ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
|
"11" грудня 2006 р. |
Справа № 26-12/114-06-2827 |
За позовом : закритого акціонерного товариства „Коростенський завод „Янтар”
до відповідача : суб*єкта підприємницької діяльності - фізичної особи
ОСОБА_1
про стягнення 31 357,88 грн.
Суддя Никифорчук М.І.
за участю представників :
від позивача : не з*явився, надав телеграму про розгляд справи у його відсутність:
від відповідача : СПД ФО ОСОБА_1, участь у судовому засіданні 22.11.2006 р.;
Суть спору: Закрите акціонерне товариство "Коростенський завод "Янтар" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 31 357,88 грн., а саме основного боргу у сумі 27665,52грн., заборгованості за отриманні товари у 2005р., пені у розмірі 2231,88 грн., інфляційних нарахувань у сумі 1107,71 грн., 3% річних у розмірі 352,77грн.
18.04.2006р. рішенням господарського суду Одеської області позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Коростенський завод "Янтар" задоволені частково.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.06.2006р. вказане рішення господарського суду Одеської області залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 12.10.2006р. вказане рішення господарського суду Одеської області від 18.04.2006р. та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 13.06.2006р. скасовано, справу направлено до господарського суду Одеської області на новий розгляд.
Виконуючим обов'язки голови господарського суду Одеської області справу передано на розгляд судді Никифорчук М.І.
При новому розгляду справи судом встановлено наступне.
Представник позивача вимоги підтримує.
Представник відповідача в судове засідання при розгляді справи по суті не з*явився, повідомлявся належним чином про час та місце розглядання справи, згідно поштового повідомлення відмовився від отримання виклику до господарського суду, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, тому суд вважає можливим розглянути справу згідно вимог статті 75 ГПК України, за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд, -
у с т а н о в и в :
Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 31357,88 грн., - заборгованості за отриманні товари у 2005р. за таких підстав.
Відповідно до укладеної між сторонами по справі 01.06.2005 р. угода НОМЕР_1 на поставку продукції, відповідачеві по накладним НОМЕР_2 на суму 3374,92 грн.; НОМЕР_3 на суму 22258,30 грн.; НОМЕР_4 на суму 5475,55 грн.; НОМЕР_5 на суму 4718,89 грн.; НОМЕР_6 на суму 8705 грн. 42 коп.; НОМЕР_7 на суму 6928,43 грн.; НОМЕР_8 на суму 7229,08 грн.; НОМЕР_9 на суму 1860,53 грн., було поставлено продукцію на загальну суму 60551 грн. 12 коп.
Відповідачем частково в сумі 32885 грн. 60 коп. платіжними дорученням :
НОМЕР_10 на суму 3374,92 грн.;
НОМЕР_11 на суму 5000 грн.;
НОМЕР_12 на суму 4000 грн.;
НОМЕР_13 на суму 6463,68 грн.;
НОМЕР_14 на суму 2047 грн.;
НОМЕР_15 на суму 3428,55 грн.;
НОМЕР_16 на суму 571,45 грн.;
НОМЕР_17 на суму 3000 грн.;
НОМЕР_18 на суму 3000 грн. сплачено боргу на вказану вище суму. У зв*язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 27665,52 грн.
З видатковій накладній НОМЕР_7 на суму 6928 грн. 43 коп. вбачається, що товар був відпущений для відповідача через ОСОБА_2, але довіреність на імя ОСОБА_2 у матеріалах справи відсутня. Крім того в ній відсутня печатка відповідача, у зв*язку з чим неможливо визначити ким саме отриманий товар.
З цих підстав суд відхиляє вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу по цій накладній.
Дотепер вказана сума боргу відповідачем не погашено, що свідчить про порушення відповідачем вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, відповідно яких одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно п.6.3 договору за порушення терміну оплати товару з відповідача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку України за кожний день прострочення.
Позивачем наряду з боргом нарахована пеня у сумі 2231 грн. 88 коп., відповідно до п.6.3 договору.
Крім того, з накладній НОМЕР_2 вбачається, що товар виданий 12.05.2005р., а договір НОМЕР_1 укладений 01.06.2005р. При таких обставинах пеня у сумі 2231 грн. 88 коп. стягненню не підлягає.
Згідно вимог частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно вимог частини 2 цієї ж статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов*язання, на вимогу кредитора зобов*язания сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Відповідно до цих вимог відповідачеві нараховані 3% річних в сумі 352 грн. 77 коп., та індекс інфляції в сумі 1107 грн. 71 коп., згідно наданого розрахунку, який господарський суд вважає правильним, оскільки він відповідає вимогам закону.
Таким чином, загальний борг відповідача складає : 20737 грн. 09 коп. основного боргу; 352 грн. 77 коп. -річних; індекс інфляції в сумі 1107 грн. 71 коп., а всього в сумі 22197 грн. 57 коп.
Вищевикладене повністю підтверджене дослідним судом матеріалами справи та не спростовано відповідачем.
Заперечення відповідача щодо неможливості стягнення вказаних сум внаслідок крадіжки та опису майна відповідача, викладені у заяві про прийняття до справи постанови Малиновського райсуду м. Одеси про зміну запобіжного заходу щодо відповідача, яка є підсудною по кримінальній справі за ознаками ст.191 ч.3, 191 ч.5 КК України, постанови цього ж суду про застосування мір по забезпечення цивільного позову шляхом накладення арешту та ТМЦ, суд відхиляє оскільки вони не мають у даному випадку правового значення.
Згідно вимог статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Аналізуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню в повному обсягу.
Керуючись ст.ст. 44,49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
в и р і ш и в :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з суб*єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь ЗАТ „Коростенський завод „Янтар” (11500, м. Коростень, вул. Житомирська, 2, р/р 260017571, МФО 311528 в Житомирській обласній дирекції АППБ „Аваль”, ЄДРПОУ 02969797) : основний борг в сумі 20 737 грн. 09 коп., 3% річних в сумі 352 грн. 77 коп., індекс інфляції 1107 грн. 71 коп.; державне мито у сумі 221 грн. 98 коп.; витрати на ІТЗ судового процесу -118 грн.
В іншій частині вимог відмовити.
Суддя Никифорчук М.І.