ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
18.02.14р. Справа № 904/10244/13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Консул", м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "А.С. Інжиніринг груп", м. Дніпропетровськ
про стягнення заборгованості
Суддя Коваленко О.О.
Представники:
від позивача: представник Більцан К.М., довіреність за вих.№19/12 від 19.12.13р.;
від відповідача: не з'явився.
СУТЬ СПОРУ:
Розглядається позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Консул", м.Дніпропетровськ - далі по тексту - позивача до товариства з обмеженою відповідальністю "А.С. Інжиніринг груп", м.Дніпропетровськ - далі по тексту - відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача основну заборгованість у розмірі 90450,00грн. на підставі умов довгострокового договору про надання послуг будівельною технікою № 1305 від 02.01.2013року, укладеного між позивачем та відповідачем шляхом його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками - далі по тексту - Договір.
Додатково, на підставі ст.625 Цивільного кодексу України, а саме за порушення грошових зобов'язань, за період з 09.07.2013року по 26.1.2013року, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних у сумі 1263,82грн. та на підставі ст.ст.549,611 Цивільного кодексу України пеню у сумі 10437,48грн. за період з 08.04.2013року по 26.12.2013року.
Судовий збір у сумі 2044,00грн., сплачений позивачем, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача з посиланням на те, що дану справу до суду було доведено саме з вини відповідача.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 02.01.2013року між сторонами було укладено договір №1305 про надання позивачем відповідачеві послуг технікою у вигляді автокрану та екскаватора-навантажувача. Виконуючи п.1.1 умов вищеназваного договору позивачем в період з січня 2013року по квітень 2013року відповідачеві було надано обумовлені Договором послуги на загальну суму 240450,00грн., що відповідно до п.2.3 умов вищеназваного договору, підтверджується долученими до матеріалів справи Актами приймання-передачі наданих послуг, підписаних повноважними представниками сторін та скріплених печатками, а саме:
- Актом приймання-передачі наданих послуг за січень 2013року від 31.01.2013року на суму 88200,00грн.;
- Актом приймання-передачі наданих послуг за січень 2013року від 31.01.2013року на суму 2400,00грн.;
- Актом приймання-передачі наданих послуг за лютий 2013року від 28.02.2013року на суму 63350,00грн.;
- Актом приймання-передачі наданих послуг за березень 2013року від 30.03.2013року на суму 79500,00грн.;
- Актом приймання-передачі наданих послуг за квітень 2013року від 03.04.2013року на суму 7000,00грн., всього на загальну суму 240450,00грн., які відповідач в порушення п.2.4 умов вищеназваного Договору, який передбачає оплату послуг протягом 3-х банківських днів з дня їх завершення, згідно банківських виписок в період з 15.02.2013року по 09.07.2013року оплатив частково у сумі 150000,00грн., у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем за умовами вищеназваного Договору виникла заборгованість у загальній сумі 90450,00грн.
Приймаючи до уваги, що відповідач претензію позивача від 06.09.2013року за №0609-02 про сплату боргу у сумі 90450,00грн. у семиденний термін, тобто до 17.09.2013року, залишив без відповіді і задоволення, позивач 30.12.2013року звернувся до суду з даною позовною заявою у якій просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 90450,00грн. на підставі умов довгострокового договору про надання послуг будівельною технікою № 1305 від 02.01.2013року, укладеного між позивачем та відповідачем шляхом його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками.
Додатково, на підставі ст.625 Цивільного кодексу України, а саме за порушення грошових зобов'язань, за період з 09.07.2013року по 26.01.2013року, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних у сумі 1263,82грн. та на підставі ст.ст.549,611 Цивільного кодексу України пеню у сумі 10437,48грн. за період з 08.04.2013року по 26.12.2013року.
За результатами розгляду позовної заяви за вх.№ 9791 від 30.12.2013року ухвалою суду від 31.12.2013року було порушено провадження по справі та призначено справу до слухання на 21.01.2014року.
Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Враховуючи те, що відповідача належним чином тричі було повідомлено про час та місце судового засідання, що підтверджується штампом суду про відправлення відповідачеві копії ухвал суду від 31.12.2013року, від 21.01.2014року та від 04.02.2014року рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про час та місце судового засідання, за адресою зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за адресою зазначеною у довідці Держкомстату, станом на день порушення провадження по справі, а відповідач власноручно отримавши ухвалу суду про слухання справи 21.01.2014року не скористався наданим йому законним правом участі у судовому засіданні та неможливість присутності в подальших судових засіданнях представника відповідача документально підтверджена не була, надані позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутністю представника відповідача.
21.01.2014року, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, слухання справи було відкладено до 04.02.2014року, у зв'язку з тим, що відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи без поважних причин не надав та звернувся до суду з письмовим клопотанням про відкладення слухання справи на більш пізніший термін, у зв'язку з вилученням у нього судом первинних документів.
04.02.2014року, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, слухання справи було відкладено до 18.02.2014року, у зв'язку з тим, що відповідач у друге в судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи без поважних причин не надав.
Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
За результатами судового засідання, яке відбулося 18.02.2014року справу було розглянуто, в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за участю повноважного представника позивача за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог. У судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення та представника позивача повідомлено про дату складення повного тексту рішення. Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.
Вивчивши матеріали справи, господарський суд,-
ВСТАНОВИВ:
02.01.2013року між сторонами було укладено договір № 1305 про надання позивачем відповідачеві послуг технікою у вигляді автокрану та екскаватора-навантажувача. Виконуючи п.1.1 умов вищеназваного договору позивачем в період з січня 2013року по квітень 2013року відповідачеві було надано обумовлені Договором послуги на загальну суму 240450,00грн., що відповідно до п.2.3 умов вищеназваного договору, підтверджується долученими до матеріалів справи Актами приймання-передачі наданих послуг, підписаних повноважними представниками сторін та скріплених печатками, а саме:
- Актом приймання-передачі наданих послуг за січень 2013року від 31.01.2013року на суму 88200,00грн.;
- Актом приймання-передачі наданих послуг за січень 2013року від 31.01.2013року на суму 2400,00грн.;
- Актом приймання-передачі наданих послуг за лютий 2013року від 28.02.2013року на суму 63350,00грн.;
- Актом приймання-передачі наданих послуг за березень 2013року від 30.03.2013року на суму 79500,00грн.;
- Актом приймання-передачі наданих послуг за квітень 2013року від 03.04.2013року на суму 7000,00грн., всього на загальну суму 240450,00грн., які відповідач в порушення п.2.4 умов вищеназваного Договору, який передбачає оплату послуг протягом 3-х банківських днів з дня їх завершення, згідно банківських виписок в період з 15.02.2013року по 09.07.2013року оплатив частково у сумі 150000,00грн., у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем за умовами вищеназваного Договору виникла заборгованість у загальній сумі 90450,00грн., що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в обґрунтування своїх позовних вимог та не заперечується по суті спору відповідачем.
Приймаючи до уваги, що відповідач претензію позивача від 06.09.2013року за №0609-02 про сплату боргу у сумі 90450,00грн. у семиденний термін, тобто до 17.09.2013року, залишив без відповіді і задоволення, позивач 30.12.2013року звернувся до суду з даною позовною заявою у якій просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 90450,00грн. на підставі умов довгострокового договору про надання послуг будівельною технікою № 1305 від 02.01.2013року, укладеного між позивачем та відповідачем шляхом його підписання повноважними представниками сторін та скріплення його печатками, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в обґрунтування своїх позовних вимог та не заперечується по суті спору відповідачем.
Додатково, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, а саме за порушення грошових зобов'язань, за період з 09.07.2013року по 26.1.2013року, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних у сумі 1263,82грн. та на підставі ст.ст.549,611 Цивільного кодексу України пеню у сумі 10437,48грн. за період з 08.04.2013року по 26.12.2013року.
Судовий збір у сумі 2044,00грн., сплачений позивачем по даній справі, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача з посиланням на те, що дану справу до суду було доведено саме з вини відповідача.
Позивачем в судовому засіданні, на підставі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, документально частково було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.
У відповідності до ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до вимог ст.36 Господарського процесуального кодексу України: письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.
Стаття 629 Цивільного кодексу України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Виходячи зі змісту ст.638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з вимогами ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
За своєю правовою природою, укладений між сторонами вищеназваний Договір, є договір про надання послуг, передбачений ст. 901 Цивільного кодексу України згідно умов якого одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем додатково на вимогу суду в судове засідання та заслухавши повноважного представника позивача в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 90450,00грн. основної заборгованості за Договором про надання послуг № 1305 від 02.01.2013року, слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, по суті не оспореними відповідачем, такими, що не суперечать п.2.4 умов вищеназваного договору та чинному законодавству України, а саме вимогам ст.ст. 901,903 Цивільного кодексу України, а отже є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача на підставі ст.625 Цивільного кодексу України, а саме за порушення грошових зобов'язань, за період з 09.07.2013року по 26.1.2013року - 3% річних у сумі 1263,82грн., слід визнати обґрунтованими, документально доведеними, такими, що не суперечать чинному законодавству України та не оспорені відповідачем, а отже є такими, що підлягають задоволенню.
Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача на підставі ст.ст. 549,611 Цивільного кодексу України пеню у сумі 10437,48грн., за період з 08.04.2013року по 26.12.2013року, слід визнати необґрунтованими, документально недоведеними та такими, що суперечать умовам вищеназваного Договору, а отже є такими, що не підлягають задоволенню.
Судовий збір у сумі 2044,00грн., сплачений позивачем по даній справі, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача з посиланням на те, що дану справу до суду було доведено саме з вини відповідача.
В порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1834,28грн., з урахуванням того, що 89,78% позовних вимог позивача судом задоволено.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.193,525,526,530,610,614,629,901,903, Цивільного кодексу України, ст.ст.1,22,33,34,36,43,44,49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "А.С. Інжиніринг груп" (49050, м.Дніпропетровськ, вул.Свердлова, 37; ідентифікаційний код 37211886) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Консул" (49102, м.Дніпропетровськ, вул.Будьоного, 14-г; ідентифікаційний код 35458329) 90450,00грн. (дев'яносто тисяч чотириста п'ятдесят грн. 00 коп.)- основна заборгованість; 1263,82грн. (одна тисяча шістдесят три грн. 82 коп.) - три відсотки річних; 1834,28грн. (одна тисяча вісімсот тридцять чотири грн. 28 коп.) - судовий збір, видати наказ.
В решті відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено
24.02.14р.
Суддя О.О. Коваленко