Провадження: 2/484/1611/13

Справа: 484/4158/13-ц

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.11.2013 року м.Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді Максютенко О.А.

при секретарі - Завірюха В.Ю.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Первомайську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунтехбутсервіс» про визначення порядку користування квартирою та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_3 та товариство з обмеженою відповідальністю «Комунтехбутсервіс» про визнання особи такою, що втратила право користування житловою квартирою

встановив:

30 серпня 2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунтехбутсервіс» про визначення порядку користування квартирою, в обґрунтування позову зазначив, що він перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 06.02.1996 року, який за рішенням суду було розірвано 31.08.2005 року. Від шлюбу вони мають на даний час повнолітнього сина відповідача по справі ОСОБА_3 Згідно ордера №5869 від 06.08.1996 року їх сім'я отримала квартиру в АДРЕСА_1, яка складається з 2-х кімнат житловою площею 30.10 кв.м. в тому числі велика кімната площею 17.80 кв.м. менша кімната 12.30 кв.м., кухня 8.80 кв.м., коридор 10.20 кв.м., туалет 1.60 кв.м., ванна 3 кв.м., загальна площа квартири 53.7 кв.м. В даний час у нього з відповідачами виник конфлікт по користуванню кімнатами та оплаті за комунальні послуги, тому він змушений звернутись до суду та просить визначити порядок користування квартирою та виділити йому в користування кімнату площею 12.3 кв.м., а відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виділити в користування кімнату 17.80 кв.м., у спільному користування просить залишити кухню 8.80 кв.м., коридор 10.20 кв.м., ванну 3 кв., куалет 1.60 кв.м. також просить зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Комунтехбутсервіс» укласти з ним, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 окремі договори по надані послуг з обслуговування будинку, споруд та прибудинкової території.

До початку розгляду справи по суті відповідач ОСОБА_2 подала зустрічну позовну заяву до ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_3 та товариство з обмеженою відповідальністю «Комунтехбутсервіс» про визнання особи такою, що втратила право користування житловою квартирою. В обґрунтування позову зазначено, що після розірвання шлюбу, тобто з 31.08.2005 року ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_1 проживав періодично, а в кінці березня 2013 року з квартири виїхав, забравши свої речі. Дане підтверджується актом складеним 17.09.2013 року представниками ТОВ «Коментехбудсервіс». Вона разом з сином ОСОБА_3 за власні кошти зробили капітальний ремонт в квартирі та проживають там постійно. Посилаючись на те, що відповідач в спірній квартирі не проживає більше шести місяців, не сплачує за користування жилим приміщенням та комунальні послуги, не несе витрат по утриманню спірної квартири, не є членом його сімї та на підставі ст.ст.71,72 ЖК України, просила визнати його таким, що втратив право користування вищевказаною квартирою.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 позовні вимоги первісного позову підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити. Зустрічний позов ОСОБА_2 не визнали та просили суд відмовити в його задоволенні, ОСОБА_1 суду пояснив, що в спірній квартирі він фактично не проживає з 1-го липня 2013 року, з моменту коли пішов у відпустку. Його речі знаходяться в квартирі, він їх не забирав, також він має намір проживати в квартирі, в даний час ОСОБА_2 зробила в квартирі ремонт та йому немає ліжка на якому він міг би спати. Крім того, він здійснює оплату за комунальні послуги, а саме за електроенергію.

Відповідач по первісному позову ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_7 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали, просили відмовити йому у задоволенні позову про визначення порядку користування квартирою. ОСОБА_2 суду пояснила, що вона заперечує проти порядку запропонованим ОСОБА_1 оскільки вона жінка та не може проживати разом із своїм сином ОСОБА_3 в одній кімнаті, крім того ОСОБА_3 не проживає в квартирі з березня 2013 року, в квартирі відсутні його речі. Дійсно між ними була домовленість, щодо оплати ним комунальних послуг по оплаті електроенергії. Всі інші комунальні послуги оплачує вона. Свій зустрічний позов про визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право користування квартирою, вона підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.

Відповідач по первісному позову ОСОБА_3 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав та провив суд відмовити в їх задоволенні. Суду пояснив, що батько не проживає в квартирі з березня 2013 року, перешкод щодо проживання в квартирі йому ніхто не чинить, в нього є особистий ключ. Щодо вимог по зустрічному позову ОСОБА_2, то він не заперечує щодо їх задоволення.

Представник відповідача по первісному позову товариства з обмежаною відповідальністю «Комунтехбутсервіс» щодо позовних вимог про зобов'язання укласти із сторонами по справі окремі договори по наданню послуг з утримання будинку АДРЕСА_1 не заперечувала. По зустрічному позову ОСОБА_2 щодо визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право користування квартирою, поклалась на розсуд суду. Щодо акту складеного 17.09.2013 року працівниками товариства з обмежаною відповідальністю «Комунтехбутсервіс» суду пояснила, що він був складений по факту, тобто коли працівники підприємства прийшли до квартири, то ОСОБА_1 там не було.

Суд заслухавши сторони їх представників, свідків. Дослідивши матеріали справи, вважає, що первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунтехбутсервіс» про визначення порядку користування квартирою задоволенню не підлягає та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловою квартирою також задоволенню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що 6 серпня 1996 року двух

кімнатна квартира АДРЕСА_1 була надана сім'ї ОСОБА_1 на сім'ю складом з 3-х чоловік, в тому числі чоловіка - ОСОБА_1, дружину - ОСОБА_2, сина - ОСОБА_3 (а.с.4). Зазначені особи поселились в квартиру та були зареєстровані ( прописані) (а.с.8).

В даний час в квартирі постійно проживають лише ОСОБА_2 та ОСОБА_3, позивач за первісним позовом ОСОБА_1 в квартирі не проживає з 1 липня 2013 року, дане підтверджується актом складеним комісією товарства з обмеженою відповідальністю «Комунтехбутсервіс» та поясненнями ОСОБА_1, свідків.

Відповідно до ст.104 ЖК України член сім'ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, укладення з ним окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам ст. 63 ЖК України. При відмові членів сім'ї надати згоду на укладення окремого договору найму, а також при відмові наймодавця укласти такий договір спір може бути вирішено в судовому порядку.

В п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 квітня 1985 р. "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" , розяснено ,Ю що відповідно до ст.104 ЖК суд вправі задовольнити вимоги члена сім'ї наймача про поділ жилого приміщення, якщо жилу площу, що припадає на нього (або з урахуванням укладеної угоди про порядок користування жилим приміщенням), може бути виділено у вигляді ізольованого приміщення, яке складається з однієї або кількох кімнат, розмір якого не менше встановленого для надання одній особі.

При поділі жилого приміщення за вимогою члена сім'ї наймача йому може бути виділено ізольоване жиле приміщення розміром, меншим за жилу площу, що припадає на нього. Однак поділ не може бути допущений, коли це призведе до штучного погіршення житлових умов інших користувачів і викличе необхідність постановки його на облік як такого, що потребує поліпшення житлових умов.

Загальна площа двох кімнатної квартири 53.7 кв.м., з якої жила площа складає 30.10. кВ.м. проти даного факту сторони не заперечували, ОСОБА_1 просить виділити йому одну кімнату площею 12.30 кв.м., тоді коли у фактичному користуванні інших користувачів квартирою (матері та сина) залишається одна жила кімната площею 17.8 кв.м., дане призведе до погіршення житлових умов ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суд вважає, що дане є порушенням принципу рівності прав користувачів квартирою.

До того ж , в суді сторони пояснили, що підставою звернення до суду є суперечки між сторонами щодо оплати житла та витрачених коштів на ремонт квартири, що здійснила ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Будь-яких інших перешкод у користуванні квартирою матеріали справи не містять.

Таким чином суд не вбачає підстав для задоволення позову ОСОБА_1 до

ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунтехбутсервіс» про визначення порядку користування квартирою та зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Комунтехбутсервіс» укласти з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 окремі договори по надані послуг з обслуговування будинку, споруд та прибудинкової території.

Що стосується вимог ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування квартирою: відповідно до правил

статей 71, 72 ЖК наймач або члени його сімї можуть бути визнані судом такими, що втратили право користування жилим приміщенням, зокрема за умови, що вони не проживають у ньому без поважних причин понад шість місяців.

З матеріалів справи вбачається, що квартира АДРЕСА_1, не приватизована і є власністю комунальної громади.

Після розірвання шлюбу у 2005 році між сторонами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 склалися неприязні стосунки.

Крім того, на даний час позивач має вільний доступ до квартири, в нього є ключі від квартири, він сплачує комунальні послуги, а саме: електроенергію.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що не проживання ОСОБА_1 в спірній квартирі є тимчасовим і викликано неприязними стосунками, які склалися з відповідачкою ОСОБА_2, а тому немає підстав для застосування ст.71 ЖУ України та визнання його таким, що втратив право на користування спірною квартирою.

Акт наданий ОСОБА_2 про відсутність ОСОБА_1 у квартирі, складені працівниками ТОВ «Коментехбутсервіс» який містяться в матеріалах справи, не містять обставин щодо причин відсутності останнього у спірному жилому приміщенні, крім того як пояснила представник ТОВ «Комунтехбутсервіс» він складений по факту відсутності ОСОБА_1 17.09.2013 року в спірній квартирі, а тому не можє бути розцінений як достовірний доказ на підтвердження вимог позивачки за зустрічним позовом.

Керуючись ст.ст. 10,60,212,213, 214, 215 ЦПК України, суд

вирішив:

В задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунтехбутсервіс» про визначення порядку користування квартирою та зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Комунтехбутсервіс» укласти з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 окремі договори по надані послуг з обслуговування будинку, споруд та прибудинкової території - відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловою квартирою - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10-ти днів з дня його проголошення в апеляційний суд Миколаївської області через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

С У Д Д Я: