АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 607/18559/13-цГоловуючий у 1-й інстанції Дуда О.О.
Провадження № 22-ц/789/86/14 Доповідач - Щавурська Н.Б.
Категорія -
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 січня 2014 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Щавурської Н.Б.
суддів - Ходоровського М. В., Гурзеля І. В.,
при секретарі - Матусів Ю.Б.
з участю сторін - апелянта ОСОБА_1 та її представника адвоката ОСОБА_2, представника заявника Тиховліса І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 листопада 2013 року у справі за заявою ОСОБА_4 про зміну способу виконання рішення,-
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 вересня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 08 листопада 2012 року, позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_6 про відшкодування шкоди задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_1 повернути ОСОБА_4 майно, аналогічне втраченому, а саме вагончик з алюмінію розміром 8 м на 2,40 м висотою 2,50 м. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про стягнення судового збору.
01 жовтня 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про зміну способу виконання вказаного рішення, посилаючись на те, що державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з неможливістю виконання рішення без участі ОСОБА_1, тому в порядку зміни способу виконання рішення суду просив зобов'язати ОСОБА_1 з метою відшкодування завданої матеріальної шкоди повернути йому вартість вагончика, яка на день звернення з заявою становить 32600 грн., а також вартість його доставки (перевезення) із м.Чернівці до с.В.Гаї Тернопільського району Тернопільської області в сумі 2400 грн.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 листопада 2013 року заяву ОСОБА_4 про зміну способу виконання рішення суду у справі за його позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_6 про відшкодування заподіяної шкоди задоволено частково.
Змінено спосіб виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 вересня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_5, третя особа ОСОБА_6 про відшкодування заподіяної шкоди, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 32600 грн. вартості вагончика з алюмінію розміром 8 м на 2,40 м, висотою 2,50 м.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати, як таку що постановлена з порушенням норм процесуального права. Звертає увагу на те, що рахунок про вартість вагончика не є належним і допустимим доказом, оскільки не ідентифікує річ, зокрема, не свідчить про такий самий рівень зносу, склад металу виробу, рік випуску і т.п., а також не є доказом дійсної вартості вагончика.
У судове засідання апелянт ОСОБА_1, заявник ОСОБА_4, відповідач ОСОБА_5, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, повторно не з'явилися. Від ОСОБА_4 надійшла заява про відкладення апеляційного розгляду справи в зв'язку з перебуванням у лікарні, від представника апелянта ОСОБА_2 поступило клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з народженням ОСОБА_1 дитини.
З врахуванням вимог ч.2 ст.305 ЦПК України, на думку колегії суддів, неявка сторін, не перешкоджає апеляційному розгляду справи у їх відсутності, за участю їх представників.
У судовому засіданні представник апелянта адвокат ОСОБА_2 апеляційну скаргу своєї довірительки підтримав, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати, як незаконну.
Представник заявника ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав, вважає оскаржувану ухвалу законною, такою, що скасуванню не підлягає.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Постановляючи ухвалу про часткове задоволення заяви про зміну способу виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив з наявності обставин, що утруднюють виконання рішення суду та доведеності вартості втраченого позивачем майна.
Колегія суддів не повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони зроблені з порушенням норм процесуального права.
У відповідності до ст.373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Отже, за змістом зазначеної норми, зміна способу та порядку виконання рішення суду може бути у виняткових випадках за наявності підстав, що утруднюють виконання рішення суду.
Під обставинами, які утруднюють виконання рішення суду можуть бути відсутність у боржника коштів, присуджених стягувачу, відсутність майна, яке має бути передано в натурі стягувачу за рішенням суду, стихійне лихо, за наслідками якого виконання рішення суду у визначений спосіб неможливо тощо.
При цьому, інший спосіб, яким має бути виконано рішення суду, не може за своєю суттю розв'язувати інші спори, які існують між особами, права яких зачіпляються встановленим способом виконання рішення суду та які не були предметом розгляду у судовій справі, за наслідками розгляду якої ухвалено судове рішення. Суд не може змінити зміст рішення або його суть.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.04.2013 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Тернопільського районного управління юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом № 1915/4223 (за яким зобов'язано ОСОБА_1 повернути ОСОБА_4 майно аналогічне втраченому, а саме, вагончик з алюмінію розміром 8 м на 2,40 м, висотою 2,50 м) з підстав, що рішення зобов'язального характеру добровільно боржником не виконується і без її участі виконати неможливо (а.с.83). Одночасно, державним виконавцем надіслано подання Тернопільському РВ УМВС для вирішення питання про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за ст.382 КК України.
З матеріалів справи також вбачається, що позивач ОСОБА_4 звертався до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_5 про відшкодування заподіяної йому матеріальної шкоди шляхом зобов'язання відповідачів повернути аналогічний вагон в натурі або його вартість з врахуванням індексів споживчих цін (станом на кінець 2011 року), що складала 5439 грн 15 коп., а також про відшкодування моральної шкоди.
В подальшому від позовних вимог в частині повернення вартості вагончика з врахуванням індекса споживчих цін ОСОБА_4 відмовився.
В ході судового розгляду справи ринкова вартість аналогічного вагончика не досліджувалась.
Сама по собі пропозиція постачальника ОСОБА_7 (відомості про вид зайняття підприємницькою діяльністю та факт зайняття такою відсутні) щодо вартості вагончика у розмірі 32600 грн., виражена у рахунку № 3 від 29.08.2013 року, який не містить усіх необхідних реквізитів документа, (а.с.93), на думку колегії суддів, не є належним і допустимим доказом ринкової вартості вказаного майна.
Крім цього, колегія суддів вважає, що вимога заявника ОСОБА_4 про зміну способу виконання рішення шляхом зобов'язання відповідача повернути ринкову вартість вагончика фактично зводиться до зміни способу захисту його права, що виходить за межі позовних вимог та має своїм наслідком зміну рішення суду.
Таким чином, порушення судом першої інстанції норм процесуального права призвели до безпідставного висновку про задоволення заяви позивача про зміну способу виконання рішення.
За таких обставин, постановлену всупереч ст.ст.10, 11, 60 ЦПК України в справі ухвалу не можна визнати законною. Тому ця ухвала у відповідності до п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України підлягає скасуванню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_4 про зміну способу виконання рішення суду.
Враховуючи викладене, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - скасувати з постановленням нової ухвали.
Керуючись ст.ст.312 ч.1 п.3, 313, 314 ч.1 п.2, 315 ч.ч.1, 3; 317 ч.1, 319 ч.1, 324 ч.1 п.2, 325 ч.1 303, 307, 312, 315 ЦПК України колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 листопада 2013 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні заяви ОСОБА_4 про зміну способу виконання рішення суду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого cуду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області Н.Б. Щавурська