Справа № 755/31445/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"07" лютого 2014 р.Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді - Марфіної Н.В.,

за участі секретаря - Бурлай О.Б.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3, до ОСОБА_4, третя особа: Служба у справах дітей Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, про надання дозволу на виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди та супроводу батька, -

у с т а н о в и в :

16.12.2013 року позивачка звернулась до суду із позовом до відповідача про надання дозволу на виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди та супроводу батька. За змістом позовних вимог, позивачка просить суд надати дозвіл на тимчасовий виїзд неповнолітньої дитини ОСОБА_3 за межі державного кордону без згоди на такий виїзд та супроводу батька, а також просить надати дозвіл на виготовлення проїзних документів для тимчасового виїзду за межі державного кордону, неповнолітньої дитини без згоди її батька. Вимоги позову обґрунтовано тим, що позивачка перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 13.09.2002 року, а 24.10.2013 року рішенням Дніпровського районного суду м. Києва шлюб було розірвано. Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач ухиляється від надання матеріальної допомоги, не приймає участі у вихованні дитини. Вона матеріально утримує та належним чином піклується про здоров'я доньки, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Дитина є постійною учасницею дитячого зразкового хору «Веснівка», а також займається у дитячому хореографічному ансамблі «Дитинства світ». Учасники вказаних дитячих гуртків постійно беруть участь у різних виступах та змаганнях, які відбуваються за межами України, а оскільки відповідач не дає своєї згоди на виїзд дитини за кордон, вона не може виїхати разом з іншими дітьми до інших країн та приймати участь у їх виступах. Як зазначає позивачка, відповідач на її звернення з проханням дати свій дозвіл на виїзд дитини за кордон, належним чином не реагує, відповідного дозволу не надає, що призвело до того, що дитина вже пропустила декілька виступів своїх гуртків за кордоном.

Позивачка та її представник в судовому засіданні підтримали вимоги позовної заяви з підстав викладених у ній, просять позов задовольнити, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечують.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, до суду надійшов лист третьої особи про розгляд справи за відсутності їх представника, позовні вимоги підтримують.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи зміст наведеної норми та викладені вище обставини, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, вислухавши пояснення позивача та її представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до висновку про те, що у задоволенні позову слід відмовити, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 13 вересня 2002 року. Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 24.10.2013 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розірвано (а.с. 13).

Сторони у справі є батьками малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 12).

Відповідно до ст. 155 СК України, здійснення батьківських прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно зі ст. 3 Конвенції ООН про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Законодавчо виїзд неповнолітньої дитини за кордон України передбачений, зокрема, Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. N 57 зі змінами.

Відповідно до цих Правил, перетинання громадянами України державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю, якщо інше не передбачено законом, за одним з таких документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, зокрема проїзний документ дитини.

Відповідно до п. п. 3, 4 вищезазначених Правил, виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, здійснюється за згодою обох батьків (усиновлювачів) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку.

Виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою у числі іншого можливий також за рішенням суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.

Отже, йдеться про зазначення конкретної країни прямування та часу перебування у ній.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в

межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як зазначено вище, за заявленими вимогами позивачка просить надати дозвіл на тимчасовий виїзд дитини за межі України без будь-якого вказання на дати перебування дитини за кордоном та країни перебування. За таких обставин, періодичний виїзд дитини за кордон лише за розсудом матері без дозволу батька порушує права останнього та суперечить нормам чинного законодавства України, а тому вимоги про це задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 141, 155 СК України, Законом України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 р. № 57 зі змінами, ст. ст. 10, 11, 58, 60, 88, 131, 169, 208, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1, в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3, до ОСОБА_4, третя особа: Служба у справах дітей Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, про надання дозволу на виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди та супроводу батька - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя -