КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2014 р. Справа№ Б13/115-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Доманської М.Л.

Копитової О.С.

за участю представників:

від УПФ України у м. Білій Церкві: Кизима О.О. - представник за дорученням № 28142/08 від 02.01.2014;

від ініціюючого кредитора: не з'явились;

від боржника: Короткий Є.В. - представник за дорученням № 1 від 09.01.2014;

від Міністерства оборони України: Ковальчук І.В. - представник за дорученням № 220/515/д від 29.10.2013 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві на ухвалу господарського суду Київської області від 02.12.2013 року та апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві на ухвалу господарського суду Київської області від 16.12.2013 року у справі № Б3/115-12 (суддя Наріжний С.Ю.)

за заявою приватного підприємства «Пітик», м. Бершадь

до державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг», м. Біла Церква

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Пітик» звернувся до суду з заявою про порушення справи про банкрутство державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг», оскільки воно неспроможне сплатити борг у сумі 824684,79 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.09.2012 порушено провадження у справі № Б13/115-12.

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду Київської області від 05.11.2012 у справі № Б13/115-12 визнано приватне підприємство «Пітик» ініціюючим кредитором боржника з грошовими вимогами в розмірі 824684,79 грн та якого зобов'язано подати до офіційних друкованих органів у десятиденний строк і за свій рахунок оголошення про порушення справи про банкрутство державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг». Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Буличова Сергія Олександровича.

18.09.2013 державним підприємством Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг» подано клопотання, в якому воно просить зняти арешт з банківського рахунку № 26002010117714, МФО 331100 в ПАТ «АКБ Банк» та скасувати постанову про арешт коштів боржника від 03.08.2012 року винесену головним державним виконавцем Літвінчуком Д.М. міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції.

27.09.2013 державним підприємством Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг» також подано клопотання про зняття арешту з наступних рахунків: р/р № 26047020117714, МФО 331100 в ПAT «АКБ Банк» (соціальний рахунок), р/р .№ 260450101123~9, МФО 300023 в ПАТ «Укрсоцбанк» (чорнобильський рахунок).

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.12.2013 року у справі № Б3/115-12 (суддя Наріжний С.Ю.) частково задоволено клопотання державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг» та знято арешт з рахунків: р/р № 26047020117714, МФО 331100 в ПAT «АКБ Банк» (соціальний рахунок), р/р № 26045010112359, МФО 300023 в ПАТ «Укрсоцбанк» (чорнобильський рахунок), № 26002010117714, МФО 331100 в ПАТ «АКБ Банк». В іншій частині клопотання відхилено.

Дана ухвала мотивована тим, що накладення арешту на банківські рахунки № 26045010112359, МФО 300023 в ПАТ «Укрсоцбанк» та розрахункового рахунку 26047020117714, МФО 331100 в ПАТ «АКБ Банк» боржника унеможливлює виплату заборгованості перед працівниками передбачених законодавством доплат до заробітної плати та страхових виплат. В частині зняття арешту з банківського рахунку боржника № 26002010117714, МФО 331100 в ПАТ "АКБ Банк" місцевий господарський суд мотивує своє рішення не допущенням припинення господарської діяльності, нормального функціонування боржника.

При цьому суд керувався ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ч. 2 п. 4 ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», п. 8 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 21, 24 Закону України «Про оплату праці», ст. 86 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.12.2013 року у справі № Б3/115-12 (суддя Наріжний С.Ю.) виправлено описку у резолютивній частині ухвали господарського суду Київської області від 02.12.2013 року у справі № Б3/115-12, викладено пункт 1 даної ухвали у наступній редакції «Зобовязати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області зняти арешт з наступних рахунків Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»: р/р № 26047020117714, МФО 331100 в ПAT «АКБ Банк» (соціальний рахунок), р/р № 26045010112359, МФО 300023 в ПАТ «Укрсоцбанк» (чорнобильський рахунок), № 26002010117714, МФО 331100 в ПАТ «АКБ Банк»». Доповнено резолютивну частину ухвалу господарського суду Київської області від 02.12.2013 року у справі № Б3/115-12 додатковими пунктами:

«Дата набрання чинності ухвалою 02.12.2013 року;

Термін пред'явлення виконавчого документу до виконання - 03.12.2014 року.

Дана ухвала виконується в порядку, встановленому для виконання судових рішень, та відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом.»

Дана ухвала мотивована необхідністю виправлення допущених в резолютивній частині ухвалі господарського суду Київської області від 02.12.2013 року у справі № Б3/115-12 технічних описок.

При цьому суд керувався ст.ст. 86, 89 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з зазначеними ухвалами Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві звернулося з апеляційними скаргами до Київського апеляційного господарського суду (вх. ном. 369/14, вх. ном. 367/14), в яких просить скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 02.12.2013 в частині задоволення клопотання боржника та зняття арешту з рахунків: р/р № 26047020117714, МФО 331100 в ПAT «АКБ Банк» (соціальний рахунок), р/р № 26045010112359, МФО 300023 в ПАТ «Укрсоцбанк» (чорнобильський рахунок), № 26002010117714, МФО 331100 в ПАТ «АКБ Банк»; ухвалити в цій частині рішення, яким в задоволенні клопотання державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг» про зняття арештів з наступних рахунків: р/р № 26047020117714, МФО 331100 в ПAT «АКБ Банк» (соціальний рахунок), р/р № 26045010112359, МФО 300023 в ПАТ «Укрсоцбанк» (чорнобильський рахунок), № 26002010117714, МФО 331100 в ПАТ «АКБ Банк» - відмовити; скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 16.12.2013.

Апеляційні скарги мотивовані порушенням норм матеріального та процесуального права. Так, скаржник зазначає, що нормами чинного законодавства про банкрутство не передбачено таких повноважень суду щодо зняття решту на стадії розпорядження майном боржника. Крім того відповідно до положень ст.ст. 11, 19, 25, 33 Закону України «Про виконавче провадження» арешт рахунків боржника здійснюється державним виконавцем і оформлюється у формі відповідної постанови, яку може бути оскаржено в порядку ст. 82 вказаного Закону та скасовано органом ДВС вищого рівня чи судом. Втім ухвалою місцевого господарського суду від 02.12.2013 знято арешт, а не скасовано постанову про накладення арешту, що прямо суперечить положенням ч. 4 ст. 39 Закону. Також, скаржник зазначає, що в порушення положень ст. 89 ГПК України судом оскаржуваною ухвалою місцевого господарського суду від 16.12.2013 було фактично змінено зміст резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 02.12.2013 року, а саме визначено орган, на який покладено виконання даної ухвали та внесено пункти, в яких зазначено, що дана ухвала є виконавчим документом та вказано строк для її виконання та дату набрання законної сили даної ухвали, що не узгоджується з ст.ст. 85, 115 ГПК України та не передбачено ст. 86 ГПК України.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2014 у справі № Б13/115-12 апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві на ухвалу господарського суду Київської області від 02.12.2013 та апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві на ухвалу господарського суду Київської області від 16.12.2013 у справі № Б3/115-12 було прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 28.01.2014.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2014 року у справі № Б13/115-12 об'єднано апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві на ухвалу господарського суду Київської області від 02.12.2013 та апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві на ухвалу господарського суду Київської області від 16.12.2013 у справі № Б3/115-12 в одне апеляційне провадження.

23.01.2014 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду ДП Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг» подано відзиви на апеляційні скарги, в яких просить апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Київської області від 02.12.2013 та ухвалу господарського суду Київської області від 16.12.2013 у справі № Б3/115-12 - без змін.

11.02.2014 року через відділ документального забезпечення представником боржника подано клопотання про доручення до матеріалів справи копії листа від 31.01.2014 № 1767/08 та копії платіжних доручень на 8 аркушах.

25.04.2014 через відділ документального забезпечення представником боржника подано клопотання про доручення до матеріалів справи додаткових пояснень.

25.04.2014 в судовому засіданні Київського апеляційного господарського суду представником боржника подано для доручення до матеріалів справи копію акту перевірки надходження, обліку та втрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності державним підприємством Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг» від 29.01.2014.

В судовому засіданні представник Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві підтримав вимоги апеляційної скарги, з підстав наведених в скаргах.

Представники державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг» заперечував вимоги апеляційних скарг, з підстав наведених у відзивах на апеляційні скарги.

Представники Міністерства оборони України заперечував вимоги апеляційних скарг, просив залишити їх без задоволення, ухвали суду - без змін.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно ч. 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

16.12.2011 головним державним виконавцем Літвінчуком Д.М. міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження по виконанню виконавчих документів (зазначених в постанові про арешт коштів боржника від 16.12.2011) було винесено постанову про арешт коштів боржника та постановлено накласти арешт на рахунки державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг», зокрема, на рахунок ПАТ «Укрсоцбанк», номер рахунка 26045010112359, МФО 300023 (чорнобильський рахунок).

Державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, Ратушняком Сергієм Федоровичем 25.01.2012, при примусовому виконанні наказу № 15/044 виданого господарським судом міста Києва, дата видачі 14.06.2011, було винесено постанову про арешт коштів боржника та постановлено накласти арешт на рахунки державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг», зокрема, на рахунок ПАТ «Укрсоцбанк», номер рахунка 26045010112359, МФО 300023 (чорнобильський рахунок).

03.08.2012 головним державним виконавцем Літвінчуком Д.М. міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження по виконанню виконавчих документів (зазначених в постанові про арешт коштів боржника від 03.08.2012) було винесено постанову про арешт коштів боржника та постановлено накласти арешт на рахунки державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг», зокрема, на рахунок ПАТ «Укрсоцбанк», номер рахунка 26045010112359, МФО 300023 (чорнобильський рахунок), ПАТ «АКБ Банк», номер рахунка 26047020117714, МФО 331100 (соціальний рахунок) та ПАТ «АКБ Банк», номер рахунка 26002010117714, МФО 331100.

Як вбачається з довідки Білоцерківського відділення ПАТ «АКБ Банк» № 44-3/207-03 від 26.07.2013, яка видана державному підприємству Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг» та довідки № 438 від 24.09.2013 державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг» в них зазначено, що рахунок 26047020117714, МФО 331100 є соціальним і призначений для зарахування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Крім того, відповідно до заяв-розрахунків, що додані боржником до клопотання (вх. номер суду 24346 від 25.11.2013), вбачається що вони спрямовані страхувальником (боржником) до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з проханням здійснити фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованим особам за рахунок коштів фонду на рахунок за № 26047020117714 із зазначенням видів матеріального забезпечення: (по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологам та на поховання) та осіб з відповідними сумами допомоги.

Згідно довідки державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг» № 437 від 24.09.2013 та листа Білоцерківського відділення ПАТ «АКБ Банк» № 30000-10/01 від 10.08.2012, що направлений державному підприємству Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг» зазначено, що рахунок № 26047020117714, МФО 331100 є чорнобильським і призначений для зарахування коштів для доплати до заробітної плати працівникам ДП МОУ «Білоцерківський військторг» які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Таким чином вбачається, що розрахунковий рахунок № 26047020117714, МФО 331100 в ПАТ «АКБ Банк» державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг» є соціальним рахунком, а розрахунковий рахунок № 26045010112359, МФО 300023 в ПАТ«Укрсоцбанк» - є спеціальним рахунком на який Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради, у відповідності до ст.ст. 37, 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щомісячно перераховувало доплати до заробітної плати працівникам ДП МОУ «Білоцерківський військторг», що підтверджується розрахунками про перерахування коштів на цей рахунок (копії розрахунків додані до клопотання боржника (вх. номер суду 24346 від 25.11.2013).

При цьому кошти, що перераховуються на розрахункові рахунки № 26045010112359, МФО 300023 та 26047020117714, МФО 331100 є бюджетними коштами та належать працівникам (фізичним особам) ДП МОУ « Білоцерківський військторг», а не Державному підприємству Міністерства оборони України «Білоцерківський військторг» (юридичній особі).

Згідно з ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції Закону від 22.12.2011 р. № 4212-VI) протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Наявність інституту розпорядження майном робить неефективним накладення арешту на рахунки та майно боржника, в силу того, що накладення арешту позбавляє можливості боржника займатися поточною господарською діяльністю. Виконавче провадження по стягненнях на які не розповсюджується дія мораторію повинно здійснюватись з врахуванням особливостей процедури банкрутства, тобто без звернення стягнення на об'єкти, які відносяться до основної діяльності господарюючого суб'єкта, без арешту всіх банківських рахунків, так як зазначені міри паралізують роботу господарюючого суб'єкта і позбавляють можливості застосування до боржника мір реабілітаційного характеру.

Згідно чинного законодавства погашення вимог кредиторів може здійснюватися не тільки в процедуварах санації, ліквідації і мировій угоді, а й у процедурі розпордженням майном. Тому активи та грошові кошти боржника в процедурі банкрутства повинні бути вільними від будь яких обмежень. Накладення арешту на рахунки та майно боржника унеможливлює здійснення заходів щодо відновлення його платоспроможності.

Разом з тим, відповідно до п. 8 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, є підставою для обов'язкового зупинення виконавчого провадження. Зупинення виконавчого провадження передбачає, що впродовж строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться. Причому накладений державним виконавцем арешт на майно боржника, у тому числі на рахунках та вкладах боржника в банках та інших фінансових установах, не знімається. Дія арешту майна боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, припиняється у випадку закінчення виконавчого провадження, наприклад у зв'язку з передачею виконавчого документа ліквідаційній комісії в разі ліквідації боржника - юридичної особи або арбітражному керуючому в разі визнання боржника банкрутом.

Таким чином, аналіз вказаних вище зазначених приписів законодавства свідчить про те, що боржник не має можливості розрахуватися з кредиторами, в тому числі виплачувати заробітну плату працівникам у процедурі банкрутства. Окрім того, у зв'язку з мораторієм боржник не може погасити заборгованість за виконавчими документами, наслідком чого стало б закінчення виконавчого провадження і зняття арешту з майнових активів, що в свою чергу створює безвихідну ситуацію для підприємства і не сприяє реалізації основного принципу права у банкрутстві як оздоровлення його фінансового становища.

