Справа № 424/3848/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2014 Ровеньківський міський суд Луганської області в складі: головуючого судді Шумченко Л.В.,

при секретарі Булгаковій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ровеньки позовну заяву ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ровеньки Луганської області про встановлення факту проживання однією сім'єю, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про встановлення факту проживання однією сім'єю. Просив встановити факт проживання його та батька однією сім'єю, оскільки з грудня 2008 року і до моменту смерті - ІНФОРМАЦІЯ_5 року, батько проживав разом з ним в Луганську, вели спільне господарство і мали спільний бюджет. Встановлення факту проживання його однією сім'єю з батьком позивачу необхідне для призначення страхових виплат.

В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_2 підтримали заявлені вимоги, надавши аналогічні пояснення в обґрунтування позовних вимог. Просили позов задовольнити в повному обсязі, встановити факт проживання позивача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, однією сім'єю з ОСОБА_3, по день смерті батька, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року, а також визнати позивача членом сім»ї померлого батька.

Представник відповідача Малиновська Г.С. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надала заперечення проти позову та суду пояснила, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню оскільки , як зазначає сам позивач, встановлення факту проживання однією сім'єю з його померлим батьком - ОСОБА_3, необхідно йому для призначення страхових виплат, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

У своїй позовній заяві позивач посилається на ч.7 ст.34 Закону згідно якої, у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання розмір одноразової допомоги його сім'ї повинен бути не меншим за п'ятирічну заробітну плату потерпілого..."

У даному випадку вказана норма Закону визначає лише розмір одноразової допомоги, яка виплачується сім'ї потерпілого внаслідок нещасного випадку.

Що стосується переліку осіб, які мають право на таку одноразову допомогу, то його визначено ст. 33 Закону, серед яких, зокрема, непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

Такими непрацездатними особами є: діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років; жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють; інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності; неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти; непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.

Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.

ОСОБА_1 не відноситься до осіб, які мають право на одноразову допомогу, передбачену Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Згідно ст. 51 Конституції України, основу сім'ї становить шлюбний союз між чоловіком і жінкою (шлюб), у тих чи інших формах санкціонований суспільством, і тільки він породжує правове регулювання особистих немайнових та майнових відносин.

Позивач має власну сім'ю, що підтверджується відміткою у паспорті про зареєстрований шлюб з ОСОБА_6

Щодо наданих до позовної заяви доказів сумісного проживання ОСОБА_1 за однією адресою зі своїм померлим батьком, не заслуговують на увагу, оскільки, як зазначає сам позивач його батько був людиною похилого віку, часто хворів і потребував стороннього догляду та допомоги, що у свою чергу і стало підставою для того, щоб забрати його до себе.

Крім того, згідно ст.172 Сімейного Кодексу України піклування за своїми батьками, турбота та допомога є обов'язками дітей.

Позовні вимоги не визнала, вважала їх необґрунтованими та просила відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши сторони, допитавши свідків, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з свідоцтва про народження на ім'я "ОСОБА_1" /мовою оригіналу/, ІНФОРМАЦІЯ_1, у графі батьки зазначено: батько - "ОСОБА_3" /мовою оригіналу/, мати - "ОСОБА_12" /мовою оригіналу/. (а.с.9). Тобто ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_1, позивача по справі.

ІНФОРМАЦІЯ_5 року ОСОБА_3 помер, на підтвердження чого надано свідоцтво про смерть (а.с.6). Місце смерті - м. Луганськ.

Згідно Акту комісії ПП «Луганьбудсервіс» від 26.01.2013 року (а.с.14) ОСОБА_3 з грудня 2008 року по день смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 року, мешкав разом із сином - ОСОБА_1, за адресою АДРЕСА_1.

Зазначені обставини також підтверджуються допитаними в судовому засіданні свідками - дружиною позивача ОСОБА_8, сусідами ОСОБА_9, ОСОБА_10 Всі свідки підтвердили, що саме в грудні 2008 року позивач забрав з селища Дзержинське, м. Ровеньки Луганської області батька ОСОБА_3 для подальшого спільного проживання в м. Луганськ, оскільки останній був похилого віку та потребував стороннього догляду. Проживали однією сім'єю, вели спільне господарство, доглядали батька.

Окрім цього, з 29.07.2010 року ОСОБА_3 був зареєстрованим за місцем проживання свого сина - АДРЕСА_1 (копії сторінок паспорту, а.с. 5)

Відповідно до довідки ПП «Луганьбудсервіс» від 26.01.2013 року № 213, позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 мешкає за адресою - АДРЕСА_1. Разом із ним з 29.07.2010 року та по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_5 року мешкав та був зареєстрований його батько - ОСОБА_3, вони вели спільне господарство (а.с.9) .

Відповідно до ст. 3 СК України сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Права члена сім'ї має одинока особа. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Суд вважає необґрунтованими посилання представника відповідача на те, що позивачка та її батько не могли проживати однією сім'єю через те, що позивач є сином ОСОБА_3, а згідно ст. 51 Конституції України основу сім'ї становить шлюбний союз між чоловіком і жінкою, оскільки частиною 2 ст. 3 Сімейного кодексу України передбачено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Враховуючи зазначене, суд вважає встановленими ті обставини, що позивач та його батько ОСОБА_3 на момент смерті останнього - ІНФОРМАЦІЯ_5 року проживали однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_1, були пов'язані спільним побутом.

Окрім цього, у відповідності до довідки серії 2-20 ПС № 002284 від 05.10.2012 р., виданої Луганським обласним центром МСЕ, ОСОБА_3 помер внаслідок отриманого під час трудової діяльності профзахворювання. Встановлення факту проживання з померлим однією сім'єю позивачу необхідно для подачі документів до відділення виконавчої дирекції ФССНВ в м. Ровеньки Луганської області з метою отримання допомоги, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Суд не може прийняти до уваги посилання представника відповідача на те, що позивач не відноситься до кола осіб, які мають право на одержання страхових виплат, оскільки частиною 7 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності " передбачено, що у випадку смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розмір одноразової допомоги його сім'ї повинен бути не менше п'ятирічної заробітної плати потерпілого.

А тому суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності", ст. 3 СК України, ст.ст. 10,11,60, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Ровеньки Луганської області про встановлення факту проживання однією сім'єю задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на час смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року, проживав з ним однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, був членом сім'ї ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, на день смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_5 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Ровеньківський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутніми при оголошенні рішення - у той же строк з моменту отримання його копії.

С У Д Д Я - Л.В. Шумченко