Справа № 108/2869/13-ц
К І Р О В С Ь К І Й Р А Й О Н Н И Й С У Д
А В Т О Н О М Н О Ї Р Е С П У Б Л І К И К Р И М
__________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
25 лютого 2014 рік смт. Кіровське АР Крим
Кіровській районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого - судді Хачикян А. Х.,
при секретарі - Абкаіровій Е.Е.,
за участю прокурора - Рогозін Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Кіровське АР Крим цивільну справу за позовом служби у справах дітей та молоді Кіровської районної державної адміністрації, до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
в с т а н о в и в:
служба у справах дітей та молоді Кіровської РДА, в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення ліментів, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачі мають малолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідачі самоусунулись від виховання неповнолітньої дитини, дитина перебуває у лікарні, проте батьки не цікавились станом дитини, матеріальної допомоги не надавали, за місцем проживання характеризується негативно, зловживають спиртними напоями, не працюють.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.
Відповідач - ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнав частково.
Відповідач - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, відповідно до частини 5 статті 74 ЦПК України, про день, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином.
Прокурор прокуратури Кіровського району АР Крим, який допущений до участі у справі, в судовому засіданні вважав за необхідне позов задовольнити у повному обсязі.
Вислухавши представника позивача, відповідача, думку прокурора, їх доводи, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Як вбачається з пункту 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Постановляючи вказане рішення суд виходить виключно з якнайкращих інтересів дитини, обов'язку батьків щодо виховання дитини, та відповідальності за ухилення від здійснення батьківських обов'язків, що відповідає як статті 150 СК України так й вимогам, які містяться у Конвенції ООН про права дитини, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789 - ХІІ від 27.02.1991 року, яка набула чинності для України 27.09.1991 року, та відповідно до Конституції України є частиною національного законодавства.
Судом встановлено, що згідно свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 від 14.11.2013 року, відповідачі є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 /а. с. 7/.
З акту обстеження житлово - побутових умов від 05.11.2013 року вбачається, що батько ОСОБА_1 недостатньо забезпечує догляд та виховання доньки ОСОБА_3 / а. с. 24/.
Відповідно до інформації дільничного лікаря - педіатра від 13.11.2013 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває у дитячому відділені Старокриської лікарні з 05.11.2013 року, 2007 року матір ОСОБА_2 покинула родину. /а. с. 28/.
Як вбачається з актів від 05.12.2013 року Старокримської лікарні ім. академіка М.М. Амосова, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 05.11.2013 року по 20.11.2013 року дитину не навідували, участі в утриманні лікування дитини не приймали / а. с. 47, 48/.
З висновку Кіровської районної державної адміністрації АР Крим № 01-29/5721 від 12.12.2013 року вбачається, що відповідачі самоусунулись від виховання та утримання дитини, не відвідують її. Розвитком, станом здоров'я та долею дитини не цікавляться, не виконують своїх обов'язків щодо її матеріального утримання. Вважають за доцільне та таким, що відповідає інтересам дитини позбавлення батьківських прав відповідачів щодо їх дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1/ а. с. 55 - 56 /.
Суд приймає до уваги зазначений вище висновок, оскільки викладені у ньому обставини підтверджуються як матеріалами цивільної справи, так і поясненнями самого відповідача.
З пояснень представника позивача випливає, що з 05.11.2013 року малолітня дитина перебуває у лікарні, відповідачі її не відвідують, матеріальної допомоги на її утримання не надають.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні також пояснив, що з 05.11.2013року дітей він відвідував лише двічі.
Отже вищенаведене свідчить, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не піклуються про фізичний та духовний розвиток своєї дитини.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачі ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, маючи юридичну й фактичну можливість робити дії, які становлять зміст батьківських обов'язків.
Суд також не вбачає обставин, які б звільняли дієздатних матір та батька від обов'язків по вихованню та утриманню дитини.
Згідно із викладеним вище очевидні правові підстави для задоволення позовних вимог, як заснованих на законі й підтверджених добутими в судовому засіданні доказами.
На підставі наведеного, керуючись статтями 150, 164, 180 СК України, Конвенцією ООН про права дитини, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789 - ХІІ від 27.02.1991 року, пунктом 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», статтями 10, 11, 60, 209, 212, 214 - 215 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
позов служби у справах дітей та молоді Кіровської районної державної адміністрації, до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, - задовольнити у повному обсязі.
Позбавити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, батьківських прав щодо їх малолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженців м. Старий Крим Кіровського району АР Крим, на користь особи або закладу, до якого буде влаштована дитина, аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частини усіх видів доходу щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму до повноліття дитини, з кожного, починаючи з 13.12.2013 року.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 в доход держави судовий збір у розмірі 121 грн. 80 коп., з кожного.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АР Крим через Кіровській районний суд АР Крим протягом десяті днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
С у д д я А. Х. Хачикян