ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"22" грудня 2006 р. Справа №10/6969-А
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ярмолинецькому районі смт. Ярмолинці
до Приватного підприємця ОСОБА_1 смт. Ярмолинці
про стягнення 146,98 грн. заборгованості
Суддя Виноградова В.В. Секретар судового засідання Матущак В.В.
Представники сторін:
позивача Богданова Н.І. -за довіреністю №247/06 від 17.01.2006р.
відповідача ОСОБА_1 -приватний підприємець (в судовому засіданні 18.12.2006р.)
Постанова приймається 22.12.2006р., оскільки в судовому засіданні оголошувались перерви.
Суть спору:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить у відповідності до вимог ст..ст..11,14,15,17-20 ,п.4 ч.8 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст. 45 Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік” №2285 стягнути з відповідача на користь управління Пенсійного фонду України в Ярмолинецькому районі заборгованість по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 152,98 грн., що утворилась станом на 10.11.2006р.
В підтвердження вимог надав копії звіту про нарахування та сплату суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2005р. від 15.05.2006р., який подавався відповідачем до управління Пенсійного фонду України, розрахунок належних до сплати сум фіксованого розміру страхового внеску з урахуванням частини фіксованого податку, вимогу про сплату заборгованості.
Позивачем в судовому засіданні в порядку ст. 51 КАС України подано письмову заяву про зменшення позовних вимог та просить стягнути з відповідача заборгованість за І квартал 2006р. в сумі 146,98 грн. Подана заява не суперечить чинному законодавству, не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, тому задовольняється судом.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив. Вважає, що вона не повинна сплачувати фіксований розмір страхового внеску, оскільки знаходиться на спрощеній системі оподаткування та сплачувала фіксований податок, в складі якого були сплачені страхові внески до Пенсійного фонду України. Стверджує, що її було повідомлено про те, що згідно вимог Закону України „Про державний бюджет на 2005 рік” для приватних підприємців, які знаходяться на спрощеній системі оподаткування, встановлено фіксований розмір страхового внеску в сумі 83,84 грн., який підприємці повинні сплачувати до 20 числа місяця за попередній місяць. Вважає, що дані вимоги не розповсюджуються на приватних підприємців-спрощенців, оскільки наймані працівники у неї не працюють. Вказує на те, що вона змушена була визначити в звіті за період з січня по березень фіксований розмір страхового внеску по 83,84 грн. щомісячно, оскільки працівник Пенсійного фонду її попередили про застосування штрафних санкцій за подання недостовірних відомостей у звітності. В заперечення до позову посилається на розпорядження Кабінету Міністрів України №58-р від 10.03.2005р. „Про деякі питання спрощеної системи оподаткування”, лист Пенсійного фонду України №2491/04 від 10.03.2005р. „Про заборону перевірок сплати страхових внесків до Пенсійного фонду суб'єктами підприємницької діяльності”.
Розглядом наданих матеріалів справи встановлено :
ОСОБА_1 смт. Ярмолинці зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_1, згідно ст.ст. 1,14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування“ є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно повідомлення про взяття на облік, реєстраційний НОМЕР_2, знаходиться на спрощеній системі оподаткування, сплачує фіксований податок в розмірі 60 грн. згідно довідки ДПІ у Ярмолинецькому районі НОМЕР_3
Відповідачем 15.05.2006р. до управління Пенсійного фонду України в Ярмолинецькому районі подано звіт про нарахування та сплату суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до якого визначено до сплати 251,52 грн. страхових внесків, фактично сплачено 83,84 грн.
Позивачем проведено розрахунок належних до сплати сум фіксованого розміру страхового внеску з урахуванням частини фіксованого податку, про що складено розрахунок НОМЕР_4, яким встановлено, що приватний підприємець ОСОБА_1 за період з 01.01.2005р. по 31.03.2005р. здійснювала підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, сплачувала фіксований податок, тому за І квартал 2005р. зобов'язана сплатити фіксований розмір страхового внеску в сумі 152,98 грн.
Позивачем відповідно до вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” виставлена відповідачу вимога від 05.09.2006р. про сплату 146,98 грн. заборгованості, яка вручена відповідачу 07.09.2006р. згідно поштового повідомлення про вручення. Оскільки заборгованість до Пенсійного фонду України з врахуванням зменшення позовних вимог в сумі 146,98 грн. в добровільному порядку відповідачем не сплачена, позивачем подано позов до суду.
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне.
Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (надалі -Закону №1058), визначено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону (ст.1 Закону) .
Відповідно до п.3 ст. 11 Закону №1058 загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Згідно до п. 1 ст. 14 Закону страхувальниками є роботодавці в тому числі фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Статтею 17 Закону №1058 на страхувальника покладено обов'язок подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом, нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до п.п.4 п.8 Прикінцевих положень Закону №1058 фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, придбання спеціального торгового патенту), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом у фіксованому розмірі.
Статтею 45 Закону України “Про державний бюджет України на 2005р.” №2285 від 23.12.2004р. встановлено фіксований розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності ,які обрали особливий спосіб оподаткування ( фіксований податок, єдиний податок) та членів сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, у розмірі мінімального страхового внеску визначеного Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до п.4 Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік” №2505-IV від 25.03.2005р. визначено, що сплата та зарахування до бюджетів і державних цільових фондів сум єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва та фіксованого податку здійснюються у порядку та на умовах, які діяли до 1 січня 2005 року. Вказана норма набрала чинності з 31.03.2005р.
Відповідно до ст.1 Закону України №1058 та п. 1.3 ст.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (затверджено Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003р №21-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за N 64/8663), надалі -Інструкція №21-1, передбачено, що мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, установлених Законом на день отримання заробітної плати (доходу).
Згідно ч.3 п.11.12 Інструкції №21-1 передбачено, що платники, зазначені в підпункті 2.1.3 пункту 2.1 цієї Інструкції, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок) подають до органу Пенсійного фонду до 1 квітня наступного за звітним роком річний звіт про нараховані та сплачені суми фіксованого розміру страхових внесків за формою згідно з додатком 26 цієї Інструкції.
Як вбачається з матеріалів справи, приватний підприємець ОСОБА_1 відповідно вищезазначених вимог подала до управління Пенсійного фонду України в Ярмолинецькому районі звітність від 15.05.2006р., в якій визначено розмір фіксованого страхового внеску в розмірі 251,52 грн., частково сплатила фіксований страховий внесок за січень місяць в сумі 83,84 грн.
Відповідно до ст.1 Закону України „Про вирішення питання щодо заборгованості суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у зв'язку з неперерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України,Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 року - I кварталу 2005 року” №3583 від 16.03.2006р. передбачено, що суми внесків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, які були сплачені ними в складі податків згідно з чинним законодавством України протягом 2004 року - I кварталу 2005 року, але не були зараховані на їх особові рахунки в цих фондах у зв'язку з застосуванням Державним казначейством України норм діючого на той час Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" не вважати заборгованістю.
При цьому, позивачем проведено розрахунок заборгованості до Пенсійного фонду України на суму сплаченого приватним підприємцем фіксованого податку в І кварталі 2005р. та проведено розрахунок належних до сплати сум фіксованого розміру страхового внеску із врахуванням частини фіксованого податку, про що складено розрахунок НОМЕР_4 та відповідно виставлено вимогу на 146,98 грн.
Як вбачається з матеріалів справи на підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність заборгованості відповідача та вжиття заходів її стягнення з врахуванням вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Судом враховується, що відповідачем у поданому розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування самостійно визначались розміри внесків, а вимога про сплату заборгованості в установленому законом порядку не оскаржувалась та не скасована. Доказів про сплату заборгованості суду не подано.
Доводи відповідача спростовуються вищенаведеними обставинами.
З огляду на викладене, позовні вимоги обґрунтовані, підтвердженні матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п.3,6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов управління Пенсійного фонду України в Ярмолинецькому районі смт. Ярмолинці до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 смт. Ярмолинці про стягнення 146,98 грн. заборгованості задоволити.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_5) на користь управління Пенсійного фонду України в Ярмолинецькому районі смт. Ярмолинці, вул. Пушкіна,2 (код ЄДРПОУ 14148120) 146,98 грн. (сто сорок шість гривень 98 коп.) заборгованості страхових внесках..
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.В. Виноградова
Віддрук. 3 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 - відповідачу.