Справа № 102/172/14-ц
Провадження № 2/102/66/14
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2014 року
Армянський міський суд Автономної Республіки Крим під головуванням судді Шестаковської Л.П., за участю секретаря Воробйової Г.В., позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Армянськ АР Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,
ВСТАНОВИВ:
12.02.2014 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до свого батька ОСОБА_2 про стягнення аліментів на своє утримання, мотивуючи свої вимоги тим, що 28.01.2014 року йому виповнилося 18 років, при цьому до досягнення ним повноліття відповідач сплачував аліменти на його утримання. Наразі позивач є студентом денної форми навчання Кримського Республіканського професійно-технічного учбового закладу "Армянське вище професійне училище хімічної промисловості", де навчається з 01.09.2012 року та потребує матеріальної допомоги у зв'язку з навчанням в учбовому закладі. Строк його навчання складає з 01.09.2012 року по 30.06.2015 року. Про відповідача позивач повідомив, що той тривалий час працює в м. Києві, проте неофіційно, саме тому позивач просить стягнути з відповідача на своє утримання аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 гривень щомісяця, починаючи з часу звернення з позовом до суду та на весь період навчання з урахуванням обов'язкової індексації відповідно до закону.
В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав у повному обсязі, просить стягнути зі свого батька на свою користь аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн. щомісяця, пояснивши що він з 01.09.2012 року навчається в Кримського Республіканського професійно-технічного учбового закладу "Армянське вище професійне училище хімічної промисловості" за спеціальністю газоелектрозварювальник, вже на 2-му курсі. Навчання має тривати до 30.06.2015 року. При цьому він також пояснив, що проживає вдвох з матір`ю, яка не працює з 2005 року та яка до досягнення ним повноліття утримувала його та особисто себе лише за рахунок аліментів, які сплачував відповідач, інших доходів мати не мала. Позивач, пояснив, що мати хворіє, тому не працює. На яку саме хворобу хворіє мати він не знає, проте стверджує, що інвалідності вона не має і на обліку в центрі зайнятості вона не перебуває. На обгрунтування своєї вимоги про стягнення з відповідача аліментів саме у розмірі 2000 грн. щомісяця позивач вказав у суді на те, що зазначена сума необхідна як для його особистих витрат, так і для утримання матері, яка не працює, для придбання для нього з матір`ю продуктів харчування та для сплати житлово-комунальних послуг. Крім того, позивач пояснив, що мати проживає разом із співмешканцем, проте він не знає чи зареєстрований між ними шлюб, чи ні.
Щодо своїх власних потреб, які мають бути задоволеними за рахунок стягуваних аліментів, то позивач пояснив, що мін має один раз на рік вносини на рахунок свого учбового закладу благодійний внесок у розмірі 300 грн. (на ремонт учбових приміщень), та 400 грн. на електроди; щороку йому необхідно купувати 1 кросівки вартістю 400 грн. та двоє брюк вартістю по 250 грн. кожні; щомісяця йому необхідно витрачати 500 грн. на харчування та 120 грн. на ліки, які особисто йому призначені лікарем в м. Сімферополь (потреба у щомісячному лікуванні та наявність у нього будь-якого захворювання позивачем належними та допустимими доказами не підтверджена).
Відповідач в суді позов визнав частково: лише в частині стягнення з нього аліментів у розмірі 860-900 грн. на місяць, не більше, в іншому випадку та в іншому розмірі він аліменти не взмозі буде сплачувати, оскільки з листопада 2012 року він офіційно не працює, інколи обходиться випадковими заробітками, фактично перебуваючи на утриманні у своєї другої дружини, я кою перебуває у зареєстрованому шлюбі з 04.10.2008 року, яка працює бухгалтером у Мінфіні. Від останнього шлюбу у нього дітей немає. Відповідач пояснив, що він не заперечує утримувати свого повнолітнього сина, який продовжує навчання, допомагати йому матеріально, проте лише у межах можливого. Виходячи із реальних своїх можливостей він взмозі сплачувати аліменти на утримання сина, який продовжує навчання, лише у розмірі не більше 900 грн. на місяць.
Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне позов задовольнити частково, виходячи із наступного.
Згідно свідоцтва про народження відповідач ОСОБА_2 є батьком позивача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.2). До досягнення сином повноліття відповідач сплачував аліменти на його утримання, що не оспорюється обома сторонами..
Згідно довідки від 05.02.2014 р. за № 106 ОСОБА_1 з 01.09.2012 року навчається на другому курсі денної форми навчання у Кримському Республіканському професійно-технічному учбовому закладі "Армянське вище професійне училище хімічної промисловості" III-го атестаційного рівня (м. Армянськ, вул. Лікарняна, 2), навчання закінчується 30.06.2015 року (а.с. 6).
Згідно ст.199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітня донька/син продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати її в період навчання, але не більше, ніж до досягнення 23 років за умови, якщо вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Судом встановлено, що позивач досяг повноліття 28.01.1996 року, є студентом денної форми навчання в учбовому закладі, дійсно потребує матеріальної допомоги у зв'язку з навчанням у вищому учбовому закладі. Відповідач має можливість та не заперечує таку матеріальну допомогу сину надавати і надалі, проте у межах своїх матеріальних можливостей у розмірі не більше 900 гривень на місяць. Про існування у сторін інших суттєвих обставин, які належало б врахувати у цій справі при вирішенні питання про стягнення аліментів, сторони суду не повідомили. .
Розглядаючи справу у межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів, оцінюючи докази у їх сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково, обмежившись лише тією часткою, яку визнав відповідач у розмірі 900 гривень. Для стягнення аліментів у більшому розмірі суд не знаходить підстав, а тому позов у решті вимог належить залишити без задоволення.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах місячного платежу підлягає негайному виконанню у порядку, передбаченому ст. 367 ч.1 п.1 ЦПК України.
Судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь держави.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218, 367 ч.1 п.1 ЦПК України, на підставі ч.1 ст.182, ст.ст.191, 198-200 Сімейного кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягувати із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженця с. Суворово Красноперекопського району Республіки Крим, який зареєстрований в АДРЕСА_1, з його слів фактично проживає в АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Армянськ АР Крим, який зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_3, ІПН НОМЕР_2, який продовжує навчання, аліменти у розмірі 900 гривень щомісячно, починаючи з 12 лютого 2014 року і на весь період його навчання у Кримському Республіканському професійно-технічному учбовому закладі "Армянське вище професійне училище хімічної промисловості" (місто Армянськ, вул. Лікарняна, 2) до 30 червня 2015 року включно, але не більше ніж до досягнення ним 23- річного віку.
Право на отримання аліментів припиняється у випадках: закінчення навчання, тимчасового припинення навчання - на час припинення, виключення з учбового закладу.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 243 гривень 60 копійок.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах місячного платежу підлягає негайному виконанню.
Позов у решті вимог залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя ______________