Справа № 463/568/13 Головуючий у 1 інстанції: Шеремета Г.І.
Провадження № 22-ц/783/488/14 Доповідач в 2-й інстанції: Мельничук О. Я.
Категорія справи: 57
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючої - судді Мельничук О.Я.,
суддів Курій Н.М., Ніткевича А.В.
при секретарі Данилик І.І.,
з участю представника ОСОБА_2- ОСОБА_3,
представника відповідача - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, представника ОСОБА_5, на рішення Личаківського районного суду міста Львова від 11 вересня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Львівського обласного клінічного діагностичного центру, третя особа: Головне Управління державної казначейської служби про визнання недійсним та скасування наказу від 13.09.2012 року №83 "Про дисциплінарне стягнення",-
В С Т А Н О В И Л А :
В грудні 2012 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом, просить визнати незаконним та скасувати наказ головного лікаря Львівського обласного клінічного діагностичного центру від 13.09.2012 року №83 «Про дисциплінарне стягнення» про оголошення їй догани за порушення фінансової та трудової дисципліни.
Рішенням Личаківського районного суду міста Львова від 11 вересня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_5 - відмовлено.
Вищезгадане рішення в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_3, представник ОСОБА_5. Просить рішення Личаківського районного суду міста Львова від 11 вересня 2013 року змінити, ухвалити нове рішення, яким скасувати Наказ від 13.09.2012 року №83 "Про дисциплінарне стягнення". Вважає рішення суду незаконним та необгрунтованим. Звертає увагу, що суд першої інстанції неналежно оцінив докази та визнав обставин справи представником відповідача, що призвело до неправильного застосування вимог ст.148 КЗпП України. Також вважає, що суд невірно застосував ст.147 КЗпП України. Суд, оцінюючи докази, не надав цим доказам належної оцінки, і як наслідок неправильно застосував норми матеріального права, оскільки необґрунтовано застосував точку відліку строку замість доповідної записки від 05 липня 2012 року протокол про порушення бюджетного законодавства від 27.08.2012 року. При цьому суд першої інстанції у своєму ж рішенні визнав, «відмову позивача у подачі фінансових документів» 05 липнем 2012 роком. Проте, не зазначив, що ця відмова і є виявленням порушення трудової дисципліни.
Зазначає, шо у відповідності до вимог статті 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. З огляду на присутні письмові докази кінцевим строком накладення дисциплінарного стягнення у відповідності до вимог ст.148 КЗпП України є 13 серпня 2012 року. Оскільки, 13 вересня 2012 року був виданий наказ «про дисциплінарне стягнення» за порушення фінансової та трудової дисципліни ОСОБА_2, то головний лікар ОСОБА_7 порушив процедуру накладення такого дисциплінарного стягнення та наклав його з порушення строків, отже незаконно.
Окрім цього, звертає увагу на те, що наказ «про дисциплінарне стягнення» не відповідає вимогам статті 147 КЗпП України, оскільки КЗпП України не передбачає дисциплінарного стягнення за порушення фінансової дисципліни.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню задоволенню із наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.ст.11,59,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі. При цьому кожна із сторін зобов»язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до вимог ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення таким вимогам не відповідає.
Постановляючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивач по справі діяла всупереч своїм посадовим обов»язкам. Згідно Типового Положення про бухгалтерську службу бюджетної установи затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.2011 року №5 бухгалтерська служба відповідно до покладених на неї завдань здійснює поточний контроль за дотриманням бюджетного законодавства при взятті бюджетних зобов»язань, їх реєстрації в органах Державної казначейської служби та здійсненням платежів відповідно до взятих бюджетних зобов'язань.
З наведених вище підстав суд прийшов до висновку, що позивач діяла на власний розсуд, недотримуючись посадових обов»язків, в порушення вимог норм закону, що призвело до несвоєчасного подання документів у відповідні органи, і дотримання фінансової дисципліни є прямим трудовим обов»язком, неналежне виконання яких є порушенням трудової дисципліни.
Також, суд виходив з того, що строк накладення дисциплінарного стягнення не порушено, оскільки вважав, що такий починає свій перебіг з моменту отримання протоколу про порушення бюджетного законодавства від 27.08.2012 року, а не з моменту відмови позивача у подачі фінансових документів.
Тому, проаналізувавши матеріали справи, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що в судовому засіданні представник відповідача надав суду всі необхідні докази для підтвердження законності винесення головному бухгалтеру ОСОБА_2 догани відповідно до внесеної інформації про допущення недоліків в її роботі.
Проте з таким висновком колегія суддів не погоджується із наступних підстав.
Згідно зі ст.139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Відповідно до вимог ст.140 КЗпП України трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохочення за сумлінну працю.
