Код суду 233 Справа № 233/4020/13-к

Вирок

Іменем України

09 грудня 2013 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Чернецького В.А.,

при секретарі Купрєєнко А.С.,

за участю: прокурора Цукарева В.А..,

обвинуваченого ОСОБА_1.,

захисника ОСОБА_2,

потерпілого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013050380001006 від 08 квітня 2013 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 м. Костянтинівка Донецької області, українця, гр-на України, з вищою освітою, не працюючого, працездатного, раніше не судимого, мешкає у АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 190 ч.2 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, 07 квітня 2013 року у період часу з 20 год. до 21.00 год., більш точного часу в ході судового слідства не встановлено, проходячи по АДРЕСА_2, діючи умисно, безпричинно, грубо порушуючи громадський порядок, проявляючи особливу зухвалість, з мотивів явної неповаги до суспільства, застосовуючи предмет схожий на камінь, на протязі приблизно 30 хвилин, у вечірню годину, незважаючи на присутність на вулиці інших прохожих, а саме місцевих мешканців похилого віку, а також інших мешканців району, порушуючи їх спокій, пошкоджував автомобіль ВАЗ 21083 д/н НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3. При цьому він, під час своїх протиправних та зухвалих дій протягом вказаного часу розбив заднє скло кришки багажника, бічне праве і ліве скло, скло опускне правої і лівої дверей, ліхтар задній правий і лівий, вітрове скло, блок-фара 2 шт. в зборі з покажчиками повороту передні, дзеркало ліве і праве бічне зовнішнє, очисник (важіль) вітрового скла, а також пошкодив переднє ліве крило, ліву передню двері, кришку капота, чим завдав потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 5686,80 грн.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою провину по пред'явленому обвинуваченню визнав частково, та пояснив наступне. Він 07 квітня 2013 року, приблизно о 20 годині, ішов по вул. Б.Хмельницького із сторони пр. Ломоносова до вул. Суворова м. Костянтинівки Донецької області. Вже було темно і він ішов про проїзній частині вулиці, коли раптом почув позаду звук автомобіля, який його майже не переїхав, бо він відскочив. Він розлютився і коли підійшов до перехрестя з вул. Суворова то побачив схожий автомобіль ВАЗ 21083 сірого кольору, який стояв на обочині проїзної частини. Він був обурений поведінкою водія та вважав, що це саме той автомобіль, який його майже не збив, а тому підняв поряд великий камінь та почав цей автомобіль трощити. Зразу спрацювала тривожна сигналізація, але власник автомобіля не появився. Він розтрощив вікна, фари, задні фонарі, побив двері і капот. При цьому ніяких сторонніх осіб він не бачив, порушувати громадський порядок не намагався і такої цілі не мав. Визнає, що пошкодив чуже майно, але не з ціллю порушення громадського порядку, а з причини обурення на водія машини внаслідок виниклих до нього неприязних відносин. При цьому він об скло поранив свою руку і з рани пішла кров. У цей день він спиртне не вживав.

Вина обвинуваченого у інкримінованому йому діянні у судовому слідстві повністю доказана показаннями потерпілого, свідків, протоколами оперативно-слідчих дій, висновками експертиз і іншими доказами, а саме наступними.

