№ справи:110/4507/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Литвиненко В.П.

№ провадження:22-ц/190/7306/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Павловська І. Г.

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Павловської І.Г.,

суддів:Адаменко О.Г., Шестакової Н.В.,

при секретарі:Таранець О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за скаргою ОСОБА_6 на дії державного виконавця, заінтересовані особи - відділ Державної виконавчої служби Красноперекопського міськрайонного управління юстиції, ОСОБА_7, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 21 жовтня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

16.10.13 ОСОБА_6 звернувся до суду із скаргою на дії старшого державного виконавця ВДВС Красноперекопського МРУЮ АР Крим Грищенко Д.Д. з повернення виконавчого документа та просив визнати їх неправомірними, скасувати постанову про повернення виконавчого документа.

Ухвалою Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 21 жовтня 2013 року скарга ОСОБА_6 залишена без розгляду з підстав пропущення строків звернення до суду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права і неповне з'ясування обставин справи.

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у відповідності до вимог статті 303 Цивільного процесуального кодексу України ( далі ЦПК), колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи скаргу без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що строк для подання ОСОБА_6 скарги на дії державного виконавця стосовно повернення виконавчого документа був пропущений, клопотань про його поновлення не заявлялось.

Проте, з такими висновками місцевого суду не може погодитися колегія суддів, оскільки вони зроблені з порушенням норм процесуального закону.

При апеляційному перегляді встановлено, що ОСОБА_6 звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця зазначивши, що 29.08.13 старшим державним виконавцем ВДВС Красноперекопського МРУЮ АР Крим Грищенко Д.Д. винесена постанова про повернення виконавчого документа (ВП№20554263) стягувачу, якою виконавчий лист № 2/926, виданий 13.08.13 Красноперекопським міськрайонним судом АР Крим про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 7 547 грн. повернуто стягувачеві на підставі пункту 5 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку із неможливістю встановити місце проживання боржника.

В поданій до місцевого суду скарзі ОСОБА_6 зазначив, що копію постанови він отримав 07.10.13.

Згідно з роз'ясненнями наданими Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що викладені в листі від 28.01.13 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення у цивільній справі» право на звернення до суду є строковим. Скаргу на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод (абзац 2 частини першої статті 385 ЦПК).

Разом з тим, слід також мати на увазі, що Законом України «Про виконавче провадження» (далі Закон) встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення до суду зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби та їх посадових осіб, який судам і потрібно враховувати, а не загальний строк, визначений статтею 385 ЦПК.

Таким чином, десятиденний строк права на звернення до суду обчислюється з моменту одержання заявником копії відповідної постанови про повернення стягувачу виконавчого документа (стаття 47 Закону ).

Крім того, колегія суддів вважає, що при вирішенні судом питання, на якій стадії процесу слід залишити скаргу без розгляду через пропуск строку звернення, необхідно керуватися такими обставинами.

Якщо оскаржуються дії чи рішення з визначеним строком оскарження - з моменту одержання певної копії постанови державного виконавця, або зі скарги вбачається, коли заявник дізнався про порушення свого права і при цьому скарга подана з пропущенням встановленого строку та відсутнє клопотання про поновлення цього строку, суддя має право залишити скаргу без розгляду на стадії відкриття провадження у справі. Це повністю відповідає положенням статей 11, 72 ЦПК щодо диспозитивності цивільного судочинства; при цьому заявнику роз'яснюється його право на подання клопотання про поновлення пропущеного строку.

Якщо зі скарги не вбачається чи пропущений строк звернення до суду, то суд може або залишити скаргу без руху та запропонувати заявнику усунути недоліки скарги й зазначити з посиланням на відповідні докази дату, коли йому стало відомо про порушення свого права; або у судовому розгляді може з'ясувати зазначене питання з відповідним рішенням - залишення скарги без розгляду у зв'язку з пропущенням строку на оскарження та відсутності клопотання про його поновлення, або якщо буде встановлено, що строк не пропущено, розглянути скаргу по суті.

З огляду на те, що з матеріалів справи не вбачається, коли саме скаржник отримав копію оскаржуваної постанови, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про те, що вказана скарга підлягає залишенню без розгляду на стадії відкриття провадження.

Таким чином, судова колегія вважає, що висновок суду про пропуск скаржником строку на звернення до суду, не відповідає вимогам процесуального та матеріального закону, тому ухвала про залишення скарги без розгляду підлягає скасуванню, як така, що постановлена з порушенням встановленого порядку для вирішення цього питання.

За таких обставин, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 312 ЦПК України апеляційний суд, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

З урахуванням наведеного, керуючись статтями 303, 304, 307, 312, 313-315, 317, 319, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Красноперекопського міськрайонного суду АР Крим від 21 жовтня 2013 року скасувати, питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку, визначеному статтями 324, 325 ЦПК України.

Судді: