Судове рішення 24/142-б від 27.02.2014

Судове рішення #35487175

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

25 лютого 2014 року Справа № 24/142-б

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі),

Коваленка В.М.,

Короткевича О.Є.,

розглянувши матеріали касаційної скарги відкритого акціонерного товариства "Радикал", м. Київ

на ухвалувід 11.12.2013 Київського апеляційного господарського суду

у справі№ 24/142-б господарського суду м. Києва

про банкрутствовідкритого акціонерного товариства "Радикал"

керуючий санацієюСтадник Д.В.

голова комітету кредиторів товариство з обмеженою відповідальністю "МАГ", м. Кіровоград

ВСТАНОВИВ :

Подана 20.01.2014 відкритим акціонерним товариством "Радикал" (далі - заявник) касаційна скарга б/н від 16.01.2014 на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 у справі № 24/142-б не може бути розглянута Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.

Відповідно до частини 3 статті 111 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу або її уповноваженим представником.

Як вбачається, касаційна скарга від імені заявника підписана представником Морозовою Н.В. До касаційної скарги додана довіреність представника від 12.05.2011, видана керуючим санацією ВАТ "Радикал" Стоян М.М.

Однак з матеріалів справи вбачається, що ухвала господарського суду м. Києва від 14.09.2010 про призначення керуючим санацією боржника арбітражного керуючого Стоян М.М. була скасована постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2011, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 22.09.2011.

Отже, у зв'язку зі скасуванням, як незаконного, судового рішення про призначення керуючим санацією арбітражного керуючого Стоян М.М. всі дії останнього, вчинені від імені боржника - ВАТ "Радикал", втрачають юридичну силу на не можуть мати жодних правових наслідків.

Викладене означає, що касаційна скарга станом на 20.01.2014 від імені заявника підписана неуповноваженою особою, тому не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Підпунктом 8 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено розмір ставки судового збору з апеляційних і касаційних скарг на ухвалу суду, а саме 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.

При цьому згідно з частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2014 становив 1 218 грн. Таким чином, 0,5 розміру мінімальної заробітної плати, що підлягає сплаті при поданні касаційної скарги на ухвалу суду в 2014 році, повинно складати 609 грн.

Як вбачається, заявником не надано доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги та одночасно заявлено клопотання про звільнення від його сплати. У якості підстави для звільнення від сплати судового збору заявник вказує на відсутність у нього коштів.

У той же час за нормою статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою, зокрема, звільнити від сплати судового збору.

Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

У даному випадку заявником касаційної скарги є юридична особа - суб'єкт господарювання, який здійснює господарську (підприємницьку) діяльність на власний ризик з метою одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

У зв'язку з чим сама лише обставина, пов'язана з відсутністю коштів у такого суб'єкта господарювання, не може вважатися підставою для звільнення від сплати судового збору. Більше того, у порушення вимог ст. 33 ГПК України заявник не надав жодних доказів у підтвердження наведених у клопотанні обставин.

При цьому колегія суддів зазначає, що у даному випадку сума судового збору за подання касаційної скарги становить лише 609 грн., тобто не є значною.

Отже, з огляду на імперативні приписи ст. 8 Закону України "Про судовий збір" наведена заявником у клопотанні обставина не може бути визнана судом касаційної інстанції достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору.

За таких обставин до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, що також є підставою для повернення касаційної скарги згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Окрім зазначеного колегія суддів звертає увагу, що раніше заявник вже звертався з касаційною скаргою на іншу ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2013 у справі № 24/142-б, яка була повернута ухвалою Вищого господарського суду України від 21.08.2013 на підставі п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України. При цьому при оформленні згаданої касаційної скарги заявником були допущені порушення аналогічні тим, що встановлені судом касаційної інстанції у даному випадку.

Однак, не зважаючи на існування ухвали Вищого господарського суду України від 21.08.2014, заявник знову звернувся з касаційною скаргою, не врахувававши вказівки суду касаційної інстанції.

Слід зазначити, що внаслідок таких дій заявника зупиняється рух справи про банкрутство та тривалий час справа не розглядається судом, тим самим порушуються права кредиторів та боржника.

Отже, ігнорування вимог суду касаційної інстанції та подання неналежно оформленої касаційної скарги вдруге свідчить про зловживання заявником своїми процесуальними правами та свідоме затягування розгляду справи про банкрутство.

Суд касаційної інстанції застережує, що в разі наступного подання тотожної касаційної скарги буде направлено повідомлення до Генеральної прокуратури України в порядку ст. 90 ГПК України.

З урахуванням наведеного та керуючись 129 Конституції України, ст. 8 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 86, 111, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити відкритому акціонерному товариству "Радикал" у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 у справі № 24/142-б.

2. Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Радикал" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 у справі № 24/142-б повернути її заявнику.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич

Показати/Приховати судові провадження

Потрібна автентифікація