№ справи:106/8723/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Володарець Н.М.

№ провадження:22-ц/190/989/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Філатова Є. В.

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Філатової Є.В.

суддів:Білоусової В.В. Дралла І.Г.

при секретарі:Таранець О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за скаргою ОСОБА_6, ОСОБА_7 на дії головного держаного виконавця відділу державної виконавчої служби Євпаторійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим та постанови про відкриття виконавчих проваджень, за апеляційною скаргою ОСОБА_6, ОСОБА_7 на ухвалу Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 12 грудня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2013 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулись зі скаргою на постанови головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Євпаторійського міського управління юстиції АР Крим про відкриття виконавчого провадження від 28.10.2013 року, №40432130, №40432119 та №40432110.

Вимоги мотивовані тим, що за рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 16.02.2009 року (за позовом ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні власністю та за позовом Євпаторійського міської ради до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про знесення самовільної будівлі) ОСОБА_6 і ОСОБА_7 зобов'язані за власний рахунок знести самовільно збудований тамбур на вході до квартири АДРЕСА_1 розміром 3,0 х 3,0 м.; та самовільну прибудову до сараю літ. «П» розміром 21,3 х 2,3 м.; поновити на колишньому місці сходи, які йдуть на другій поверх літ. «П»; відновити фасадну стіну сараю літ. «П» на попереднє місце на рівні з іншими сараями; привести земельну ділянку у первісний стан. Рішення набрало чинності видано виконавчий лист, на підставі якого ВДВС Євпаторійського МУЮ було відкрито виконавче провадження. Проте під час виконавчих дій було встановлено, що домоволодіння АДРЕСА_1 є пам'яткою архітектури ХХ століття, збудовано більш ніж 100 років тому, перебуває у ветхому стані, потребує капітального ремонту. Оскільки самовільні прибудові вбудовані до несучих стін, їх знесення може загрожувати стану несучих стін житлового будинку в цілому.

Висновком судової будівельно-технічної експертизи №42 від 08.10.2011 року, встановлена технічна неможливість виконання рішення без пошкодження несучих конструкції стін і фундаменту житлового будинку, сараю і без порушення державних будівельних стандартів і санітарних норм. У зв'язку з чим, постановою держвиконавця від 11.11.2011 року виконавчі листи повернуті стягувачам.

Проте, у жовтні 2013р. ОСОБА_8 знов звернулась до виконавчої служби із заявою про примусове виконання того ж рішення. Постановами держвиконавця ВДВС Євпаторійського МУЮ від 28.10.2013 року ВП №40432130, ВП №40432119, ВП №40432110 відкриті виконавчі провадження. Заявник вважає, що повторне відкриття виконавчих проваджень не відповідає вимогам закону за таких підстав: не скасованою постановою про закриття виконавчого провадження вже встановлена технічна неможливість виконання, на час відкриття провадження сплив річний строк, встановлений ст.23 Закону «Про виконавче провадження» для пред'явлення виконавчого листа для виконання, дії державного виконавця створюють загрозу руйнування пам'ятника архітектури та життя позивачів, які мешкають у цьому будинку.

Ухвалою Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 12 грудня 2013 року у задоволенні скарги ОСОБА_6, ОСОБА_11 відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду апелянти просять її скасувати, як таку, що грубо порушує їх інтереси та вимоги ст. 23, 47 ЗУ «Про виконавче провадження». На думку апелянтів суд не дав належної оцінки фактичним обставинам та невірно застосував матеріальний закон.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи, наведені в заяві, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задовленню з наступних підстав.

Вирішуючи питання, суд першої інстанції правильно виходив з того, що законних підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження на підставі виконавчих листів щодо виконання рішення Євпаторійського міського суду від 16.11.2010р. на час ухвалення оскаржених постанов не було. Дії державного виконавця відповідають вимогам Закону «Про виконавче провадження».

Колегія погоджується з цим висновком, як таким, що ґрунтується на законі.

Діяльність державної виконавчої служби регламентується нормами розділу VІ VІІ ЦПК України, Законами «Про виконавчу службу», «Про виконавче провадження», Інструкцією «Про проведення виконавчих дій» та іншими нормативними актами.

Згідно ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. З метою реалізації цих завдань він здійснює заходи, що необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом та законом.

Статтею 26 цього Закону передбачені підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження, а саме: пропуск встановленого законом строку пред'явлення документу до виконання, неподання виконавчого листа або заяви у випадках, передбачених законом, якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили, крім випадків негайного виконання, порушення правил підвідомчості, якщо не закінчилася відстрочка виконання, надана судом, невідповідності вимогам закону виконавчого листа, офіційного оприлюднення повідомлення про банкрутство боржника, якщо виконавчий документ був повернений стягувачу за його заявою та в інших передбачених законом випадках.

Суд правильно зазначив, що таких обставин по справі не встановлено.

Посилання на пропуск стягувачем строку для пред'явлення виконавчого документу перевірявся судом першої інстанції та не знайшов свого підтвердження.

За роз'ясненням у п.21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №6 від 7.02.2014р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», перевіряючи додержання строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, суд має враховувати як положення статті 22 Закону про виконавче провадження, так і інші акти законодавства, якими врегульовано це питання. При цьому відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)» виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені на момент їх видачі.

Оскільки рішення Євпаторійського міського суду від 16.02.2009р. набрало чинності 16.11.2010р., строк пред'явлення виконавчих листів, виданих на виконання цього рішення тривав три роки на не сплив на час звернення стягувача до ВДВС у жовтні 2013р.

Доводи апелянтів про помилкове обчислення цього строку ґрунтується на неправильному тлумаченні ст.22 Закону «Про виконавче провадження».

Інші обставини, на які посилався заявник як в суді першої інстанції так й в апеляційній скарги стосовно технічної неможливості знесення спірний споруд або інші підстави, що перешкоджають виконанню, в тому числі недоліки рішення, його неконкретність та інші доводи, що стосуються суті рішення, не є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження, оскільки за наявністю перешкод у проведенні будь-яких дій щодо виконання рішення державний виконавець або сторони у справі чи виконавчому провадженні мають право в порядку ст. 221,373 ЦПК України звернутися до суду з приводу роз'яснення рішення або зміну способу його виконання. Та залежно від цього вирішують остаточне питання щодо можливості виконання або закриття виконавчого провадження з підстав п.9 ст.47 Закону «Про виконавче провадження».

Тому всі посилання апелянта на те, що знесення самочинних споруд та конструкцій створює загрозу технічному стану будівлі, або інтересам інших осіб, є безпідставними, оскільки ці питання не вирішуються на стадії відкриття виконавчого провадження, тому не можуть перешкоджати здійсненню державним виконавцем дій щодо відкриття провадження.

З огляду на таке, колегія приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не засновані на законі, підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Враховуючи наведене і керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 312 Цивільного процесуального Кодексу України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6, ОСОБА_7 відхилити, ухвалу Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 12 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді: