№ справи:123/8969/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Тихопой О.О.

№ провадження:22-ц/190/384/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Павловська І. Г.

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Павловської І.Г.,

суддів:Адаменко О.Г., Шестакової Н.В.,

при секретарі:Галіч Ю.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД» про розірвання договору та стягнення грошових коштів, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 на заочне рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 04 листопада 2013 року,

в с т а н о в и л а :

12.08.13 ОСОБА_6 звернувся до суду із указаним позовом, та просив розірвати, договір № 4403/381-265(р) від 07.11.07, укладений між ним та відповідачем - ТОВ фірма «Консоль ЛТД» та стягнути на його користь з відповідача грошову компенсацію внесеного паю - 1 847 404,50 грн., та 3% річних - 144 401,20 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач 07.11.07 уклав з ТОВ фірма «Консоль ЛТД», договір пайової участі у фінансуванні будівництва, згідно з яким позивач зобов'язувався сплатити пайові внески в рахунок оплати житлової нерухомості у розмірі 262 400 доларів США, а відповідач - завершити будівництво готельного комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_1 у 2 кварталі 2009 року та виділити в натурі належну відповідачу житлову нерухомість в строк до 3 кварталу 2009 року. 29.12.08 між сторонами була укладена додаткова угода, за змістом якої, строк закінчення будівництва був визначений 3 кварталом 2010 року, та, відповідно, строк виділу долі пайщика - позивача, в натурі - 4 кварталом 2010 року. Крім того за вказаною додатковою угодою, було змінено розмір паю, шляхом його зменшення до 252 488 доларів США. На час звернення до суду з цим позовом об'єкт інвестування в експлуатацію не введений та не переданий у власність позивача.

Заочним рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 04 листопада 2013 року позов задоволено частково.

Розірвано договір пайової участі в будівництві № 4403/381-265(р) від 07.11.07 із додатковою угодою до нього від 29.12.08, укладений між ОСОБА_6 та ТОВ фірма «Консоль». Стягнуто з ТОВ фірма «Консоль» на користь ОСОБА_6 1 847 404,50 грн. внесених в якості паю за вказаним договором пайової участі у будівництві.

В решті позову відмовлено. Вирішено питання щодо судових витрат.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_6 просить скасувати оскаржуване рішення суду в частині відмови у стягненні трьох відсотків річних та ухвалити в цій частині нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції були порушенні норми матеріального та процесуального права.

Згідно роз'яснень, наведених в пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.10.08 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», які є правовим звичаєм у розумінні статті 7 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині позивних вимог судове рішення не оскаржується.

Отже, в частині задоволених позовних вимог рішення суду не оскаржено сторонами, та не переглядалося судовою колегією.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) апеляційний суд під час розгляду справи в апеляційному порядку перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення трьох відсотків річних, суд першої інстанції виходив з того, що виникле у відповідача перед позивачем зобов'язання не є грошовим, а полягало в необхідності здійснити певні дії, відтак і застосування правового механізму, передбаченого статтею 625 ЦК України, щодо стягнення трьох відсотків річних, до спірних правовідносин не можливо.

Колегія суддів погоджується з таким вирішенням спору, вважає висновки суду першої інстанції законними і обґрунтованими, зробленими з урахуванням фактичних обставин справи, та на підставі правильного застосування норм процесуального і матеріального закону.

При апеляційному перегляді встановлено, що 07.11.07 між ОСОБА_6 та ТОВ фірма «Консоль ЛТД» було укладено договір пайової участі в будівництві № 4403/381-265(р) (далі Договір), за змістом якого сторони без створення юридичної особи на підставі об'єднання своїх пайових внесків зобов'язалися сумісно діяти за для досягнення загальної мети: будівництва та вводу в експлуатацію об'єкту - готельного комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_1» (друга черга) по АДРЕСА_1.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2, 3.6.1 Договору, ОСОБА_6 зобов'язався у якості свого внеску внести поетапно грошові кошти у розмірі 262 400 доларів США, а ТОВ фірма «Консоль ЛТД» - закінчити будівництво об'єкта у 2 кварталі 2009 року з виділенням пайщику по закінченню будівництва його долі в натурі у вигляді 2-х двокімнатних апартаментів на 7-ому поверсі будинку НОМЕР_1, загальною проектною площею 82 кв.м. у 3 кварталі 2009 року.

29.12.08 між ОСОБА_6 та ТОВ фірма «Консоль ЛТД» була укладена додаткова угода до Договору, відповідно до якої, строк закінчення будівництва об'єкта був визначений 3 кварталом 2010 року, та, відповідно, строк виділу долі пайщика - позивача, в натурі - 4 кварталом 2010 року. Крім того за вказаною додатковою угодою, було змінено розмір паю, який повинен сплатити позивач, шляхом його зменшення до 252 488 доларів США.

Оперативним звітом Актом звірки паю, складеного 13.08.12 по договору № 4403/381-265(р) від 07.11.07 встановлено, що позивачем було внесено у вигляді паю суму еквівалентну 231 127,81 доларам США, залишок по договору відсутній.

Згідно пункту 3.9 Договору, в разі, якщо учасники не мають можливості виділу пайовику його частки до планованого терміну закінчення будівництва , вказаного в п. 1.2 Договору, фірма за вимогою пайовика пропонує йому в порядку компенсації його частки інше рівноцінне майно, яке перебуває в наявності в іншому об'єкті аналогічної вартості, або грошову компенсацію відповідно до статті 364 ЦК України, або учасники погоджують інший термін виділення частки пайщика.

Як встановлено місцевим судом, на час звернення до суду з цим позовом об'єкт інвестування в експлуатацію не введений та не переданий у власність позивача, тобто запропоновані відповідачем умови додаткової угоди, ним не були виконані.

Аналізуючи зміст укладеного між сторонами договору, судова колегія приходить до висновку, що зобов'язання відповідача перед позивачем полягало у здійсненні будівництва об'єкта з виділенням пайщику по закінченню будівництва його долі в натурі у вигляді 2-х двокімнатних апартаментів на 7-ому поверсі будинку НОМЕР_1, загальною проектною площею 82 кв.м.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Оскільки ТОВ фірма «Консоль ЛТД» не зобов'язано ОСОБА_6 сплачувати грошові кошти за умовами Договору, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про відсутність правових підстав для стягнення сум згідно частини другої статті 625 ЦК України.

З огляду на наведене, колегія суддів визнає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги такими, що не спростовують висновків суду, та не є підставою для скасування рішення.

Відповідно до статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне і справедливе по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З урахуванням наведеного, керуючись статтями 303, 304, 308, 313-315, 317, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 відхилити.

Заочне рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 04 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді: