Справа № 357/4884/13-ц Головуючий у І інстанції Шовкопляс О.П.

Провадження № 22-ц/780/1491/14 Доповідач у 2 інстанції Малород

Категорія 56 27.02.2014

УХВАЛА

Іменем України

25 лютого 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Малорода О.І.,

суддів: Ігнатченко Н.В., Поліщука М.А.,

при секретарі: Лопатюк В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до міського відділу Державної виконавчої служби Білоцерківського районного управління юстиції, приватного підприємства «СП Юстиція», ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТОВ «ОТП-Факторинг» про визнання прилюдних торгів недійсними та визнання переважного права на придбання спірного майна, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом та просив визнати недійсними торги, що відбулись 26 жовтня 2013 року щодо реалізації нерухомого майна, яке належне ОСОБА_4, а саме: ? частини квартири АДРЕСА_1, переможцем яких є ОСОБА_2

Крім цього просив визнати за ним переважне право на придбання спірного майна.

Посилався на те, що прилюдні торги було підготовлено та проведено із порушенням ЗУ «Про виконавче провадження», Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України від 15 грудня 1999 року №74/5, Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року №68/5.

Вказав, що його було протиправно позбавлено можливості прийняти участь в торгах, оскільки він не був належним чином повідомлений про дату проведення торгів. Крім того, вказана частка квартири не виділена в натурі і перебуває у спільній частковій власності, тому на неї не може бути звернено стягнення.

Просив задовольнити позовні вимоги.

Рішенням суду в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Зазначає, що суд порушив норми матеріального та процесуального права.

Апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні міського відділу ВДВС Білоцерківського району перебуває виконавчий лист № 2-5827/2010, виданий Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 01 листопада 2011 року про стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» боргу у розмірі 747 181 грн. 40 коп.

Згідно акту опису й арешту майна від 02 березня 2012 року державним виконавцем міського відділу ВДВС Білоцерківського МУРЮ було накладено арешт на нерухоме майно, що перебуває у власності ОСОБА_4 відповідно до інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 32808796, а саме: ? частину квартири АДРЕСА_1.

Ринкова вартість майна відповідно до висновку експерта станом на 15 травня 2012 року без урахування ПДВ становила 82 838 грн.

Крім цього, судом встановлено, що дії ДВС щодо призначення експерта та проведення оцінки майна не оскаржувались до суду.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що предметом даного спору є відповідність проведення прилюдних торгів арештованого майна ОСОБА_4 вимогам Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів, тому допущені державним виконавцем порушення при здійсненні своїх повноважень щодо призначення експерта та проведення оцінки майна ОСОБА_4 мають самостійний спосіб оскарження і не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Крім того, не встановлено незаконність експертного висновку від 15 травня 2012 року, яким визначалась вартість арештованого майна ОСОБА_4 та станом на теперішній час діє, не оскаржений сторонами та не скасований.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином.

Оскільки, відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені ч.ч. 1-3 та 6 ст. 203 ЦК України (ч. 1 ст. 215 цього Кодексу). За змістом ч. 1 ст. 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання

прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням.

Позивачем не зазначено обставини та не підтверджено доказами, що під час проведення прилюдних торгів відповідачами порушено встановлені законодавством правила проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням, тому висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними є обґрунтованим.

Твердження про те, що державний виконавець в даному виконавчому провадженні повинен був виділити в натурі частку ОСОБА_4, відповідно не міг вчиняти виконавчі дії відносно зазначеної частки майна боржника, в судовому засіданні представником позивача не було належним чином обґрунтовано та доведено.

Зі змісту ст. 366 ЦК України вбачається право кредитора співвласника майна у разі недостатності у нього іншого майна пред'явити позов про виділ частки в натурі, а не обов'язок державного виконавця при реалізації нерухомого майна виділяти його частку в натурі.

У зв'язку в вищезазначеними обставинами, суд не взяв до уваги посилання представника позивача про те, що частка квартири ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не виділена в натурі і перебуває в спільній частковій власності, тому на неї не може бути звернено стягнення , оскільки вони стосуються інших цивільно-правових відносин та не підлягають розгляду в межах заявлених позовних вимог.

Оскільки позивач не є стороною у виконавчому провадженні, згідно вимог ч.1 ст. 8 ЗУ «Про виконавче провадження», суд не взяв до уваги посилання представника позивача на те, що було порушено право ОСОБА_1 на переважне право на придбання спірного майна.

Ст. 362 ч.1 ЦК України передбачено переважне право співвласника майна на купівлю, крім випадків продажу майна з прилюдних торгів.

Тобто законом передбачено, що в такому випадку позивач мав право на придбання майна в загальному порядку, а поскільки в ході розгляду справи не встановлено, порушень вимог діючого законодавства при продажу майна з прилюдних торгів, то на думку колегії заперечення апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Колегія вважає, що суд вірно встановив обставини справи та дав їм належну правову оцінку.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки суду відповідають обставинам справи, які судом установлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.

Викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: