АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/8/14Головуючий по 1 інстанції

Категорія : Драник Н.П.

Доповідач в апеляційній інстанції

Подорога В. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Подорога В. М.

суддів Демченко В. А. , Бородійчук В. Г.

при секретарі Бражнюк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Придніпровського районного суду Черкаської області від 20 лютого 2013 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, публічного акціонерного товариства «Дельта банк», третя особа: приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_8, Придніпровський відділ Державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції, орган опіки та піклування виконавчого комітету Черкаської міської ради про визнання договору іпотеки недійсним,-

в с т а н о в и л а :

У серпні 2011 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7, ПАТ «Дельта банк», третя особа: приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_8, Придніпровський відділ ДВС Черкаського МУЮ, орган опіки та піклування виконавчого комітету Черкаської міської ради про визнання договору іпотеки недійсним, посилаючись на те, що в 2001 році вона одружилась з ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 року у них народився син ОСОБА_9. Під час шлюбу, 05.12.2003 року, ними в кредит придбана квартира АДРЕСА_1. ОСОБА_7 згідно іпотечного договору від 28.07.2008 року отримав кредит в сумі 21650 евро, на забезпечення виконання основного зобов'язання передав в іпотеку однокімнатну квартиру АДРЕСА_1. 16.12.2009 року шлюб з ОСОБА_7 був розірваний.

Просила визнати Іпотечний договір від 28 липня 2008 року між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_7 про передачу в іпотеку квартири АДРЕСА_1 недійсним та заборонити вчиняти дії по відчуженню квартири АДРЕСА_1.

Рішенням Придніпровського районного суду Черкаської області від 20 лютого 2013 року в задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на неправильне дослідження та надання оцінки доказам, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, задовольнити позовні вимоги.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_7 з 2001 року по 16.12.2009 року перебував в зареєстрованому шлюбі. Від даного шлюбу у них ІНФОРМАЦІЯ_1 року народився син ОСОБА_9.

28.07.2008 року між ОСОБА_7 та ТОВ «Український промисловий банк» був укладений кредитний договір № 27/Кв-08 на відкриття відновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті. В забезпечення виконання даного кредитного договору між Банком та ОСОБА_7 укладено іпотечний договір, посвідчений 28.07.2008 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_8 Згідно п.1.2 іпотечного договору предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_7 До укладення вищезазначеного іпотечного договору, 25.07.2008 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_8 був посвідчений підпис ОСОБА_11 на заяві. Згідно даної заяви, ОСОБА_11 дає свою згоду на передачу в іпотеку її чоловіком ОСОБА_7 квартири АДРЕСА_1 на умовах та на його розсуд - ТОВ «Укрпромбанк».

Відповідно до довідки комунального підприємства «Виробничо житлово ремоптпо-експлуатаційного управління № 1» від 28.07.2008 року за № 1366, ОСОБА_7 є власником, не зареєстрованим в АДРЕСА_1. В квартирі зареєстровано 0 осіб. Тобто, на день передачі квартири АДРЕСА_1 в іпотеку, в ній не було зареєстровано жодної особи.

Згідно поквартирної картки (форма 17) в квартирі АДРЕСА_1, зареєстрований ОСОБА_9 з 26.11.2010 року, ОСОБА_11 з 08.09.2010 року по 17.11.2010 року, а як ОСОБА_6 - з 17.11.2010 року.

Проте з такими висновками суду першої інстанції не погоджується судова колегія.

Посилання суду першої інстанції на заяву ОСОБА_11, згідно якої, вона дає свою згоду на передачу в іпотеку її чоловіком ОСОБА_7 квартири АДРЕСА_1 спростовуються відсутністю даної заяви в матеріалах справи.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Статтею 212 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно зі ст. ст. 213, 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 3 ст. 368 Цивільного кодексу України визначає, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 Цивільного кодексу України розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. У частині 3 ст. 65 СК України визначено, що згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально посвідчена.

Відповідно до ст. 578 ЦК України майно, що є у спільній власності, може бути передане у заставу лише за згодою всіх співвласників.

Згідно із ч. 1 ст. 18 Закону України "Про іпотеку" іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Судом установлено, що на час укладення договору квартири АДРЕСА_1 від 28.07.2008 року ОСОБА_11 та ОСОБА_7 перебували у шлюбі (а. с. 22), та відповідно до ст. 60 СК України придбана квартира належить їм на праві спільної сумісної власності.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 розпорядився спільним майном подружжя - квартирою - без згоди дружини, а саме передав його в іпотеку банку, що суперечить вимогам ст. ст. 369, 578 ЦК України та ст. 65 СК України.

Згідно висновку судової почеркознавчої експертизи науково-дослідного експертно- криміналістичного центру при УМВС України в Черкаській області № 1/1177 від 17.01.2014 року « Підпис від імені ОСОБА_11 та рукописний напис «ОСОБА_7» у першій графі (« ПІДПИС:») заяви від 35.07.2008 про згоду на укладання договору іпотеки виконані, ймовірно, не ОСОБА_11, а іншою особою ( особами).

За змістом ч. 4 ст. 369 ЦК України правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень. Саме ці обставини являються підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог вказаних та конкретизованих в апеляційній скарзі ОСОБА_6

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем, ПАТ «Дельта Банк», заява про застосування строків позовної давності до суду першої інстанції не подавалась. Тому подача її до суду апеляційної інстанції являється безпідставною і врахуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України, оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, тому рішення суду підлягає скасуванню із ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 309, 316 ЦПК України колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення Придніпровського районного суду Черкаської області від 20 лютого 2013 року скасувати та ухвалити нове, яким позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7, публічного акціонерного товариства «Дельта банк», третя особа: приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_8, Придніпровський відділ Державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції, орган опіки та піклування виконавчого комітету Черкаської міської ради про визнання договору іпотеки недійсним,- задовольнити.

Визнати недійсним договір іпотеки №27/Zквіп-08 від 28 липня 2008 року, укладений між ОСОБА_7 та ТОВ «Український промисловий банк».

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Дельта банк» та ОСОБА_7, з кожного по 1210 грн. 50 коп. судових витрат на користь ОСОБА_6.

Рішення набирає законної сили негайно з моменту проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий :

Судді :