У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов'язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.
За порушення трудової дисципліни, як визначено у положенні ст.147 КЗпП України, до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Згідно законодавства України підставою для застосування дисциплінарного стягнення є дисциплінарний проступок, під котрим розуміється протиправне, винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх обов'язків, що випливають із нормативно-правових та інших актів у сфері праці, колективного і трудового договорів. Необхідною умовою для накладення стягнення є вина працівника, наявність якої має бути обов'язково доведена роботодавцем.
Згідно з вимогами ст.148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. При цьому згідно ст.149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення і за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Тобто розглядаючи спори про притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147(1), 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника. Крім того, за діючим законодавством днем виявлення проступку, з якого починається перебіг місячного строку для накладення дисциплінарного стягнення, вважається день, коли особі, якій по службі (роботі) підкоряється працівник, стало відомо про здійснення проступку незалежно від того, чи наділена ця особа правом накладення дисциплінарного стягнення.
Як вбачається з матеріалів справи позивач по справі перебуває у трудових відносинах з відповідачем з 1998 року на посаді головного бухгалтера.
Наказом головного лікаря Львівського обласного діагностичного центру від 13.09.2012 року № 83 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану за порушення фінансової та трудової дисципліни.
Із змісту наказу вбачається, що підставою для його винесення стало отримання Львівським обласним клінічним діагностичним центром 05.09.2012 року від Головного управління державної казначейської служби України у Львівській області Протоколу про порушення бюджетного законодавства від 27.08.2012 року, яким зафіксовано вчинене порушення, передбачене п. 21 ч.1 ст. 116 Бюджетного кодексу України, а саме 22 серпня 2012 року подано документи з недотриманням встановлених термінів реєстрації бюджетних фінансових зобов»язань, визначених п.2.4. реєстру та обліку бюджетних зобов»язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 02.03.2012 року № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.03.2012 року за №419/20732.
Протоколом про порушення бюджетного законодавства від 27.08.2012 року встановлено, що саме Львівським обласним клінічним діагностичним центром вчинено порушення бюджетного законодавства, передбачене п.21 ч.1 ст. 116 Бюджетного кодексу України.
Із наданих пояснень керівника установи - головного лікаря Львівського обласного клінічного діагностичного центру ОСОБА_7 на протокол від 27.07.2012 року вбачається, що підставою порушень норм Бюджетного законодавства стало самовільне та необґрунтоване непроведення головним бухгалтером ОСОБА_2 у встановлені терміни реєстрації бюджетних фінансових зобов»язань. Необгрунтованість дій ОСОБА_2 були викладені у листі від 13.07.2012 року № 479 у відповіді на лист головного управління казначейської служби від 06.07.2012 року №312-11/13.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема із заяв та доповідних записок ОСОБА_2 причиною порушень строків фінансових зобов»язань стали наступні обставини, які судом залишились поза увагою.
04 липня 2012 року у Львівський обласний клінічний діагностичний центр надійшов рахунок на сплату коштів за Рентгенівську трубку Ме§асоо1 на суму 1149900 гривень. Згідно пункту 2.4. Наказу Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 Розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати прийняття ними до виконання бюджетного фінансового зобов'язання, якщо інше не передбачено бюджетним зобов'язанням, але не пізніше останнього робочого дня місяця, подають до відповідного органу Казначейства Реєстр фінансових зобов'язань за формою згідно з додатком 2 на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях, а також оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт взяття бюджетного зобов'язання та бюджетного фінансового зобов'язання.
Проте вказане бюджетне фінансове зобов'язання зареєстроване не було з підстав передбачених п.14 Постанови Кабінету Міністрів України від 26 січня 2011 р. № 59 «Про затвердження Типового положення про бухгалтерську службу бюджетної установи».
Згідно даного пункту, головний бухгалтер у разі отримання від керівника бюджетної установи розпорядження вчинити дії, які суперечать законодавству, інформує у письмовій формі керівника про неправомірність такого розпорядження, а у разі отримання даного розпорядження повторно надсилає керівникові бюджетної установи, якій підпорядкована бюджетна установа, та керівникові органу Казначейства за місцем обслуговування бюджетної установи відповідне повідомлення. Керівник органу Казначейства розглядає в триденний строк отримане повідомлення та здійснює у разі встановлення факту порушення бюджетного законодавства заходи відповідно до законодавства, про що інформує у письмовій формі керівника бюджетної установи, якій підпорядкована бюджетна установа, та головного бухгалтера. Якщо факт порушення не встановлено, керівник зазначеного органу інформує про це у письмовій формі керівника бюджетної установи, якій підпорядкована бюджетна установа, та головного бухгалтера.
04.07.2012 року ОСОБА_2 на виконання Постанови звернулася до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області з метою отримання відповіді щодо оплати за трубку до комп'ютерного томографа. Окрім цього зазначалося: «Прошу Вас не реєструвати накладні у зв'язку з тим, що згідно протесту Прокуратури Львівської області від 28 березня 2012 року за №07/1/1-451, вказано, що трубка до комп'ютерного томографу звільняється від ПДВ.»
05.07.2012 року ОСОБА_2 на виконання Постанови подала Доповідну записку, яка зареєстрована в канцелярії Львівського обласного клінічного діагностичного центру за номером 32. У вказаній записці ОСОБА_2 повідомила Головного лікаря про те, що не буде реєструвати бюджетне фінансове зобов'язання. Зокрема було зазначено про порушення податкового та бюджетного законодавства, що вказана Рентгенівська трубка має бути без ПДВ.
05 липня 2012 року ОСОБА_2 отримала від Головного лікаря Львівського обласного клінічного діагностичного центру Службову записку. У вказаній записці Головний лікар зазначив «Враховуючи вищезазначене прошу забезпечити виконання доручення ГУОЗ ЛОДА та не сповільнювати відновлення роботи кабінету комп'ютерної томографії ЛОКДЦ».
З наведених вище обставин справи, колегія приходить до висновку, що підставою порушень строків виконання фінансового зобов'язання були поважні на те причин, які в тому числі були відомі головному лікарю Львівського обласного клінічного діагностичного центру ОСОБА_7 ще станом на 05.07.2012 року наданою ОСОБА_2 доповідною запискою. Саме з цього часу починається перебіг строку накладення дисциплінарного стягнення. Зазначене спростовується матеріалами справи.
Разом з тим, відповідачем не надано жодного доказу на спростування даних обставин, як і не надано доказів, що саме такими діями позивача - відповідачу заподіяно шкоду. Із долучених при розгляді справи в апеляційній інстанції доказів також не вбачається заподіяння шкоди чи приведення до негативних наслідків.
Так, згідно п.20 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.01.2011 року № 59 «Про затвердження Типового положення про бухгалтерську службу бюджетної установи» головний бухгалтер у разі невиконання або неналежного виконання покладених на нього повноважень несе відповідальність із законом.
Проте оскаржуваний наказ не містить жодного посилання на конкретну норму закону, положення чи інструкції, котра передбачає право керівника на застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани до працівника за порушення трудової дисципліни. Окрім цього, чинне законодавство не передбачає застосування дисциплінарного стягнення за порушення фінансової дисципліни. Не здобуто таких даних і при розгляді справи в апеляційній інстанції.
Отже, дисциплінарне стягнення у вигляді догани, оголошене ОСОБА_5 наказом № 83 від 13 вересня 2012 року Львівським обласним клінічним діагностичним центром є незаконним, а тому наказ № 83 від 13.09.2013 року підлягає скасуванню.
В той же час визнання факту незаконності чи недійсності наказу в трудових відносинах не є належним способом захисту порушеного трудового права, оскільки згідно вимог ст.150 КЗпП України працівником може бути оскаржене саме дисциплінарне стягнення, а не наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
З урахуванням викладеного, позов про визнання наказу № 83 від 13.09.2012 року недійсним та про його скасування підлягає частковому задоволенню шляхом визнання незаконним дисциплінарного стягнення у вигляді догани, оголошеного ОСОБА_5 наказом № 83 Львівського обласного клінічного діагностичного центру від 13.09.2012 року, та скасування даного наказу, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст.303, 304, п.2 ч.1 ст.307, п.3 ч.1 ст.309, ст.313, ч.2 ст.314, ст. ст.316, 317, 319, 325 ЦПК України, колегія суддів -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, представника ОСОБА_5 - задовольнити.
Рішення Личаківського районного суду міста Львова від 11 вересня 2013 року скасувати та постановити нове рішення яким позов ОСОБА_5 до Львівського обласного клінічного діагностичного центру, третя особа: Головне Управління державної казначейської служби про визнання недійсним та скасування наказу від 13.09.2012 року № 83 "Про дисциплінарне стягнення"- задовольнити частково.
Визнання незаконним дисциплінарне стягнення у вигляді догани, оголошеного ОСОБА_5 наказом № 83 Львівського обласного клінічного діагностичного центру від 13.09.2012 року.
Скасувати наказ Львівського обласного діагностичного центру від 13.09.2012 року №83 «Про дисциплінарне стягнення».
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішення законної сили.
Головуючий: О.Я. Мельничук
Судді: А.В. Ніткевич
Н.М. Курій