ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.02.2014 Справа № 901/264/14

За позовом Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Озеленитель-Крим»

про стягнення 100997,27 грн.

Суддя Гаврилюк М.П.

Представники:

Від позивача - Щеглов Д.А., представник за довіреністю №20-3/7389 від 30.12.2013

Від відповідача - Щепеліна С.М., представник за довіреністю від 03.02.2014.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго» звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Озеленитель-Крим», в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу 100997,27 грн., яка складається з 95356,45 грн. заборгованості за теплову енергію, 1910,47 грн. 3% річних та 3730,35 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неналежно виконуються умови договору купівлі-продажу теплової енергії №546 від 08.01.2012 в частині своєчасної оплати поставлену теплову енергію, у зв'язку з чим за ним виникла заборгованість в розмірі 95356,45 грн. На вказану заборгованість позивачем нараховані 3 % річних у розмірі 1910,47 грн. та пеня в сумі 370,35 грн.

Відповідач позовні вимоги визнав, у відзиві наданому у судовому засіданні 25.02.2014 вказує, що заборгованість визнає, однак у зв'язку з тяжким матеріальним становищем бажає укласти мирову угоду.

Проте, мирова угода від сторін суду представлена не була.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.2012 Орендним підприємством «Кримтеплокомуненерго» (продавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Озеленитель-Крим» (покупець за договором) укладено договір купівлі-продажу теплової енергії №546 з додатками до нього, згідно умов якого продавець прийняв на себе зобов'язання продати покупцю теплову енергією у вигляді гарячої води для опалення, вентиляції в залежності від температури зовнішнього повітря, технології і підігріву води на потреби гарячого водопостачання в кількості, передбаченому даним договором, а покупець зобов'язався прийняти від продавця теплову енергію та оплатити її по встановленим тарифам в передбаченому договором строки.

Відповідно до пункту 3.2.2. договору покупець зобов'язався виконувати умови і порядок оплати спожитої теплової енергії в об'ємах та строки, передбачені договором та получати від продавця рахунки на оплату не пізніше 20 числа наступного за рахунковим місяця.

Розрахунки за теплову енергію проводяться не пізніше 25 числа наступного за розрахунковим місяця (п. 6.1. договору).

Згідно з п. 7.2.1 договору покупець несе відповідальність за несвоєчасні розрахунки за поставлену покупцем теплову енергію у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення платежу.

Позивачем зобов'язання за договором купівлі-продажу теплової енергії № 546 від 01.07.2012 виконані у повному обсязі, рахунки на оплату виставлені своєчасно (а.с.30-46), проте відповідачем взяті на себе зобов'язання за договором зі сплати за придбану теплову енергію у встановлені договором строки належним чином не виконані, у зв'язку з чим за ним виникла заборгованість у розмірі 95356,45 грн.

Відповідач позовні вимоги визнав.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На дату розгляду справи відповідачем не представлено належних доказів сплати заборгованості за поставлену теплову енергію.

Згідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену теплову енергію у розмірі 95356,45 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути 3 % річних від простроченої суми у розмірі 1910,47 грн. та 3730,35 грн. пені.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з п. 7.2.1 договору покупець несе відповідальністю за несвоєчасні розрахунки за поставлену покупцем теплову енергію у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення платежу.

Оскільки відповідачем не виконано зобов'язання щодо своєчасної сплати за придбану теплову енергію позивачем правомірно нарахована пеня, враховуючи подвійну облікову ставку НБУ у розмірі 3730,35 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача, суд вважає, що вимога позивача про стягнення 3% річних в сумі 1910,47 грн. є обґрунтованою та також підлягає задоволенню.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовій збір покладається на відповідача.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 27.02.2014.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Озеленитель-Крим» на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» 100997,27 грн., у тому числі 95356,45 грн. заборгованості за теплову енергію, 1910,47 грн. 3 % річних, 3730,35 грн. пені, а також судовий збір у розмірі 3724,83 грн.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя М.П. Гаврилюк