ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2014 року Справа № 63611/12

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Мікули О.І., Курильця А.Р.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Радехівському районі Львівської області на постанову Радехівського районного суду Львівської області від 07 грудня 2011р. у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Радехівському районі Львівської області про зобов»язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

31.10.2011р. позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила поновити строк звернення до суду; зобов»язати відповідача нарахувати та виплатити підвищення до пенсії, як дитині війни за період з 01.01.2006р. по 31.12.2008р. в сумі 3890,60 грн. та проводити таке вподальшому.

Постановою Радехівського районного суду Львівської області від 07 грудня 2011р. заявлений позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії відповідача щодо відмовити у нарахуванні та виплаті підвищення до пенсії. Зобов'язано управління Пенсійного фонду в Радехівському районі Львівської області провести позивачу нарахування та виплату надбавки до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 30.04.2011р. по 22.07.2011р., з врахуванням виплачених сум. В решті вимог відмовлено. Стягнено з пенсійного органу судові витрати. Постанова звернена до негайного виконання в межах одного місяця.

Не погодившись із постановою суду, її оскаржив відповідач, який покликаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову по справі про відмову в позові.

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що встановлений ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного Закону, і не може використовуватися для обчислення надбавок або підвищень інших пенсій; приписами Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено проведення фінансування з Державного бюджету України, а не з коштів Пенсійного фонду України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке прийнято у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1,2 ч.1 ст.183-2 цього Кодексу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходив з того, що позивач належить до категорії громадян, на яких поширюються державні соціальні гарантії дітей війни, а тому вона має право на встановлене ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення до пенсії.

Безспірно встановлено, що позивач є дитиною війни та відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) мала право на отримання підвищення виплачуваної їй пенсії за віком.

Позивач перебуває на обліку у відповідача.

Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії починаючи з 2011 року, колегія суддів вважає, що такі підлягають задоволенню, так як Законом України "Про Державний бюджет на 2011 рік" дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей" не зупинено. Розміри державних соціальних гарантій, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Таким чином, відповідач повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Пунктом 7 частини першої Закону України від 14 червня 2011 року № 3491 - VI «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» Прикінцеві положення Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Таким чином визначення порядку та розмірів виплат указаним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.

На виконання вимог цього Закону Кабінетом Міністрів прийнято постанову від 6 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України», яка набрала чинності 23 липня 2011 року.

Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивачу в передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі за вказаний період, колегія суддів не вбачає.

У зв'язку з тим, що функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивача здійснює Пенсійний фонд України в особі Управління Пенсійного фонду в Радехівському районі Львівської області, а також виходячи з вимог п.15 Положення про Пенсійний фонду України, затв. постановою КМ України №1261 від 24.10.2007р., відповідний обов'язок слід покласти на відповідача у справі.

Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни" доплат до пенсії як на причину невиконання покладених на нього зобов'язань до уваги не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України").

Оскільки розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", чинним законодавством інший мінімальний розмір пенсії за віком не визначений, тому слід застосовувати цей розмір.

Також не підлягає задоволенню вимога про стягнення конкретної суми, оскільки нарахування суми належить до компетенції відповідача.

Судом першої інстанції відмовлено в задоволенні позовних вимог за період з 01.01.2006р. по 29.04.2011р. та не вирішено клопотання про поновлення строку.

При зверненні до суду позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ч.2 ст.99 КАС України та не наведено поважних причин його пропуску.

Відповідно до ст.100 КАС України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) - адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із розглядуваним позовом, відсутність доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, колегія суддів приходить до висновку про те, що в поновленні строку звернення до суду слід відмовити, а адміністративний позов - залишити без розгляду.

Вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд першої інстанції неправильно стягнув такі з пенсійного органу, чим порушив ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.94, 100, 160, 195-197, п.3, ч.1 ст.198, п.4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Радехівському районі Львівської обл. - задоволити частково.

Постанову Радехівського районного суду Львівської області від 07 грудня 2011р. у справі №2а-468/11 - скасувати та прийняти нову, якою позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Відмовити в поновленні строку звернення до суду.

Адміністративний позов в частині вимог за період з 01.01.2006р. по 29.04.2011р. - залишити без розгляду.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Радехівському районі Львівської обл. щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 30.04.2011р. до 22.07.2011р. включно, із урахуванням вимог ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», протиправними.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Радехівському районі Львівської обл. провести ОСОБА_1 нарахування і виплату підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 30.04.2011р. до 22.07.2011р. включно, із урахуванням вимог ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведених виплат за вказаний період.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з державного бюджету на користь ОСОБА_1 03,40грн. сплаченого судового збору.

Звернути зазначену постанову до негайного виконання - у межах суми стягнення за один місяць.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М.П.Кушнерик

Судді О.І.Мікула

А.Р.Курилець