Потерпілий ОСОБА_3 суду пояснив, що йому належить автомобіль марки ВАЗ 21083, д/н НОМЕР_1, сірого кольору. 07 квітня 2013 року він знаходився із своєю родиною у вечірній час удома, автомобіль стояв на проїзній частині вул. Суворова біля дому. Приблизно о 20 годині йому подзвонив його знайомий ОСОБА_4 та повідомив, що якийсь незнайомець трощить його машину. Він спочатку не придав цьому значення, бо не повірив та не чув звуків сигналізації. Його квартира знаходиться з іншого боку будинку, працював телевізор, грала музика. Можливо тому він і не почув сигналізацію. Але, занепокоївшись, він таки приблизно через пів години вийшов до свого автомобіля та побачив, що його автомобіль дійсно побитий. Були розтрощені заднє скло кришки багажника, бічне праве і ліве скло, скло опускне правої і лівої дверей, ліхтар задній правий і лівий, вітрове скло, блок-фара 2 шт. в зборі з покажчиками повороту передні, дзеркало ліве і праве бічне зовнішнє, очисник (важіль) вітрового скла, а також ліве крило, ліві передні двері, кришка капота. Також він побачив, що від його автомобіля швидко униз у двори пішов обвинувачений ОСОБА_1, якого він упізнав по фігурі, зросту, та іншим прикметам, бо ОСОБА_1 є його сусідом. Він одразу подзвонив у міліцію та своєму знайомому ОСОБА_4, щоб той розповів працівникам міліції те що бачив.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що 07 квітня 2013 року, приблизно о 20 годині він проходив по вул. Суворова м. Костянтинівка і побачив, як якийсь незнайомий громадянин крутився біля машини ВАЗ 21083 сірого кольору, яка стояла на проїзній частині вулиці на узбіччі. Потім незнайомець узяв камінь та почав трощити у автомобілі дзеркала і інші прилади, спрацювала сигналізація. Він згадав, що у його знайомого ОСОБА_3 є подібний автомобіль, але номерний знак не знав, тільки пом'ятав на ньому літери АР, тому він подзвонив про це на всяк випадок потерпілому ОСОБА_3. Незнайомий чоловік вів себе дуже агресивно. Він поспішав у магазин, дорога туди, назад, та час покупок зайняли майже 30 хвилин. Коли він повертався, то побачив що той чоловік вже потрощив у автомобілі скло, фари, задні ліхтарі та інше. Він пішов додому, але тут йому подзвонив ОСОБА_3, та сказав, що це його машину розбили та попросив дати працівникам міліції свідчення.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, вона проживає на третьому поверсі багатоповерхового будинку по вул. Суворова м. Костянтинівки та приблизно 07.04.2013 року о 21 годині прокинулася від звука автомобільної сигналізації, яка тривала приблизно 40 хвилин. Вона виглянула у вікно, та побачила, що якийсь худорлявий хлопець розбиває каменем легкову машину сірого кольору. Вона того хлопця бачила із спини, але пам'ятає, що він бив машину і одночасно у другій руці тримав мобільний телефон і розмовляв по ньому. Вважає, що її спокій був порушений.

Свідок ОСОБА_7 суду дала пояснення, аналогічні поясненням свідка ОСОБА_6, з той лише різницею, що вона проживає на 4-му поверсі, не спала, а дивилася телевізор, коли почула десь у 21 годині звук автомобільної сигналізації у себе під вікнами. Вона вийшла на балкон та побачила, що молодий чоловік у короткій шкіряній куртці розбиває сірий автомобіль. Вона спостерігала за ним приблизно 10-15 хвилин, а потім пішла у кімнату.

Свідки захисту ОСОБА_8 та ОСОБА_9 також були допитані судом, і вони дали суду наступні показання.

Так, свідок ОСОБА_8 пояснив, що 07.04.2013 року він, приблизно о 21 годині йшов із своїм тестем ОСОБА_9 по вул. Б.Хмельницького м. Костянтинівка униз по напрямку до вул. Суворова по пішохідній доріжці. Попереду них десь у 40-50 метрах ішов по проїзній частині його знайомий обвинувачений ОСОБА_1. Тут по дорозі проїхала машина і ОСОБА_1 відстрибнув з проїзної частині дороги та побіг за цією машиною, яка звернула на вул. Суворова. Коли вони підійшли до перехрестя, то побачили, що обвинувачений стоїть біля сірого автомобіля ВАЗ 2108 та розмахує руками. Вони не стали зупинятися та пішли далі униз по вул. Б.Хмельницького. Що було потім він не знає.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що свідок ОСОБА_8 є його тестем та дав показання повністю аналогічні показанням останнього.

