Справа № 352/1625/13-ц
Провадження № 22-ц/779/287/2014
Категорія 52
Головуючий у 1 інстанції Гургула В.Б.
Суддя-доповідач Девляшевський В.А.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2014 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Девляшевського В.А.,
суддів: Васильковського В.М., Фединяка В.Д.,
секретарів Мельник О.В., Яковин М.Я.,
з участю: представника позивача - Маланюка О.Я.,
представника ДП "Івано-Франківський
військовий ліспромкомбінат" - Чебачової Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» на рішення Тисменицького районного суду від 18 грудня 2013 року -
в с т а н о в и л а :
У червні 2013 року ОСОБА_4 пред'явив позов до ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» про скасування наказу, поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом директора ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» №180-к від 16.10.2012 року його було звільнено з роботи з посади заступника директора по невиробничих питаннях на підставі п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку із скороченням чисельності та штату працівників. Однак, як йому стало відомо, у травні 2013 року на дану посаду було прийнято іншу особу, що свідчить про те, що фактичного скорочення даної посади не відбулося. Посилаючись на те, що його неправомірно було звільнено з роботи, а також на те, що такими діями відповідача йому було спричинено моральні переживання, просив скасувати наказ №180-к від 16.10.2012 року, поновити його на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та 5000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Тисменицького районного суду від 18 грудня 2013 року позов задоволено частково. Постановлено скасувати наказ від 16.10.2012 року №180-к, поновити ОСОБА_4 на посаді заступника директора по невиробничих питаннях на ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» та стягнути з ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 17.10.2012 року. Крім того, постановлено стягнути з ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» на користь держави судовий збір у розмірі 229,40 грн.
Додатковим рішенням Тисменицького районного суду від 21 січня 2014 року рішення цього ж суду від 18 грудня 2013 року з відповідача в користь ОСОБА_4 стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 17.10.2012 року в сумі 41440 грн.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» подало апеляційну скаргу, у якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Судом не було взято до уваги письмові та усні заперечення представника відповідача та докази, на яких вони ґрунтуються. Зокрема, судом не враховано того, що позивача в установленому законом порядку було попереджено про звільнення з роботи у зв'язку зі скороченням чисельності штату, запропоновано вільну вакантну посаду інспектора-ревізора з питань діяльності Старицького військового лісгоспу, яку останній відхилив. А тому апелянт вважає, що відповідачем дотримано усіх вимог трудового законодавства при звільненні позивача. Також апелянт не погоджується із твердженням ОСОБА_4 про те, що фактичного скорочення займаної ним посади не відбулось, оскільки воно спростовується доданими до справи копіями штатного розкладу станом на 01.07.2012 року та станом на 01.01.2013 року. Посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, апелянт просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_4
У засіданні апеляційного суду представник ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» - Чебачова Ю.О. апеляційну скаргу підтримала з мотивів, наведених у ній. Крім того пояснила, що крім посади інспектора-ревізора з питань діяльності Старицького військового лісгоспу будь-якої іншої вільної посади, яка могла б бути запропонована відповідачем ОСОБА_4 зважаючи на його стан здоров'я (інвалідність) та освіту станом на 16 жовтня 2012 року не було. Не заперечила, що після проведення скорочення штату у зв'язку із виробничою необхідністю на підприємстві у 2013 році було введено нові посади. Однак, на її думку, ця обставина не означає незаконності звільнення ОСОБА_4 Вважаючи оскаржене рішення суду першої інстанції про поновлення на роботі ОСОБА_4 та задоволення інших його вимог незаконним, просила його скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_4
Представник ОСОБА_4 доводи апеляційної скарги заперечив, зазначивши, що позивачу не було запропоновано на підприємстві вільні посади. Крім того, на його думку, на звільнення ОСОБА_4 адміністрація ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" повинна була б отримати згоду профспілкового комітету. Представник також пояснив, що ОСОБА_4 пропустив строк позовної давності по тій причині, що дізнався про прийняття відповідачем інших працівників на роботу тільки у 2013 році. У зв'язку із викладеним просить рішення в даній справі залишити без змін.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно із ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1)чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, 3) які правовідносини випливають із встановлених обставин, 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.
В п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року з наступними змінами "Про практику розгляду судами трудових спорів" роз'яснено, що розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП України, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази, зокрема, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник чи уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.
З матеріалів справи вбачається, що на ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" дійсно мало місце скорочення штатної чисельності по управлінню цим державним підприємством. Дана обставина підтверджується, зокрема, наказом №69-к від 10.05.2012 року "Про скорочення посад" (копія - а.с.19), копіями належно затвердженого штатного розкладу названого підприємства станом на 01.07.2012 року та станом на 01.01.2013 року (а.с.20-26) та іншими матеріалами.
Апеляційним судом встановлено, що в штат ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" з березня 2013 року введено окремі нові посади. Однак, по-перше, згідно чинного законодавства України це є правом підприємства у зв'язку із виробничою необхідністю. По-друге, якщо б навіть на цих посадах і міг би працювати ОСОБА_4 за своєю освітою та станом здоров'я, то він з цього приводу вправі був би пред'явити позов не про поновлення на роботі, а претендувати на укладення з ним трудового договору в порядку поворотного прийняття на роботу згідно ст.42-1 КЗпП України.
З'ясовано також, що у відповідності із ст.49-2 КЗпП України ОСОБА_4 був завчасно попереджений про його наступне звільнення з посади заступника директора з невиробничих питань ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" (а.с.16), і йому ще 16.07.2012 року було запропоновано єдину вільну посаду інспектора-ревізора з питань діяльності Старицького військового лісгоспу, що є структурним підрозділом комбінату (копія повідомлення, підписане ОСОБА_4 - а.с.15). Саме на цій посаді міг би працювати ОСОБА_4 за своєю освітою і станом свого здоров'я. Документальних доказів наявності іншої вільної та підходящої для нього посади в матеріалах справи немає.
Твердження представника позивача, що для звільнення ОСОБА_4 було необхідно попередньо отримати згоду профкому, є безпідставним. Адже, згідно ст.43-1 КЗпП України звільнення керівника, його заступників допускається без згоди профспілкового органу підприємства.
Посилання представника ОСОБА_4 на те, що позивач пропустив строк звернення з позовом до суду, не може бути прийняте до уваги, оскільки є необґрунтованим. В п.4 згаданої вище постанови Пленуму Верховного Суду України вказано, що у випадку пропуску місячного строку без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав.
Однак, з'ясувавши повно та всебічно дійсні обставини справи, які мають важливе значення для правильного вирішення справи, колегія суддів вважає, що в позові ОСОБА_4 слід відмовити за безпідставністю вимог, оскільки відповідачем при його звільненні з посади за скороченням штату дотримано вимоги норм законодавства про працю в Україні.
Приймаючи до уваги вище викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в даній справі ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Тому воно не може бути залишено в законній силі. По даній справі є правові підстави для ухвалення нового рішення.
На підставі наведеного та ст. ст.42-1, 43-1, 49-2 КЗпП України, керуючись ст. ст. 218; 307; 309; 313; 314; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" задовольнити. Рішення Тисменицького районного суду від 18 грудня 2013 року та додаткове рішення цього суду від 21 січня 2014 року в даній справі скасувати.
Ухвалити нове рішення. В задоволенні позову ОСОБА_4 до ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" про скасування наказу №180 від 16 жовтня 2012 року про звільнення за скороченням чисельності та штату, поновлення на роботі, стягнення коштів за вимушений прогул та моральної шкоди відмовити.
Рішення набирає законної сили після його проголошення, однак може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів після набрання ним законної сили.
Головуючий В.А. Девляшевський
Судді: В.М. Васильковський
В.Д. Фединяк