Справа №2-77/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2008 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі: Головуючого-судді: Бондаренко С. І. При секретарі: Кияниченко Л.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 В"ячеславовича про повернення боргу , суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась в Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до ОСОБА_2 В"ячеславовича про повернення боргу , мотивуючи свої вимоги тим , що 29.10.2001 року відповідач позичив у чоловіка позивача ОСОБА_3 4900 доларів США , що в гривнях на той час склало 25921 гривна які повинен був повернути по першій вимозі. В липні 2003 року ОСОБА_3 пред'явив вимогу повернути борг . 18.07.2003 року відповідач повернув 100 доларів США що склало 533 гривень , 1.07.2004 року відповідач повернув ще 200 доларів США що склало 1064 гривни. 1.02.2005 року ОСОБА_3 помер , а позивач є спадкоємцем і відповідач повернув позивачу 1750 гривень боргу , а тому просить стягти з відповідача на користь позивача борг в сумі 22574 гривни.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представник позивача адвокат ОСОБА_4 вважає , що позовні вимоги підлягають задоволенню , визнав факт того , що позивачем пропущений строк позовної давності , але вважає , що строк пропущений з поважних причин , оскільки позивач є юридично неграмотною особою.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_5 позовні вимоги не визнала та пояснила , що відповідач повністю повернув борг , крім того позивачем пропущений строк позовної давності, зробила заяву про застосування строку позовної давності.

Суд, вислухавши доводи та пояснення осіб які беруть участь у справі , дослідивши письмові матеріали справи , приходить до висновку , що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

29.10.2001 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір позики за умовами якого ОСОБА_3 передав , а ОСОБА_2 прийняв 4900 доларів США , які зобовязався повернути по першій вимозі, що підтверджується копією росписки .

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено , що якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідач встановлені вимоги Закону порушив і у визначений законом строк лише частково повернув суму позики, сплативши 18.07.2003 року 100 доларів США що в перерахунку складає 533 гривни 19 копійок та 1.07.2004 року порвернув 200 доларів США що в перерахунку складає 1064 гривни.

1.02.2005 року ОСОБА_3 помер , що підтверджується копією свідоцтва про смерть , після його смерті спадкоємцем є ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом .

Частиною 1 ст. 1218 ЦК України встановлено , що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідач позивачу повернув борг в сумі 1750 гривень , що в перерахунку складає 347 доларів США.

Таким чином борг відповідача на час розгляду справи склав 4900 - 100 - 200 - 347= 4253 доларів США , що в перерахунку складає 4253 X 5.05 = 21478 гривень.

Але по позовним вимогам пропущений строк позовної давності , оскільки 1.07.2004 року відповідач перервав перебіг позовної давності вчинивши дії які свідчать про визнання боргу повернувши 200 доларів США і саме з цього часу почав перебігати строк позовної давності який закінчився 1.07.2007 року.

Суд не може рахувати строк позовної давності з моменту повернення боргу в сумі 1750 гривень , оскільки час повернення даної суми не зазначений в позовній заяві , не змогла час повернення вказати і позивач в судовому засіданні.

Частиною 3, 4 ст. 267 ЦК України встановлено , що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення , сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Заява про поновлення строку позовної давності від позивача не надходила , крім того на думку суду та обставина , що позивач є юридично неграмортною не є поважною причиною пропуску строку позовної давності, оскільки вона мала можливість скористатись правовою допомогою і скористалась нею , про що свідчить копія ухвали суду від 29 листопада 2006 року .

Враховуючи вище викладене , керуючись ст. . ст. 10, 60, 212, 213, 215, 223 ЦПК України , на підставі ст. ст. 267, 1046, 1049, 1218 ЦК України , суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення боргу відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження .