено, що за порушення строків повернення кредиту (у тому числі строків зменшення кредитного ліміту), процентів за користування кредитом та комісій, передбачених цим договором, позичальник сплачує кредитору, пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості.

За порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 9308,97дол. США. за несвоєчасну сплату кредиту за період з 17.10.2013р. по 17.07.2013р. та у розмірі 14585,26дол. США за несвоєчасну сплату процентів за період з 17.01.2013р. по 17.07.2013р.

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Початком нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано за умовами договору.

Як вбачається, з матеріалів справи та зазначалось вище, 18.05.2011р. ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» направлено на адресу ФОП ОСОБА_4 (позичальника) та майнового поручителя (ТОВ «Ідіксус») вимогу про усунення порушення за вх. №С21-120-1-1/472 з попередженням, що у разі непогашення у тридцятиденний строк з моменту отримання вимоги суми заборгованості за кредитними договорами, банк зверне стягнення на предмет іпотеки та звернеться до суду з позовом про стягнення суми заборгованості.

У пункті 2.5 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначено, що до пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» період нарахування штрафних санкцій визначений без урахування вимог статті 232 ГК України, що, відповідно, призвело до необґрунтованого його розрахунку.

Суд апеляційної інстанції ухвалами від 21.01.2014р. та від 06.02.2014р. зобов'язував позивача надати обґрунтований розрахунок пені за порушення строків погашення кредиту та пені за порушення строків погашення процентів(т.2,а.с.16-18, 52-55), проте позивачем не було надано вказаних розрахунків з урахуванням вимог статті 232 ГК України.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з ФОП ОСОБА_4 пені за несвоєчасну сплату тіла кредиту та пені за несвоєчасну сплату відсотків у період з 17.10.2013р. по 17.07.2013р. не підлягають до задоволення, оскільки позивачем при її нарахуванні порушені вимоги статті 232 ГК України.

Аналогічну правову позицію про порядок нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання викладено у постанові Верховного Суду України від 11 грудня 2011 року у справі № 3-61гс12.

В частині вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ТОВ «Ідіксус» щодо стягнення суми заборгованості за кредитними договорами від 17.04.2008р. №010-2/07-01-0369-08, №010-1/07-01-0370-08 суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Матеріалами справи встановлено, що для забезпечення виконання зобов'язань за генеральною кредитною угодою від 17.04.2008р. між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (кредитором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ідіксус» укладений договір поруки №07-01-82/3-08, п.1.2 якого передбачено, що поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед банком відповідати по зобов'язанням боржника - ОСОБА_4, які виникають з умов генеральної кредитної угоди від 17.04.2008р. №07-01-82-08 та будь-якого з кредитних договорів, укладених у відповідності до угоди, а також усіх додаткових договорів до них і до угоди, які можуть бути укладені у майбутньому, що укладено між кредитором та боржником. З кінцевим терміном повернення, встановленим угодою від 28.03.2018р., сплатити проценти за користування ними, комісійну винагороду, неустойку (пеню штраф), в розмірі, строки та у порядку, передбачених угодою та кожним з кредитних договорів, а також виконати умови угоди та кожного з кредитних договорів в повному обсязі (т.1,а.с.31).

Так, в рамках генеральної кредитної угоди між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ФОП ОСОБА_4 укладений вищезазначений кредитний договір, а також між банком та громадянином України ОСОБА_4 укладений кредитний договір від 17.04.2008р. №010-2/07-01-0369-08, у п.2 частини №1 якого встановлено, що банк у відповідності до генеральної кредитної угоди від 17.04.2008р. №07-01-82-08 надає позичальнику кредит, а позичальник приймає його на наступних умовах: розмір кредиту 550000доларів США (один транш на 550000 доларів США) (на споживчі цілі). Дата остаточного повернення кредиту 28.03.2018р. включно. Процентна ставка становить 14,5% річних (т.1,а.с.13-17).

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 03.07.2012р. у справі №2035/871/2012 встановлено, що ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» виконало прийняті не себе зобов'язання у повному обсязі за договором від 17.04.2008р. №07-01-82-08 та надало грошові кошти у розмірі 550000дол. США, що підтверджується меморіальними ордерами про зарахування кредиту на поточний рахунок ОСОБА_4

Також даним рішенням суду встановлено, що в подальшому до вказаного договору вносились зміни на підставі додаткових угод №1,№2,№3, №4,№5,№6,№7. Судом встановлено, що останній раз погашення кредиту по даному кредитному договору, укладеному в рамках генеральної кредитної угоди проведено у березні 2011року, в результаті чого станом на 16.01.2012р. у боржника виникла заборгованість у сумі 680094,97дол. США, яка складається з : 574356,58дол. США - сума заборгованості за кредитом; 93 189,08 дол. США - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом тощо.

Відповідно до статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

З матеріалів справи вбачається, що 18.05.2011р. ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» надіслано на адресу поручителя ТОВ «Ідіксус» та ОСОБА_4 вимогу про погашення суми заборгованості №с21-120-1-1/474, у якій зазначено, що загальна сума заборгованості громадянина ОСОБА_4 за кредитним договором від 17.04.2008р. №010-2/07-01-0369-08 станом на 17.04.2008р. становить 613157,31 дол. США та вказує на те, що у разі невиконання порушеного позичальником зобов'язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором банк змушений буде направити до суду позовну заяву про стягнення заборгованості (т.2,а.с.105-106), що також підтверджується рішенням господарського суду Харківської області від 12.10.2011р. у справі №5023/6624/11 (т.1,а.с.33-40).

Представником відповідачів не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про погашення ОСОБА_4 тіла кредиту та відсотків за користування кредитними коштами за кредитним договором від 17.04.2008р. №010-2/07-01-0369-08.

Відповідно до частини 1 статті 553 ЦК за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно зі статтею 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

В матеріалах справи відсутні докази виконання ТОВ «Ідіксус» зобов'язань, забезпечених порукою, чи висунення заперечень проти вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Як вбачається з матеріалів справи, факт отримання ОСОБА_4 як фізичною особою та як фізичною особою підприємцем кредитних коштів є документально підтвердженим, однак в матеріалах справи відсутні докази погашення суми заборгованості по кредитним договорам.

Приписами статей 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, колегія Харківського апеляційного господарського суду дійшла до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в частині стягнення солідарно з другого відповідача ТОВ «Ідіксус» 574356,58 дол. США дол. США боргу за кредитом, що за офіційним курсом НБУ станом на 18.07.2013р. становить 5700165,34грн., 216400дол. США боргу за відсотками, що за офіційним курсом НБУ станом на 18.07.2013р. в гривневому еквіваленті становить 1729693,08грн. за кредитним договором від 17.04.2008р. №010-2/07-01-0369-08 та 74226,99дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 18.07.2013р. становить 593295,21грн., - заборгованість за кредитом та 28602,85дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 18.07.2013р. становить 228622,55грн., - заборгованість за відсотками за користування кредитом за кредитним договором від 17.04.2008р. №010-1/07-01-0370-08.

В частині стягнення з ТОВ «Ідіксус» пені за порушення строку погашення кредиту та пені за порушення строку погашення відсотків за користування кредитом за період з 17.01.2013р. по 17.07.2013р. суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вказані вимоги не підлягають до задоволення, оскільки, як зазначалось вище, початком нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано за умовами договору, проте в супереч вимог ст.232ГК України, позивачем нарахована пеня не за шість місяців з моменту коли зобов'язання мало бути виконано, а за шість останніх місяців до звернення до суду, що не відповідає вимогам господарського та цивільного законодавства, а отже вказані вимоги є такими що не підлягають до задоволення.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідач безпідставно посилається на те, що позивач звернувся до суду з пропуском шестимісячного строку, встановленого ст.559 ЦК України, оскільки вказаний строк встановлений лише у разі, якщо договором поруки не встановлено інший строк дії договору.

З умов договору поруки від 17.04.2008р. №07-01-82/3-08 вбачається, що відповідальність поручителя припиняється лише після виконання боргових зобов'язань у повному обсязі. Також порука припиняється, якщо банк в межах трирічного терміну з дня настання строку виконання боргових зобов'язань не пред'явить вимоги до поручителя.

Отже, умовами договору встановлений строк дії договору з вказанням на певну подію, яка неминуче має настати. З вищенаведеного вбачається, що боргові зобов'язання за кредитними договорами не виконані, а 18.05.2011р. банком було пред'явлено вимогу до поручителя ТОВ «Ідіксус», за таких обставин ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до суду за захистом свого порушено права у межах строку, встановленого вимогами договору поруки та цивільного законодавства.

Також, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду зазначає, що місцевий господарський суд прийшов до необґрунтованого висновку щодо того, що стягнення заборгованості за кредитним договором від 17.04.2008р. 010-2/07-01-0369-08 та договором іпотеки від 17.04.2008р. призведе до притягнення відповідачів до відповідальності за одне й те ж саме правопорушення більше одного разу, оскільки рішенням господарського суду Харківської області від 12.10.2011р. у справі 5023/6624/11 та рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 03.07.2012р. у справі №2035/871/2012 усі питання щодо стягнення суми боргу вирішені, в першому випадку - з інших підстав та в другому випадку - між іншими сторонами.

