Справа №2- 584/08
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 вересня 2008 року Вінницький районний суд Вінницької області
в складі :
головуючого - судді Спринчука В.В.,
при секретарі Шуляк Т.А.,
за участю представника позивача Руденка О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Вінагромілк” до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно сплаченої орендної плати за автомобіль; зустрічним позовомОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Вінагромілк” про визнання правочину дійсним та стягнення заборгованості по договору оренди ,-
в с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю „Вінагромілк” звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1. про стягнення безпідставно сплаченої орендної плати за автомобіль, мотивуючи свої вимоги тим, що 3 травня 2007 року між ТОВ „Вінагромілк” та ОСОБА_1 було укладено договір оренди автомобіля, згідно якого відповідач передав у тимчасове володіння і користування транспортний засіб «Opel Vektra», 1998 року випуску № шасі НОМЕР_1. Однак, як вказує позивач , даний договір укладено з грубим порушенням чинного законодавства України, внаслідок чого він є недійсним, оскільки , договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.
Зважаючи на те, що ТОВ „Вінагромілк” сплачувало орендну плату, встановлену даним договором, та враховуючи, що вимога ч.2 ст.799 ЦК України щодо нотаріального посвідчення сторонами не виконана, позивач вважає, що має право на стягнення з відповідача безпідставно сплаченої орендної плати за автомобіль.
ОСОБА_1. звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Вінагромілк” про визнання правочину дійсним та стягнення заборгованості по договору оренди, мотивуючи тим, що договір оренди автомобіля від 03.05.07року є укладеним, оскільки між позивачем та відповідачем було погоджено всі належні умови оренди автомобіля, а відповідач відмовлявся від його нотаріального посвідчення, в зв'язку з чим і не користувався автомобілем.
В судовому засіданні представник відповідача по первісному позову та позивача по зустрічному позову подала заяву про залишення позову без розгляду.
Ухвалою суду від 11 вересня 2008 року позов ОСОБА_1 до ТОВ „Вінагромілк” про визнання договору дійсним залишено без розгляду.
В судовому засіданні представник ТОВ „Вінагромілк” позов підтримав повністю, мотивуючи його обставинами ,викладеними в позовній заяві, просив позов задовольнити.
Заслухавши пояснення представника , дослідивши та оцінивши матеріали справи та подані сторонами докази, суд вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити.
Такого висновку суд дійшов з наступного.
Судом встановлені факти та відповідні їм правовідносини.
3 травня 2007 року між ТОВ „Вінагромілк” та ОСОБА_1 укладено договір оренди автомобіля, відповідно до якого ОСОБА_1 передав, а ТОВ «Вінагромілк» прийняло у тимчасове володіння і користування транспортний засіб «Opel Vektra», 1998 року випуску № шасі НОМЕР_1.
Згідно п.2 даного договору передбачається, що передача автомобіля в оренду здійснюється за актом прийому-передачі.
Акт прийму-передачі автомобіля сторонами не складався, що свідчить про відсутність факту фактичного надання автомобіля в оренду. Законом України „Про страхування” передбачено страхування відповідальності власників транспортних засобів.
Відповідно до п. 7 вищезазначеного договору орендар зобов'язаний застрахувати автомобіль, що орендується на період оренди за власний рахунок.
ТОВ „Вінагромілк” не надано жодного доказу страхування автомобіля , що в даному випадку спростовує твердження позивача про те, що автомобіль був наданий в оренду та використовувався позивачем.
Згідно п.4. договору , орендна плата сплачується в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 10-го числа кожного місяця, однак, в платіжних відомостях та вставних листах, не зазначено призначення платежу та не вказано, що виплачені суми є орендною платою за користування автомобілем.
Крім того, відповідно до положень Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” податковий агент при виплаті сум інших (крім заробітної плати) доходів фізичним особам зобов'язаний утримувати та перераховувати податок з доходів фізичних осіб. Доказів утримання та перерахування такого податку позивачем суду не надано.
Крім того, долучений до матеріалів справи та досліджений в судовому засіданні розрахунок сплачених орендних платежів по Договору оренди автомобіля від 03.05.07р., наданий первісним позивачем, є документом його внутрішнього обігу, який виготовлений відповідальними особами підприємства, які зацікавлені у вирішенні існуючого спору на користь останнього. Інших доказів на підтвердження своїх позовних вимог до суду не надано.
Таким чином, не вбачається, що ТОВ „Вінагромілк” та ОСОБА_1 було вчинено будь-які дії на виконання договору.
Факт укладення договору оренди автомобіля створює для орендаря певні юридичні наслідки. Так відповідно до пп.3.1.1 ст.3 ЗУ „Про податок на додану вартість” операції з оплати орендних платежів підпадають під об'єкт обкладення податком на додану вартість. Підпункт 5.4.10 ст.5 даного Закону зазначає, що до складу валових витрат орендаря включаються витрати на придбання пального і мастильних матеріалів для легкових автомобілів. Згідно п.2.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої спільним наказом Мінекобезпеки і ДПАУ від 19.07.99р. №162/379 платником збору за забруднення навколишнього природного середовища є суб'єкти господарювання, що здійснюють на території України й у межах її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони викиди й скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище і розміщення відходів. Отже, платником цього збору є особа, що фактично здійснює викиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище незалежно від того, чи є така особа власником транспортного засобу чи ні. Таким чином, проаналізувавши дану норму, суд вважає, що орендар, який експлуатує автотранспорт, повинен сплачувати збір за забруднення навколишнього середовища. Положення ЗУ „Про дорожній рух” регламентують, що обов'язки із забезпечення належного технічного стану транспортних засобів покладено на їх власників або осіб, що експлуатують ці транспортні засоби.
В матеріалах справи не міститься жодного документу, який свідчив би про експлуатацію ТОВ „Вінагромілк” автомобіля «Opel Vektra» 1998 року випуску № шасі НОМЕР_1, відсутній доказ того, що відповідачу сплачувалась саме орендна плата за користування автомобілем, не доведено самого факту користування.
Також позивачем не доведено віднесення до складу валових витрат по сплаті орендних платежів та включення цих платежів у розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість.
В силу ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Враховуючи те, що факт підписання договору оренди автомобіля від 03 травня 20.07року не створює юридичних наслідків для жодної із сторін договору, а факт дійсного його виконання позивачем не доведено, суд дійшов до висновку, про відсутність підстав для задоволення позову.
На підставі викладеного вище та керуючись ст.ст. 215. 216, 220, 799 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в :
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Вінагромілк” доОСОБА_2 про стягнення безпідставно сплаченої орендної плати відмовити .
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів до апеляційного суду Вінницької області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення набирає чинності через десять днів після його проголошення, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але неподання у двадцятиденний строк апеляційної скарги, рішення суду набирає чинності після закінчення цього строку.
Суддя: