КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" лютого 2014 р. Справа№ 910/19361/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Іоннікової І.А.
Майданевича А.Г.
за участю секретаря судового засідання Шалівського В.О.
за участю представників
від позивача: не з'явилися
від відповідача: не з'явилися
розглянувши апеляційну скаргу Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго" на рішення господарського суду міста Києва від 19.12.2013 року
у справі № 910/19361/13 (суддя Домнічева І.О.)
за позовом Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго" (м. Львів)
до Публічного акціонерного товариства „Страхова компанія „Укргазпромполіс" (м. Київ)
про стягнення 47 857 грн. 33 коп.
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду міста Києва звернулося Львівське міське комунальне підприємство „Львівтеплоенерго" з позовом до Публічного акціонерного товариства „Страхова компанія „Укргазпромполіс" про стягнення з відповідача на користь позивача 45 419 грн. 22 коп. боргу, 1 827 грн. 48 коп. пені, 610 грн. 63 коп. 3% річних.
Рішенням від 19.12.2013 року господарський суд міста Києва позовні вимоги задовольнив частково. Стягнув з ПАТ „Страхова компанія „Укргазпромполіс" на користь ЛМКП „Львівтеплоенерго" 11 194 грн. 80 коп. суми основного боргу, 826 грн. 17 коп. пені, 610 грн. 63 коп. 3% річних та 454 грн. 11 коп. суми судового збору. В решті вимог в позові відмовив.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду ЛМКП „Львівтеплоенерго" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати рішення господарського суду міста Києва від 19.12.2013 року по справі № 910/19361/13 і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2014 року позивачу було відновлено строк на апеляційне оскарження, його апеляційна скарга була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 910/19361/13 у судовому засіданні за участю представників сторін.
В судове засідання 10.02.2014 року повноважні представники сторін не з'явилися. Позивач надіслав суду клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі його представників, яке після обговорення судова колегія задовольнила. Відповідач про причини неявки своїх представників суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Після обговорення судова колегія дійшла висновку, що неявка повноважних представників відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.
Дослідивши докази, що є у справі, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи 01.10.2012 року Львівське міське комунальне підприємство „Львівтеплоенерго" (теплопостачальна організація) та Публічне акціонерне товариство „Страхова компанія „Укргазпромполіс" (споживач) уклали договір на постачання теплової енергії в гарячій воді № 1415/ІІІ, відповідно до умов якого теплопостачальна організація взяла на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію для опалення та здійснювати гаряче водопостачання в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язався отримувати та оплачувати одержану теплову енергію для опалення та гаряче водопостачання за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків.
Ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначає, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
З розрахунку заборгованості відповідача, що доданий до матеріалів справи, вбачається, що позивачем за період з 01.01.2013 року по 01.10.2013 року відповідачу нарахована заборгованість в сумі 45 419 грн. 22 коп.
Додатком № 3 до договору від 01.10.2012 року № 1415/ІІІ визначено, що теплопостачальна організація має право припинити постачання теплової енергії споживачу у випадку письмового звернення споживача про припинення теплопостачання.
Також, п.п. 1.3 вказаного додатку № 3 до договору від 01.10.2012 року № 1415/ІІІ визначено, що теплова організація має право припинити постачання теплової енергії споживачу у разі відсутності протягом 10-ти днів оплати за спожиту теплову енергію у встановлені договором терміни.
Як зазначає відповідач листом від 17.01.2013 року № 05/01 він повідомив позивача про те, що нежитлове приміщення по вул. Окуневського, 1 не експлуатується, тому немає потреби в опаленні цього приміщення відповідно до норм середньодобового навантаження у зимовий період, та просив зменшити температуру теплоносія.
Позивач проти факту отримання цього листа заперечував. Колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскільки немає доказів відправлення та отримання позивачем такого листа, то він не повинен братися судом до уваги.
Також відповідач звертався до позивача з листом від 22.01.2013 року № 07/01 в якому посилаючись на те, що відповідно до умов договору теплова енергія поставляється споживачу для опалення нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: м. Львів, вул. Окуневського, 1, поверх 1 загальною площею 510,10 кв.м, в обсягах, визначених у додатку № 1 до договору.
Облік споживання гарячого водопостачання і теплової енергії для опалення може проводитися за приладами обліку їх наявності.
Проектування та встановлення приладів обліку виконується згідно з узгодженим ЛМКП „Львівтеплоенрго" проектом.
Отже, за таких обставин відповідач просив з метою встановлення приладів обліку теплової енергії надати технічні умови для складання та узгодження проекту встановлення приладів теплової енергії в нежитловому приміщенні загальною площею 510,10 кв.м, що розташоване за адресою: м. Львів, вул. Окуневського, 12, поверх 1.
Як вбачається з акту від 07.02.2013 року прийому-здавання робіт по видачі технічних умов, підрядник (позивач) виконав, а замовник (відповідач) прийняв виконані роботи відповідно до листа відповідача від 22.01.2013 року № 07/01. Крім того в акті від 07.02.2013 року зазначається, що позивач погодився з умовами викладеними в листі від 22.01.2013 року № 07/01.
Отже, за таких обставин слід вважати, що зазначений лист відповідача було прийнято позивачем до уваги, про що свідчить акт приймання-здавання робіт, а також враховуючи те, що починаючи з листопада 2013 року відповідач здійснює оплату за фактично спожиту теплову енергію та приєднане теплове навантаження (відповідно до показників встановлених лічильників) у розмірі 11 194 грн. 28 коп.
Як визначено ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. п. 6.1-6.3 договору від 01.10.2012 року № 1415/ІІІ відповідач зобов'язаний сплачувати вартість фактично спожитої теплової енергії до 15 числа місяця, наступаючого за звітним; розрахунковим періодом є календарний місяць.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що за умови підключення лічильника теплова енергія мала розраховуватися відповідно до його показників, а відтак з відповідача підлягає стягненню заборгованість визначена відповідно до показників лічильника у розмірі 11 194 грн. 80 коп.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 4 статті 231 ГК України встановлюється, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Ч. 6 ст. 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Пунктом 7.2.3. договору передбачено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач сплачує теплопостачальній організації пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діляа в період, за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Колегія суддів апеляційного господарського суду зробила перерахунок розміру пені та дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно стягнув пеню у розмірі 826 грн. 17 коп.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Колегія суддів апеляційного господарського суду зробила перерахунок розміру 3% річних та дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно стягнув 3% річних у розмірі 610 грн. 63 коп.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування рішення господарського суду.
Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго" на рішення господарського суду міста Києва від 19.12.2013 року по справі № 910/19361/13 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 19.12.2013 року по справі № 910/19361/13 залишити без змін.
3. Справу № 910/19361/13 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді І.А. Іоннікова
А.Г. Майданевич