Справа № 161/18456/13-ц Провадження № 22-ц/773/387/14 Головуючий у 1 інстанції: Черняк В.В.

Категорія: 46 Доповідач: Веремчук Л. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2014 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Веремчук Л. М.

суддів - Антонюк К. І., Лівандовської-Кочури Т. В.,

при секретарі Кирилюку О.О.

з участю:

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суд Волинської області від 23 січня 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А :

28 жовтня 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним позовом до ОСОБА_1 мотивуючи свій позов тим, що до 21 січня 2011 року перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Від спільного подружнього життя у них народився син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Син ОСОБА_3 навчався у Нововолинському дошкільному закладі № 6 з вересня 2011 по червень 2013 року, за перебування в якому позивач заплатила 1300 гривень. З липня 2011 року по серпень 2013 року ОСОБА_3 відвідував розвиваючі заняття в Центрі раннього розвитку для дітей і вартість цих занять склала 5855 гривень. З 5 жовтня 2012 року по 16 жовтня 2012 року син перебував на курортному лікуванні у санаторії «Ай-Петрі», вартість путівки, яку було сплачено позивачем в даний санаторій складає 1860 гривень.

Просить стягнути з відповідача в її користь 4507,50 гривень додаткових витрат, понесених на неповнолітню дитину та 458,80 гривень витрат на юридичну допомогу.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 23 січня 2014 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 2927 гривень 50 коп. додаткових витрат на дитину; 458 гривень 80 коп. за надання правової допомоги.

Стягнуто ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 судовий збір 229 гривень 41 копійку.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із даним рішенням суду, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В суді апеляційної інстанції апелянт оскаржує рішення лише в частині стягнення з нього додаткових витрат на утримання дитини понесених позивачем у зв'язку із відвідуванням малолітнім сином занять в центрі раннього розвитку для дітей.

В обґрунтування скарги зазначив, що судом першої інстанції безпідставно взято факт відвідування дитиною центу раннього розвитку дитини.

Заслухавши пояснення апелянта, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача судових витрат слід змінити з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 21 січня 2011 року розірваний шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_1

Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_1 ОСОБА_1 є батьком неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7).

З довідки центру раннього розвитку для дітей від 12 липня 2013 року вбачається, що ОСОБА_3 відвідував заняття з липня 2011 року по серпень 2013 року, за що було здійснено оплату в сумі 5855 гривень (а.с. 11). Відповідач визнав розмір цих додаткових витрат понесених позивачкою.

Згідно ч.1 ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

У п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України" також зазначено, що до участі у зумовлених особливими обставинами додаткових витратах на утримання дитини можуть залучатися лише батьки. Оскільки йдеться про понесені або передбачувані витрати, вони мають визначатись у твердій грошовій сумі.

З огляду на викладене колегія суддів погоджається з висновком суду першої інстанції щодо підставності вимоги про стягнення з відповідача половини витрат понесених позивачкою на відвідування неповнолітнім ОСОБА_3 занять в центрі раннього розвитку для дітей, оскільки дані витрати пов'язані з обставинами, що стосується розвитку дитини. А тому батько дитини має приймати у них участь.

Рішення суду в частині відмови у позові не оскаржувалось, а тому не переглядалось

Судом першої інстанції при вирішені даного спору допущено порушення норм процесуального права щодо розподілу судових витрат по справі, зокрема судом стягнуто з відповідача судові витрати в повному об'ємі понесеному позивачем.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу.

Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов був задоволений частково то судові витрати з відповідача повинні буди стягнуто пропорційно до задоволеного позову, тому колегія суддів приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 152,08грн. витрат на правову допомогу та 76,47 грн. витрат по оплаті судового збору, а тому рішення суду першої інстанції необхідно змінити.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Луцького міськрайонного суд Волинської області від 23 січня 2014 року у даній справі в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_2 судових витрат змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 152 (сто п'ятдесят дві) грн. 08 коп. за надання правової допомоги та 76 (сімдесят шість) грн. 47 коп. судового збору.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий:

Судді: