ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"11" грудня 2006 р. Справа №20/2227-А
за позовом Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції,
м. Кам'янець-Подільський
до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Кам'янець-Подільський
про стягнення 2040 грн. штрафних санкцій
Суддя Гладій С.В.
Секретар судового засідання Микитюк О.А.
Представники:
Від позивача - Федик Р. С. -за довіреністю № 8349/10/10-017 від 15.05.2006р.
Від відповідача - ОСОБА_2 -за довіреністю від 30.06.2006р.
Згідно ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Ухвалою суду від 03.05.2006 року відкрито провадження в адміністративній справі. Ухвалою суду від 03.07.2006 року провадження у справі зупинено до вирішення господарським судом області справи № 21/219-НА за позовом приватного підприємця ОСОБА_1, м. Кам'янець-Подільський до Кам'янець-Подільської ОДІ, м. Кам'янець-Подільський. Ухвалою суду від 24.11.2006 року, у зв'язку з тим, що обставини які зумовили зупинення провадження у справі відпали, провадження у справі № 20/227-А поновлено та та призначено справу до судового розгляду.
Суть спору :
Позивач звернувся з позовом до суду в якому просить стягнути з відповідача 2040 грн. штрафних санкцій з яких 340 грн. за порушення вимог Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі. Громадського харчування та послуг” та 1700 грн. за порушення вимог Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового. Алкогольних напоїв та тютюнових виробів, які застосовані на підставі податкових повідомлень-рішень НОМЕР_1 та НОМЕР_2.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечує. Зазначає. що борг, який виник на підставі податкових повідомлень-рішень НОМЕР_1 та НОМЕР_2, якими до відповідача були застосовані штрафні санкції відсутній так як постановою господарського суду Хмельницької області від 07.11.2006 року по справі № 16/311-НА встановлено що дані штрафні санкції не є штрафними санкціями у сфері оподаткування. Крім того, звертає увагу суду на те, строк позовної давності щодо стягнення зазначено боргу минув, при цьому посилається на п. 1 ст. 223, ст. 238, ст. 239, ч. 1, ч. 2 ст. 241, ст. 250 Господарського кодексу України, ч. 1, ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України.
Позивач в додаткових обґрунтуваннях до позову зазначає, що постановою господарського суду Хмельницької області від 07.11.2006 р. по справі № 16/311-нА скасовано податкові повідомлення-рішення Кам'янець-Подільської ОДШ в частині визначення „податковим зобов'язанням” платежу „штрафні санкції”, тобто в даному випадку рішення, якими до Відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог Закону України „Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” визнані такими, що не підпадають під дію Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків.
Згідно ч. 1 ст. 241 ГК України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.
З огляду на викладені положення вбачається, що штрафні (фінансові) санкції, застосовані за порушення вимог вищезазначених Законів, підпадають під визначення адміністративно-господарських санкцій.
Стаття 250 ГК України -„строки застосування адміністративно-господарських санкцій” - (посилання на яку, зокрема, робить Відповідач) вказує на те, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Як вбачається із матеріалів справи, перевірка по дотриманню вимог податкового законодавства Відповідачем була здійснена працівниками інспекції 03 травня 2003 року, податкові повідомлення-рішення, винесені за результатами проведеної перевірки, датуються 05 травнем 2003 року, тобто застосування штрафних (фінансових) санкцій до Відповідача було здійснене протягом 2-х днів з дня виявлення порушення.
Виходячи із викладеного, та беручи до уваги те, що вищевказаною нормою ГК України передбачено лише строки застосування адміністративно-господарських санкцій, Кам'янець-Подільська ОДШ не вбачає в своїх діях жодних порушень щодо термінів застосування таких санкцій.
Крім того, у своїх запереченнях Відповідач посилається на те, що згідно п. 1 ст. 223 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.
І як наслідок, Відповідач вважає, що в даному випадку слід застосовувати положення п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, відповідно до якої позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). А отже, на підставі даної норми, Відповідач приходить до висновку, що Кам'янець-Подільською ОДШ був пропущений строк позовної давності для реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання.
Однак, з даним висновком погодитись неможливо з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 ЦК України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України встановлено, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Проте, штрафні (фінансові) санкції, які застосовуються за порушення вимог податкового законодавства, у жодному разі не можна ототожнювати з неустойкою (штрафом, пенею) в розумінні цивільного законодавства, зокрема, Цивільного кодексу України.
Так, згідно п. 2.3 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001р. № 110 штрафна (фінансова) санкція - це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних (фінансових) санкцій), яка справляється з платників податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, а також відповідно до законодавчих актів, якими надано право органам державної податкової служби застосовувати штрафні (фінансові) санкції, на підставі рішення контролюючого органу.
Визначення неустойки (штрафу, пені) було закріплено Цивільним кодексом Української РСР від 18.07.1963 р. із змінами та доповненнями, який діяв на момент вчинення правопорушення Відповідачем, а саме: неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання.
Крім того, визначення неустойки (штрафу, пені) дає і чинний на сьогоднішній день Цивільний кодекс України від 16.01.2003р. № 435-ІV, відповідно до положень якого неустойка (штраф, пеня) - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно положень Постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення” від 30.12.1997 р. № 1497 неустойка - це пеня, штраф за порушення однією із сторін умов договору.
Отже, виходячи із вищевикладеного стає очевидним, що визначення неустойки (штрафу, пені) характерне лише для договірних відносин, які виникають за цивільно-правовими договорами (угодами) згідно чинного законодавства, і ні в якому разі не може ототожнюватись із визначенням штрафних (фінансових) санкцій, які застосовуються за порушення вимог податкового законодавства.
А тому, твердження Відповідача щодо пропущення податковим органом строків звернення до суду з позовною заявою про стягнення податкового боргу у вигляді штрафних (фінансових) санкцій є хибним та таким, що не відповідає положенням чинного законодавства, оскільки в даному випадку слід застосовувати загальну позовну давність, передбачену ст. 257 ЦК України, строк якої складає три роки.
Таким чином, зважаючи на викладені положення зазначених нормативно-правових актів, Кам'янець-Подільська об'єднана державна податкова інспекція Хмельницької області переконана, що порушення з її боку щодо строків застосування та стягнення штрафних (фінансових) санкцій з Відповідача відсутні, податковий борг Відповідача перед податковою інспекцією на день подання позову про його стягнення значиться, а тому просить господарський суд Хмельницької області винести постанову, якою стягнути з Відповідача суму заборгованості в розмірі 2 040 грн., оскільки для цього є всі правові підстави, передбачені чинним законодавством України.
Розглядом матеріалів справи встановлено :
Кам'янець-Подільською ОДПІ 08.05.2003 року проведено перевірку щодо контролю за здійсненням операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1.
За наслідками перевірки складено акт № 42р 171 175491 1342, яким встановлено порушення позивачем вимог п. 1, п. 2, п. 5 ст. 3 Закону України „Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та порушено ст. 15 Закону України „Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами”, а саме при закупці товару слабоалкогольного напою „Шарм”, пива „Проскурівське”, цигарок „Мальборо” на загальну суму 8,40 грн. розрахунковий документ не роздруковано та не було видано. Встановлено невикористання при здійснені розрахункових операцій розрахункової книжки та книжки ОРО. Встановлено реалізація алкогольних напоїв та тютюнових виробів без придбання відповідних ліцензій, на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.
На підставі акту перевірки позивачем прийнято податкові повідомлення-рішення НОМЕР_1 та НОМЕР_2 якими до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 1700,00 грн. за порушення абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами” та 340,00 грн. штрафних санкцій за порушення п. 3. ст. 17 „Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Відповідач штрафних санкцій в добровільному порядку не сплатив, тому позивачем подано позов до суду про стягнення 2040 грн. штрафних санкцій.
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, відповідачем подано позов до суду про скасування податкових повідомлень-рішень НОМЕР_1 та НОМЕР_2 про застосування фінансових санкцій на суму 2040 грн.
Постановою господарського суду Хмельницької області від 07.11.2006р. по справі № 16/311-нА за позовом приватного підприємця ОСОБА_1, м. Кам'янець-Подільський до Кам'янець-Подільської ОДПІ позов задоволено частково, податкові повідомлення-рішення скасовано в частині визначення „податковим зобов'язанням” платежу „штрафні санкції”, в решті позову відмовлено.
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне.
У відповідності до ст. 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 19.12.1995 року за порушення норм цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.
Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.
Відповідно до п.1 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
За порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
- у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки. (п.1 ст. 17 Закону).
Як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду Хмельницької області у справі № 16/311-нА від 07.11.2006 року за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 м. Кам'янець-Подільський до Кам'янець-Подільської ОДПІ про скасування повідомлень-рішень Кам'янець-Подільської ОДПІ НОМЕР_1 від 05.05.2003 р. на суму 1700,00 грн. та НОМЕР_2 від 05.05.2003 р. на суму 340,00 грн. позов задоволено частково, скасовано податкові повідомлення рішення в частині визначення штрафних санкцій „податковим зобов'язанням”, в решті позову відмовлено оскільки підприємцем не доведено протиправності застосування таких санкцій відповідачем, не спростовано і самих фактів допущених порушень, що знайшли своє відображення в акті перевірки від 08.05.2003р.
Відповідно до ч. 1 ст. 71. Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Статтею 72 КАС України, встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Враховуючи зазначене, вимоги позивача , щодо стягнення з відповідача 2040 грн. штрафних санкцій підтверджуються матеріалами справи.
Щодо посилання відповідача на строк позовної давності, судом враховується наступне.
Статтею 238 ГК України встановлено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Пунктом 1 ст. 223 ГК України встановлено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до приписів розділу IX ГК України „Прикінцеві положення”, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року. Положення Господарського кодексу України щодо відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності, а також за порушення господарських зобов'язань застосовуються у разі, якщо ці порушення були вчинені після набрання чинності зазначеними положеннями, крім випадків, коли за порушення господарських зобов'язань була встановлена інша відповідальність договором, укладеним до зазначеного в пункті 1 цього розділу строку (частина перша пункту 5).
Судом враховується, що штрафні санкції застосовані до відповідача податковим органом не за порушення правил здійснення господарської діяльності, а також не за порушення господарських зобов'язань а застосовано за порушення вимог податкового законодавства, в даному випадку зазначені штрафні санкції не можна ототожнювати з неустойкою (штрафом, пенею) в розумінні цивільного законодавства, зокрема, Цивільного кодексу України.
Відповідно скорочені строки позовної давності визначені Господарським кодексом України та Цивільним кодексом України не можуть бути застосовані в даному випадку.
Керуючись ст. ст. 6, 14, 55, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259, п. п. 3,6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Кам'янець-Подільський до приватного підприємця ОСОБА_1, м. Кам'янець-Подільський про стягнення 2040 грн. штрафних санкцій задоволити.
Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1 код НОМЕР_3) на користь Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Кам'янець-Подільський, вул. Огієнка, 74, код 03557590) 2040 грн. (дві тисячі сорок гривень 00 коп.) штрафних санкцій.
Згідно ст. ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя С.В. Гладій
Віддруковано 3 примірники:
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 - відповідачу