Справа № 456/5241/13 Головуючий у 1 інстанції: Микитчин І.М.
Провадження № 22-ц/783/926/14 Доповідач в 2-й інстанції: Мельничук О. Я.
Категорія справи: 79
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого - судді Мельничук О.Я.,
суддів Курій Н.М і Крайник Н.П.,
при секретарі Дідусь О.Р.,
з участю з участю представника ОСОБА_3- ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі Львівської області на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 06 листопада 2013 року у справі за поданням державного виконавця відділу державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області про тимчасове обмеження ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України, -
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 06 листопада 2013 року в задоволенні подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області про тимчасове обмеження ОСОБА_3, ІДН-НОМЕР_1 жителя АДРЕСА_1, у праві виїзду за межі України - відмовлено.
Вищезгадану ухвалу в апеляційному порядку оскаржило Управління Пенсійного фонду України в м.Стрию та Стрийському районі Львівської області. Апелянт з даною ухвалою не погоджується. Просить ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 06 листопада 2013 року скасувати та прийняти нове рішення про задоволення подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області про тимчасове обмеження у виїзді за межі України ОСОБА_3. Звертає увагу, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області знаходиться вимога управління Пенсійного фонду України в м.Стрию та Стрийському районі Львівської області № Ф-293/У від 25.03.2013 року про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 5859 грн. 91 коп. заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування на користь управління Пенсійного фонду України в м.Стрий та Стрийському районі Львівської області. Вважає, що ОСОБА_3 (боржник) намагається уникнути відповідальності перед державою, в особі апелянта, шляхом несплати внесків на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування, та порушує Конституційні права громадян на пенсійне забезпечення, оскільки, така несплата внесків, нарахованих на витрати та оплату праці, призведе до не зарахування найманим працівникам до страхового стажу цього періоду роботи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_3-ОСОБА_4 перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає із наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судового рішення та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Матеріалами справи встановлено, що в провадженні відділу державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області перебуває виконавче провадження №37603290 про стягнення з боржника ОСОБА_3 заборгованості на суму 5859 грн. 92 коп. (а.с. 5-6).
Статтею 33 Конституції України визначено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Так, згідно із вимогами ст.ст. 1-4, 24, 25, 50, 52 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі Закон) виконавче провадження є завершальною стадію судового провадження та примусового виконання рішень інших органів (посадових осіб) і являє собою сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у названому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених згаданим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до нього, а також рішеннями, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.
Державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п.18 ч. 2 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Скориставшись наданими йому законом повноваженнями, державний виконавець відділу державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області звернувся в суд з поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх боргових зобов'язань.
Відмовляючи у задоволенні подання, районний суд виходив з того, що державним виконавцем не подано суду доказів того, що ОСОБА_3 ухиляється чи має намір ухилитися від виконання своїх зобов'язань шляхом виїзду закордон.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він зроблений з дотриманням норм процесуального права.
Згідно положень ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України" громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі закордонного паспорта або тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон у разі ухилення боржника від виконання зобов"язань, покладених на нього рішенням суду - до виконання зобов'язань. Частиною 3 ст. 6 цього ж Закону встановлено, що паспорт може бути тимчасово вилучено у випадках, передбачених пунктами 1-9 ч.1 цієї статті. Тимчасове вилучення паспорта здійснюється судом.
Отже, тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише при наявності достатніх на це підстав.
Державним виконавцем на підтвердження своїх вимог не подано доказів щодо наявності у боржника закордонного паспорту, або наявності у компетентних органів заяви боржника про отримання такого; не надано доказів, які б давали підстави вважати, що боржник має намір виїхати за кордон тимчасово або на постійне місце проживання, а також те, що не застосування таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Також державним не надано доказів на підтвердження того, ним вчинено всі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», спрямовані на погашення боргу, отримання боржником копії постанов про відкриття виконавчого провадження. В матеріалах справи відсутні докази отримання боржником викликів державного виконавця, а також інших документів, що виносились у процесі виконання виконавчого провадження, як це передбачено вимогами ч.1 ст.31 Закону України «Про виконавче провадження», а також не надано суду і доказів, з яких би вбачалося ухилення боржника від виконання виконавчих документів.
Згідно із ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вирішив питання про відмову у тимчасовому обмеженні права боржника у виїзді за межі України з дотриманням вимог процесуального закону (ст.377-1 ЦПК України) та Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України", а тому підстав для скасування оскаржуваної ухвали немає.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України розглянувши апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу та залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення немає.
Керуючись ст.ст.303, 304, п.2 ч.2 ст.307, ст.313, п.1 ч.1 ст.314, ст. ст.315, 317, 319, 325 ЦПК України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі Львівської області - відхилити.
Ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 06 листопада 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набранням ухвалою законної сили.
Головуючий: О.Я.Мельничук
Судді: Н.М.Курій
Н.П. Крайник