Справа № 110/4996/13-а
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" лютого 2014 р.
Красноперекопський міськрайонний суд АР Крим в складі:
головуючого судді - Халдєєвої О.В.
при секретарі - Коренєвій О.А.
за участю позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Красноперекопську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУ МВС України в АРК, Інспектора ДПС ДАІ при УДАІ Єлецьких Олексія Олексійовича про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до УДАІ ГУ МВС України в АРК, Інспектора ДПС ДАІ при УДАЇ Єлецьких Олексія Олексійовича про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АА2 №254736 від 16.10.2013 року.
Посилався на те, що 11.10.2013 року службовою особою інспектором ДПС ДАІ Єлецьких О.О., згідно протоколу АВ2 № 688472 винесено постанову серії АА2 № 254736 від 16.10.2013 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Згідно даної постанови позивач визнаний винним у тому, що 11.10.2013 року у 15 год.55 хв., керуючи автомобілем Geely MK державний номер НОМЕР_4, рухаючись по трасі Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта, у населеному пункті с. Зарічне перевищив швидкість, а саме: замість дозволених 60 км. на годину - рухався зі швидкістю 84 км. на годину, чим порушив п. 12.4 ПДР. Вказаною постановою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.
Позивач з постановою не згоден в повному обсязі з наступних причин:
- Так, 11.10.2013 року близько 16-00 год., керуючи автомобілем марки Geely MK державний номер НОМЕР_4, він справді рухався по трасі Харків - Сімферополь - Алушта-Ялта у населеному пункті с. Зарічне та був зупинений інспектором ДАІ. Після зупинки йому повідомили, що він рухався зі швидкістю 84 км/год., яка була виміряна за допомогою пристрою «TruCam» 20/20 № ТС 000712. Однак, дане твердження не відповідає дійсності, оскільки зі вказаною швидкістю не рухався, швидкість руху на даній ділянці не перевищувала 70 км./год. Зазначена дорога була оснащена чотирма смугами (дві в одному напрямку, дві в протилежному), по якій рухалися транспортні засоби. В напрямку, де рухався позивач, транспортні засобі рухались з більшою швидкістю, ніж він.
- Зупинивши ОСОБА_1, інспектор ДПС пояснив, що згідно вимірювального приладу типа «TruCam» 20/20 № ТС 000712, він перевищив швидкість на даній ділянці дороги. На заперечення ОСОБА_1 інспектор відповів, що цей прибор дійний.
- Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення інспектором ДПС, ОСОБА_1 було заявлено клопотання про надання права на захист та розгляд справи за місцем проживання, але інспектором дане клопотання було відхилене та він призначив справу до розгляду на 16.10.2013 року в м. Сімферополь. Повернувшись додому, ОСОБА_1 15.10.2013 року було направлене клопотання до ДПС при УДАІ про відкладення розгляду адміністративної справи у зв'язку з відрядженням та направлення адміністративної справи до розгляду в м. Красноперекопськ. 06.11.2013 року було отримано листа ГУ МВС України в АРК ДПС при УДАІ, що клопотання розглянуто і в зв'язку з тим, що клопотання надійшло із запізненням, адміністративний матеріал за ст. 122 ч.1 КУпАП був розглянутий і винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 255, 00 грн. Постанова на адресу позивача не надсилалася.
- При винесенні постанови у справі про адміністративне правопорушення були порушені ряд норм КУпАП, а саме: не надано право на захист, постанова винесена без участі правопорушника, не було з'ясовано чи було вчинене дане правопорушення, чи підлягає дана особа адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Оцінка доказів ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності в точній відповідності до закону (ст.ст.245,252,280 КУпАП). Згідно з КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення (п.1 ст.247); справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці (ч.1ст.249 КУпАП).
- Основним для вирішення справи про притягнення до адміністративної відповідальності є встановлення складу правопорушення. Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність. Позивач вважає, що в його діях за ч.1 ст.122 КУпАП відсутній склад правопорушення, адже відсутня суб'єктивна сторона вищевказаного складу адміністративного правопорушення. Винних дій він не вчиняв, дозволену швидкість руху не перевищував. Крім того, в його діях відсутня протиправність діяння.
Вважає дану постанову необґрунтованою, такою, що не відповідає нормам КУпАП та винесеною з перевищенням компетенції суб'єкта владних повноважень, якою допущенні порушення КУпАП, просить визнати незаконною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АА2 №254736 від 16.10.2013 року та накладення на нього адміністративного стягнення за ч.1 ст. 122 КУпАП в розмірі 225 грн та провадження закрити за відсутністю складу правопорушення.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просить їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач інспектор ДПС ДАІ при УДАІ сержант міліції Єлецьких Олексій Олексійович в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про місце, час та дату його проведення.
Представник відповідача УДАІ ГУМВС України в АР Крим в судове засідання не з`явився, надав письмове заперечення проти позову, вказує, що дії інспектора Єлецьких О.О. по виявленню та фіксації правопорушення, скоєного ОСОБА_1, знаходяться в межах його повноважень та здійснені у спосіб та в порядку, що передбачені Конституцією та законами України.
Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Судом встановлено, що інспектором ДПС ДАІ при УДАІ сержантом міліції Єлецьких О.О. 11 жовтня 2013 року о 15 год. 55 хв. на трасі Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта, а саме у населеному пункті с. Зарічне відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АВ2 № 688472 за ч. 1 ст. 122 КУпАП за порушення п. 12.4 ПДР України.
Згідно з постановою серії АА2 № 254736, винесеною інспектором АП роти ДПС ДАІ при УДАІ ГУ МВСУ в АР Крим Кошелєвою О.В., 16.10.2013 р. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КУпАП, а саме: перевищення встановлених обмежень швидкості руху на 24 км/год. у населеному пункті (рухався зі швидкістю 84 км/год.) та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. 00 коп. В постанові було вказано, що швидкість руху вимірювалась приладом TruCAM 20/20 TC 000712.
При ознайомленні з протоколом про адміністративне правопорушення у графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення» позивачем було зазначено, що він не згоден з порушенням, а також заявлено клопотання про розгляд даного протоколу за місцем реєстрації та за участю адвоката.
В даному випадку, заявляючи таке клопотання, порушник фактично скористався своїм правом на заявлення клопотання про розгляд вказаного протоколу за місцем обліку транспортного засобу або за місцем проживання порушника.
В той же час суд не погоджується з твердженням позивача, що його клопотання передбачає обов'язок відповідача його задовольнити виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121-126, 127-1-129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників. Тобто вказана норма КУпАП надає альтернативу у виборі місця розгляду протоколу про адміністративне правопорушення відповідним органом, який склав протокол про адміністративне правопорушення. Однак з метою всебічного та неупередженого розгляду даної справи, такий працівник зобов'язаний заздалегідь попередити порушника коли і де саме буде розглядатись даний протокол, що в свою чергу і було зроблено інспектором ДПС ДАІ при УДАІ сержантом міліції Єлецьких О.О. у вказаному протоколі, а саме зазначено, що розгляд відбудеться о 11 год. 00 хв. 16 жовтня 2013 року в м. Сімферополь по вул. Куйбишева, 57, каб. 47,50,51.
Таким чином, позивач заздалегідь був обізнаний про місце розгляду вказаного протоколу, а отже мав можливість прибути сам або направити свого представника, тим більше, що саме позивачем було заявлене клопотання про розгляд даного протоколу за участю представника, який міг би прибути на такий розгляд без позивача. Проте, будучи обізнаним про час, дату та місце розгляду справи, позивач свого представника не направив, крім того, позивачем за день до розгляду його справи, було направлено клопотання про відкладення такого розгляду, що на думку суду повинно бути зроблено заздалегідь, оскільки доставлення поштового відправлення в будь-якому випадку потребує певного часу, а отже, на думку суду, вини відповідача або будь-якого умислу у розгляді протоколу про адміністративне правопорушення без участі позивача немає, крім того, такі обставини не позбавили позивача права оскаржити рішення відповідача за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення до суду, який і надасть належну оцінку всім обставинам справи.
Згідно з нормами КУпАП підтвердженням наявності чи відсутності адміністративного правопорушення є докази.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення позивачем було допущено порушення п. 12.4 ПДР України, відповідно до якого у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/год.
Дане порушення було зафіксовано за допомогою лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів TruCam № ТС00072, судом було досліджено матеріали адміністративної справи надані відповідачем, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії АВ2 № 688472 від 11.10.2013 року, рапорт інспектора Єлецьких о.О. від 11.10.2013 року, постанова серії АА2 № 254736 від 16.10.2013 року, фотоматеріали до протоколу АВ2 № 688472, дислокацією постів та маршрутів на 11.10.2013 року другої зміни, дані матеріали підтверджують, що адміністративне правопорушення у вигляді перевищення швидкості було вчинено саме позивачем ОСОБА_1, крім того, з досліджених матеріалів суд не вбачає підстав їм не довіряти, оскільки вони в повній мірі відображають факт перевищення дозволеної швидкості, тобто порушення п. 12.4 ПДР, крім того, пристрій, яким було встановлено дане порушення повністю пройшов повірку, що підтверджується свідоцтвом про державну метрологічну атестацію від 23.12.2010 року, свідоцтвом про перевірку робочого засобу вимірювальної техніки, чинного до 14.11.2013 року, згідно котрого TruCAM зав. № ТС00072 визнано придатним до застосування, експертним висновком лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20, а отже його дані можуть бути використані як докази в адміністративній справі.
Дослідивши постанову про адміністративне правопорушення, суд вважає, що її зміст в повній мірі відповідає вимогам, встановленими статтями 283, 284 КУпАП.
Враховуючи вищенаведені обставини справи, суд приходить до висновку, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є законною та обґрунтованою, а адміністративний позов є безпідставним, і в його задоволенні слід відмовити.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Позивачем при поданні позову сплачено 182,00 грн. судового збору, тож судовий збір в сумі 1645 грн. (1827 грн. -182 грн.) підлягає стягненню з ОСОБА_1 в дохід держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 254, 256, 268 КУпАП, ст.ст. 11, 71, 100, 102, 158-163, 167 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до УДАІ ГУ МВС України в АРК, Інспектора ДПС ДАІ при УДАІ Єлецьких Олексія Олексійовича про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, - відмовити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця м Красноперекопська, ІПН НОМЕР_3, суму судового збору у розмірі 1645 грн. в дохід держави.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя: О. В. Халдєєва