Так, відповідно до ст.546ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Забезпечення виконання зобов'язання здійснюється шляхом встановлення спеціальних способів, які стимулюють боржника до належної поведінки, гарантують виконання ним основного зобов'язання з урахуванням інтересів кредитора.

Нормами чинного законодавства не передбачено обмеження щодо укладення декількох різних договорів з забезпечення основного зобов'язання.

Відповідно до вимог ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Відповідно до вимог ст.559 ЦК України порука припиняється з припинення основного зобов'язання.

Зобов'язання припиняються, зокрема у зв'язку з його виконанням.

В матеріалах справи відсутні докази виконання рішення господарського суду Харківської області від 12.10.2011р. у справі 5023/6624/11 та рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 03.07.2012р. у справі №2035/871/2012, а також відсутні докази сплати позичальником суми заборгованості за кредитними договорами від 17.04.2008р., укладеними в рамках генеральної кредитної угоди від 07-01-82-08, а отже позивач в межах встановлених нормами матеріального та процесуального права правомірно звернувся за захистом свого порушеного права, як до кредитора ФОП ОСОБА_4 так і до поручителя ТОВ «Ідіксус».

Суд апеляційної інстанції зазначає, що задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена. Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена, що кореспондується з висновками викладеними у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012р. N 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин».

За таких обставин, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 12.11.2013р. у справі № 9122/3598/13 прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду Харківської області слід скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково, стягнути з ФОП ОСОБА_4 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 74226,99дол. США, що становить 593295,21грн., основної суми боргу, 28602,85дол. США, що за курсом НБУ станом на 18.07.2013р. складає 228622,55грн., процентів за користування кредитом за кредитним договором від №010-1/07-01-0370-08; стягнути з ТОВ «Ідіксус» 574356,58 дол. США боргу за кредитом, що за офіційним курсом НБУ станом на 18.07.2013р. становить 4590832,14грн., 216400дол. США боргу за відсотками, що за офіційним курсом НБУ станом на 18.07.2013р. в гривневому еквіваленті становить 1729693,08грн. за кредитним договором від 17.04.2008р. №010-2/07-01-0369-08 та 74226,99дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 18.07.2013р. становить 593295,21грн., - заборгованість за кредитом та 28602,85дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 18.07.2013р. становить 228622,55грн., - заборгованість за відсотками за користування кредитом за кредитним договором від 17.04.2008р. №010-1/07-01-0370-08.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за позовною заявою та за апеляційною скаргою покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, п.3 ст.103, п.4 ч.1 ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА :

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль», м. Харків, задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Харківської області від 12.11.2013р. у справі №922/3598/13 скасувати та прийняти нове рішення.

3. Позовні вимоги задовольнити частково.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» (код ЄДРПОУ 23321095), вул. Новгородська, 11, м.Харків 74226,99дол. США, що за курсом НБУ станом на 18.07.2013р. становить 593295,21грн., основної суми боргу, 28602,85дол. США, що за курсом НБУ станом на 18.07.2013р. складає 228622,55грн., процентів за користування кредитом за кредитним договором від 17.04.2008р. №010-1/07-01-0370-08, 7365,05грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 3682,52грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ідіксус» (код ЄДРПОУ 35073402), пр-т Гагаріна, б.52, м.Харків на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» (код ЄДРПОУ 23321095), вул.Новгородська, 11, м.Харків 574356,58 дол. США боргу за кредитом, що за офіційним курсом НБУ станом на 18.07.2013р. становить 4590832,14грн., 216400,99дол. США боргу за відсотками, що за офіційним курсом НБУ станом на 18.07.2013р. в гривневому еквіваленті становить 1729693,08грн., за кредитним договором від 17.04.2008р. №010-2/07-01-0369-08 та 74226,99дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 18.07.2013р. становить 593295,21грн., - заборгованість за кредитом та 28602,85дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 18.07.2013р. становить 228622,55грн., - заборгованість за відсотками за користування кредитом за кредитним договором від 17.04.2008р. №010-1/07-01-0370-08, 59589,93грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 29794,97грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

6.В решті позову відмовити.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений 24.02.2014р.

Головуючий суддя Бородіна Л.І.

Суддя Лакіза В.В.

Суддя Шевель О.В.