В той же час Конституцією України гарантовано, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (ст. 43); громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом (ст. 46).

Частиною 1 ст. 115, ч. 5 ст. 97 Кодексу законів про працю, ст. 22, ч.ч. 1, 6 ст. 24, ч. 3 ст. 15 Закону України «Про оплату праці» визначено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку, всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Частиною 2 ст. 21 Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» встановлено, що страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Частиною 1 статті 72 Закону України «Про виконавче провадження» також встановлено, що на допомогу по державному соціальному страхуванню, яка виплачується в разі тимчасової непрацездатності та в інших випадках, стягнення може бути звернено тільки за рішеннями про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника. Рішення у цій справі не відноситься до цього переліку судових рішень.

Статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що арешт майна боржника направлений насамперед для забезпечення реального виконання рішення, тобто стягнення сум за виконавчим документом на користь стягувача, в той же час при наявності законодавчого обмеження та заборони на стягнення таких коштів виконавчою службою під час розгляду справи не доведено підстав для застосування арешту коштів, які знаходяться на таких рахунках, та які в подальшому не можуть бути використані для погашення заборгованості перед стягувачем.

Отже, як вірно встановлено судом першої інстанцій, розрахунковий рахунок боржника № 26047020117714, МФО 331100 в ПАТ «АКБ Банк» Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг» є соціальним рахунком, а розрахунковий рахунок № 26045010112359, МФО 300023 в ПАТ «Укрсоцбанк» - є спеціальним рахунком та використовується боржником для обов'язкових платежів та виплати заробітної плати.

Враховуючи вищезазначене та у зв'язку з тим, що всі грошові надходження від господарської діяльності державного підприємства потрапляють на вказані вище арештовані рахунки, відбувається порушення ст.ст. 21, 24 Закону України «Про оплату праці», що призводить до порушення конституційних прав громадян, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для зняття арешту з банківських рахунків боржника № 26002010117714, МФО 331100 в ПАТ «АКБ Банк», № 26047020117714, МФО 331100 в ПАТ «АКБ Банк», № 26045010112359, МФО 300023 в ПАТ«Укрсоцбанк».

Також, колегія суддів не приймає до уваги доводи Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві, викладені в апеляційній скарзі на ухвалу господарського суду Київської області від 16.12.2013, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи місцевим господарським судом ухвалою від 16.02.2013 виправлено описку в ухвалу про зняття арешту від 02.12.2013, а саме в новій редакції викладено пункт 1 резолютивної частини ухвали: «Зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області зняти арешт …». Доповнено резолютивну частину ухвалу господарського суду Київської області від 02.12.2013 року у справі № Б3/115-12 додатковими пунктами.

Відповідно до ст. 89 ГПК України, суддя за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені у рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.

Оскільки, відповідно до п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, за переконанням колегії суддів таке право надано органам виконавчої служби, тому колегія суддів вважає правомірним внесення виправлень до ухвали господарського суду Київської області від 02.12.2013 року, а саме конкретизуючи орган, на який покладено виконання судового рішення у справі № Б3/115-12.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення (ухвали) лише за умови, якщо це призвело до прийняття неправильного рішення. В даному випадку апеляційний суд не вбачає, що зазначені скаржником порушення процесуального права призвели до прийняття неправильної ухвали. Тому, суд апеляційної інстанції не вбачає аргументованих підстав на підтвердження зазначених порушень і не приймає до уваги дані твердження скаржника.

Правомірним також є твердження місцевого господарського суду, викладене в ухвалі від 02.12.2013 щодо відсутності підстав для скасування постанови про арешт коштів боржника від 03.08.2012, прийнятої головним державним виконавцем Літвінчуком Д.М. міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції, а тому відсутні підстави для скасування ухвали місцевого суду в цій частині.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що ухвали місцевого суду відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, винесені з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, Закону України «Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом», а тому відповідають вимогам чинного законодавства.

У відповідності до ст.ст. 32-34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі доказів та пояснень наявних в матеріалах справи дійшла до висновку, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для скасування чи зміни ухвал місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 4-1, 4-2, 4-3, 4-7, 33, 43, 49, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві на ухвалу господарського суду Київської області від 02.12.2013 року у справі № Б3/115-12 залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Київської області від 02.12.2013 року у справі № Б3/115-12 - без змін.

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві на ухвалу господарського суду Київської області від 16.12.2013 року залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Київської області від 16.12.2013 року у справі № Б3/115-12 - без змін.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді М.Л. Доманська

О.С. Копитова