Відповідно до протоколу огляду місця події таким є ділянка місцевості - обочина проїзної частини вул. Суворова м. Костянтинівки напроти кута будинку НОМЕР_2 та з боку будинку АДРЕСА_3, де заходиться пошкоджений автомобіль ВАЗ 21083 д/н НОМЕР_1 (а.с. 14-19). Місце події співпадає з показаннями як самого обвинуваченого, так і потерпілого та свідків. Відповідно до протоколу встановлені наступні пошкодження автомобіля ВАЗ 21083 д/н НОМЕР_1: розтрощені заднє скло кришки багажника, бічне праве і ліве скло, скло опускне правої і лівої дверей, ліхтар задній правий і лівий, вітрове скло, блок-фара 2 шт. в зборі з покажчиками повороту передні, дзеркало ліве і праве бічне зовнішнє, очисник (важіль) вітрового скла, а також ліве крило, ліві передні двері, кришка капота. На автомобілі виявлені плями бурого кольору, схожі на кров, з яких зроблені змиви.

Свідок ОСОБА_4 при проведення пред'явлення особи для впізнання 26.04.2013 року упізнав обвинуваченого ОСОБА_1 як особу, яка на його очах розбивала автомобіль потерпілого (а.с. 99-104).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 71 від 16.04.2013 року у ОСОБА_1 була виявлена рана 2-го пальця правої кісті, яка утворилася від дії тупого предмету, можливо 07.04.2013р. і по ступені тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень (а.с. 106).

25.04.2013р. та 13.05.2013р. процесуальним шляхом у обвинуваченого ОСОБА_1 були відібрані зразки крові і перенесені на марлевий тампон та у колбу у присутності понятих, про що свідчать відповідні протоколи слідчих дій (а.с. 123, 129).

Згідно висновкам судово-імунологічної експертизи № 1769 від. 14.05.2013р. при дослідженні крові громадянина ОСОБА_1 встановлено, що вона відноситься до групи О з ізогемаглютининами анти-А та анти-В, тобто його організму властивий антиген Н. У змиви, наданому на дослідження, знайдена кров людини, яка містить антигени В та Н. Таким чином, присутність крові громадянина ОСОБА_1 на наданому речовому доказі не виключається (а.с. 134).

Відповідно до висновків товарознавчої експертизи № 003 від 24.04.2013 року (а.с. 108-121) вартість матеріального збитку, завданого потерпілому внаслідок пошкодження автомобіля ВАЗ 21083, д/н НОМЕР_1, з урахуванням вартості запчастин та відновлюваних робіт складає 5686,80 грн..

Таким чином, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_1, своїми умисними діями, які виразилися в хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинив злочин, передбачений ст. 296 ч. 1 КК України.

Суд критично відноситься до стверджень обвинуваченого та його захисника з приводу того, що ОСОБА_1 не мав намір порушувати громадський порядок, а діяв лише з образливих мотивів на водія автомобіля, який нібито з порушенням правил дорожнього руху майже його не зачепив на проїзній частині. Суд вважає, що обвинувачений, який на час вчинення кримінального правопорушення перебував на службі в органах МВС у званні майора, не міг не знати правила поведінки у суспільстві, Правил дорожнього руху в Україні, та зовсім безпідставно, не переконавшись у тому, що саме автомобіль потерпілого їхав по дорозі та понудив його терміново вистрибнути на пішохідну доріжку, почав у громадському місці трощити перший схожий автомобіль.

Також, суд враховує висновки проведеної відносно ОСОБА_1 матеріалів службової перевірки, відносно яких майор міліції ОСОБА_1, уповноважений карного розшуку Управління УМВС України на Донецькій залізниці (а.с. 143, 144), визнаний таким, який дискредитував своїм кримінальним правопорушенням звання начальницького складу ОВС в очах громадськості, порушив присягу та був за порушення правил громадського порядку звільнений з органів МВС 17.04.2013 року (а.с. 145-146).

Таким чином, суд вважає, що обвинувачений намагається уникнути кримінальної відповідальності за свої дії, які порушили громадський порядок, та ввести суд в оману щодо дійсності своїх намірів та дій. Суд переконливий, що ОСОБА_1 діяв з зухвалістю, оскільки був у громадському місці на вулиці між неодноповерхових домів, його при скоєнні хуліганських дій бачили люди, а він на це не зважав, не ховався, порушив їх спокій, повинен був знати і знав, що сигналізація автомобіля приверне увагу сторонніх осіб, але цим знехтував і продовжував свої хуліганські дії протягом тривалого часу та спричиняв, при цьому, сторонній особі, яку він не знав, матеріальну шкоду.

В ході судового слідства вивчена особа підсудного і встановлено, що він раніше не судимий, не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра, нарколога та фтизіатра не знаходиться.

Призначаючи покарання, суд враховує суспільну небезпеку скоєного, обставини справи, дані про особу обвинуваченого. При цьому, суд виключає з обвинувачення такий обтяжуючий ознак як скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння, бо останнє свого підтвердження у судовому слідстві не знайшло.

З урахуванням викладеного, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді обмеження волі, оскільки приходить до переконання, що його виправлення і перевиховання неможливе без цієї міри покарання.

Але, враховуючи, що ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства та вирішує за можливе на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити його від призначеного покарання з установленням іспитового строку та спеціальних обмежень.

Міра запобіжного заходу відносно обвинуваченого не обиралася.

По справі заявлений цивільний позов на суму спричиненої матеріальної шкоди у сумі 5686,8 грн. та моральної шкоди у сумі 5000 грн..

Обвинувачений позов не визнав та його захисник пояснив, що володаркою автомобіля є інша людина ОСОБА_10 і потерпілий не є належним позивачем и взагалі потерпілим. Разом з тим у судовому засіданні з'ясовано, що фактичним володарем автомобіля ВАЗ 21083, д/н НОМЕР_1, є потерпілий ОСОБА_3, останній їм користується, лагодить та ремонтує останній, зберігає його. Отже і ремонтувати також буде автомобіль за власні кошти, бо, якщо таке станеться, на вимогу власника він повинен би повернути автомобіль у справному стані. Також у судовому засіданні з'ясовано, що обвинувачений у рахунок відшкодування матеріальної шкоди виплатив позивачу ОСОБА_3 2400 грн.

Суд вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного. Матеріальна шкода становить 5686,8 грн., що ніким не оспорюється. Обвинувачений вже виплатив потерпілому за побите скло 2300 грн. та купив йому нові фари у зборі на суму 1050 грн., тобто відшкодував заподіяну шкоду у сумі 3350 грн., що потерпілим не оспорювалося. Отже не відшкодованою залишилася сума у 2336,8 грн., що підлягає стягненню з обвинуваченого. Разом з тим, суд вважає, що вимоги про стягнення у рахунок відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню з наступних підстав. Потерпілий не надав суду жодного доказу наслідків своїх моральних страждань у зв'язку із пошкодженням автомобіля, доказів того, що порушені були його звичайні життєві зв'язки, уклад життя і т.п.

Речові докази обвинуваченням не заявлені, судових витрат у справі немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 296 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 від призначеного покарання звільнити з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік за умови, що він у період іспитового строку не вчинить новий злочин, не виїздить на постійне місце мешкання за межі України, буде повідомляти органи, що відають виконанням покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, про переміну місця мешкання та роботи і буде з'являтися на реєстрацію у вказані органи.

Стягнути з ОСОБА_1 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди на користь ОСОБА_3 2336 (дві тисячі триста тридцять шість) гривень 80 копійок. В іншій частині позову відмовити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, надіслати копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя