КОПІЯ
УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________________________
Справа №2202/1194/2012
Провадження №22-ц/792/518/14
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2014 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючої - судді Карпусь С.А.
суддів : Федорової Н.О., Матковської Л.О.
при секретарі: Терлич А.В.
з участю: позивача
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 25 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісною власності подружжя.
Заслухавши доповідача, пояснення учасника розгляду, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
В жовтні 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісною власності подружжя. На обґрунтування позовних вимог зазначала, що з серпня 1986 року по грудень 1993 року перебувала з відповідачем у фактичних шлюбних відносинах, а з 14 грудня 1993 року у зареєстрованому шлюбі, під час якого вони за спільні кошти придбали рухоме та нерухоме майно. З вересня 2012 року шлюбно-сімейні стосунки припинилися, з того часу вони проживають окремо, а рішенням Віньковецького районного суду від 19 березня 2013 року шлюб розірваний. Уточнивши остаточно позовні вимоги, вважала, що поділу підлягає майно, що є спільною сумісною власністю подружжя на загальну суму 366943,65 грн., з яких 166234,60 грн. заощаджені ними грошові кошти, які перебувають на банківських рахунках та у розпорядженні відповідача. Просила виділити їй у власність 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, 2 напівм'які крісла, 1 м'яке крісло, 2 паласи, диван, кухонний гарнітур, холодильник та 1 килимове покриття.
_________________________________________________________________________Головуючий у першій інстанції - Волкова О.М. Провадження № 22-ц/792/518/14
Доповідач - Карпусь С.А. Категорія № 5
Стягнути з ОСОБА_2 на її користь 114208,17 грн. компенсації за належну їй частку в спільному майні, яке складається із 1/2 вартості автомобіля «ГАЗ 2410»; 1/2 вартості яблуневого саду; 1/2 вартості будівництва гаража під автомобіль; 1/2 грошових коштів, що знаходилися на депозитному рахунку в банку та на особистому зберіганні відповідача. Решту майна, а саме 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, автомобіль марки «ГАЗ 2410» 1994 року випуску, державний номер НОМЕР_1, стінку меблеву, 3-х дверну шафу, пральну машину-автомат, пилосос, праску, медогонку, стіл кухонний, 2 напівм'які крісла, 1 м'яке крісло, 3 паласи, 1 килимове покриття, будівельний матеріал, що був використаний при будівництві гаража для автомобіля, який не прийнятий в експлуатацію, на прибудинковій території житлового будинку АДРЕСА_1, яблуневий сад, що складається із 220 плодоносних дерев та знаходиться на земельній ділянці площею 0,7050 га, яка розташована на території Нетечинецької сільської ради Віньковецького району та належить відповідачу на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №585305 від 23.03.2006 року та грошові кошти в розмірі 83 117,3 грн. залишити у власності відповідача.
Ухвалою Віньковецького районного суду Хмельницької області від 09 грудня 2013 року визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 згідно якої:
визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1. ОСОБА_2 зобов'язується сплатити ОСОБА_1, яка зобов'язується прийняти у ОСОБА_2 грошову компенсацію за належне на праві спільної сумісної власності майно, а саме: 4600 гривень за 1/2 частину будівельного матеріалу, використаного при будівництві гаража під автомобіль, розташованого на прибудинковій території по АДРЕСА_1; 9000 гривень за 1/2 частину яблуневого саду, що розташований на земельній ділянці, площею 0,7050 га на території Нетечинецької сільської ради Віньковецького району, яка належить ОСОБА_2 на підставі державного акту серії ЯБ № 585305 від 23.03.2006 року та 550 гривень за 1/2 частину кухонного гарнітуру.
Вказані кошти на загальну суму 14 150 гривень ОСОБА_2 зобов'язується сплатити ОСОБА_1 в строк до 09.02.2014 року.
ОСОБА_2 зобов'язується передати у власність ОСОБА_1, а остання зобов'язується прийняти у власність від ОСОБА_2 протягом 10 днів після набрання чинності ухвалою про затвердження даної мирової угоди наступне майно, що знаходиться у квартирі АДРЕСА_1: шафу тристулкову в кількості 1 шт., диван в кількості 1 шт., напівм'яке крісло в кількості 2 шт., м'яке крісло в кількості 1 шт., пилосос в кількості 1 шт., палас в кількості 2 шт..
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1; будівельний матеріал, використаний при будівництві гаража під автомобіль, розташований на прибудинковій території по АДРЕСА_1; яблуневий сад, що розташований на земельній ділянці площею 0,7050 га на території Нетечинецької сільської ради Віньковецького району, яка належить ОСОБА_2 на підставі державного акту серії ЯБ № 585305 від 23.03.2006 року; кухонний гарнітур.
Провадження у справі в частині позовних вимог, по яких укладено мирову угоду закрито. Вирішено питання про судові витрати.
Під час розгляду справи позивачка також доповнила позов вимогою про розподіл грошових коштів у сумі 26662 грн. 47 коп., які отримав відповідач від внесення коштів на депозитні вклади.
Рішенням Віньковецького районного суду Хмельницької області від 25 грудня 2013 року позов задоволено частково.
Виділено ОСОБА_1 холодильник та стягнуто з ОСОБА_2 на її користь 55991,22 грн. компенсації за належну частку у спільному майні.
Виділено ОСОБА_2 автомобіль марки «ГАЗ 2410», 1994 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, стінку меблеву, пральну машинку-автомат, праску, медогонку, стіл кухонний та грошові кошти в розмірі 45831,23 грн.. В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає незаконним та необґрунтованим рішення суду в частині відмови у поділі коштів в розмірі 4000 доларів США, обмін яких згідно наданої ПАТ КБ «ПриватБанк» інформації від 04.09.2013 року № 30.1.0/2-20130805/3112 здійснив ОСОБА_2 у вказаній банківській установі в період з 25.10.2012 року по 27.11.2012 року і просить його в цій частині скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на її користь 16 402,25 грн. грошової компенсації за належну їй частку у спільному майні подружжя. Вона посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема положень ч.1 ст. 60 та ч.1 ст. 70 СК України. Відмовляючи у поділі вказаної суми коштів, суд виходив з того, що такі не є спільною сумісною власністю подружжя. Вказаний висновок суду є незаконним, оскільки зроблений судом на підставі суперечливих та нечітких показань свідка ОСОБА_3.
В запереченні на апеляційну скаргу відповідач, посилаючись на законність та обґрунтованість судового рішення, просив відхилити її доводи.
Відповідач, який у встановленому законом порядку оповіщений про час і місце судового засідання, до суду не з'явився.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
В силу ч.1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Статтею 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно ст. 71 цього Кодексу майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції встановив та правильно виходив з того, що сторони під час перебування у зареєстрованому шлюбі з 14 грудня 1993 року по 19 березня 2013 року придбали холодильник, легковий автомобіль „ГАЗ 2410", 1994 року випуску, держзнак НОМЕР_1, вартістю 20319,96 грн., меблеву стінку, пральну машину-автомат, праску, медогонку, кухонний стіл та грошові кошти у сумі 91662 грн. 47 коп.. Виходячи з вимоги чинного законодавства щодо рівності часток дружини та чоловіка у спільному майні, суд прийшов до висновку, що з майна позивачці підлягає виділенню у власність холодильник, відповідачу - легковий автомобіль „ГАЗ 2410", меблева стінка, пральна машина-автомат, праска, медогонка та кухонний стіл. З відповідача на користь позивачки підлягає стягненню її частка в грошових коштах у розмірі 45831 грн. 24 коп. (91662,47 грн. : 2) та 10159 грн. 98 коп. грошової компенсації за її частку в автомобілі. Решта коштів у сумі 45831,23 грн. залишається відповідачу. З цих підстав суд обґрунтовано задовольнив вимоги позивачки в цій частині.
Такі висновки суду підтверджуються матеріалами справи та сторонами не заперечуються.
За змістом статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині розподілу грошових коштів у сумі 10000 доларів США, 4000 доларів США та 2000 євро, суд першої інстанції правильно виходив із того, що позивачка у порушення наведених вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України не надала доказів, що зазначені кошти були придбані за спільні кошти подружжя і є спільним майном подружжя.
Звертаючись до суду, позивачка вказувала, що у серпні 2012 року відповідач за спільні збереження придбав у ПАТ КБ „ПриватБанк" 10000 доларів США та 2000 євро, які підлягають розподілу, проте в судовому засіданні своїх вимог не довела.
Як з'ясовано судом, ОСОБА_2 не здійснював операції по обміну валюти в серпні 2012 року (30 та 31 серпня 2012 року в тому числі), що підтверджується відповіддю ПАТ КБ „ПриватБанк" від 26.09.2013 року № 30.1.0.0/2-20130925/2641.
Також судом з'ясовано, що кошти в сумі 4000 доларів США не є об'єктом права сумісної спільної власності подружжя.
Згідно повідомлення ПАТ КБ „ПриватБанк" від 04.09.2013 року № 30.1.0.0/2-20130805/3112 ОСОБА_2 проводив операції по обміну валюти 25 жовтня, 26 жовтня, 29 жовтня, 19 листопада, 21 листопада, 22 листопада, 23 листопада та 27 листопада 2012 року на загальну суму 4000 доларів США.
В судовому засіданні відповідач заперечував, що на їх придбання були затрачені спільні кошти подружжя, пояснивши, що проводив обмін валюти на прохання сусіда ОСОБА_3.
Такі заперечення відповідача підтвердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_3, надавши на підтвердження свої показів кредитний договір, укладений в іноземній валюті - доларах США, на повернення якого саме проводився обмін валюти.
Таким чином, висновки суду першої інстанції про відмову у розподілі 10000 доларів США, 4000 доларів США та 2000 євро відповідають вимогам закону та ґрунтуються на матеріалах справи. Підстав для скасування рішення у цій частині немає.
Доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
Згідно з вимогами ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В апеляційній скарзі позивачка не надала достовірних та належних доказів щодо придбання відповідачем 4000 доларів США за спільні кошти подружжя, а доводи її апеляційної скарги зводяться до неналежної оцінки доказів судом першої інстанції.
За правилами ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Тому доводи апеляційної скарги не заслуговують уваги.
Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 25 грудня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуюча /підпис/ Судді /підписи/
Згідно оригіналу: суддя апеляційного суду С.А. Карпусь