Справа № 761/2619/14-ц

Провадження №2/761/2377/2014

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19 лютого 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді: Гриньковської Н.Ю.

при секретарі: Булах Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міського медично-виробничого підприємства «Профілактична дезінфекція» про стягнення вихідної допомоги, компенсації за затримку розрахунку та відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

У січні 2014р. позивач звернулася до Шевченківського районного суду м.Києва з позовною заявою, в якій, з урахуванням уточнення позовних вимог стосовно відмови від позову в частині стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди, поставлено питання по стягнення з відповідача на її користь лише суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15.01.2014р. по день фактичного розрахунку, що становить 942,84 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що згідно наказу №14-к від 13.01.2014 р. вона булла звільнена з посади дезінфектора Відділення профілактичної дезінфекції №2 у зв'язку з ліквідацією підприємства (ст.40 п.1 КЗпП України). Однак, на день звільнення позивач не отримала належного розрахунку, що зумовило звернення до суду. Отже, приймаючи до уваги, що станом на час розгляду справи з позивачем проведено повний розрахунок, остання просила суд стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки виплати належної їй заробітної плати в розмірі, що становить 942,84 грн.

В судове засідання позивач не прибула, просила суд розглянути позов за її відсутності.

Представник відповідача надала суду письмову заяву про визнання позову в частині стягнення на користь позивача на підставі ст.117 КЗпП України середній заробіток за весь час затримки розрахунку в розмірі 942,84 грн.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши всі докази у їх сукупності, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач працювала на підприємстві відповідача з 01.04.1992 р. по 15.01.2014 р. Наказом №14-к від 13.01.2014р. ОСОБА_1 була звільнена з посади дезінфектора Відділення профілактичної дезінфекції №2 на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, про що свідчить копія наказу про припинення трудового договору, наявна в матеріалах справи та копія трудової книжки позивача.

Заявою від 19.02.2014 р. представник відповідача визнала обгрунтованість вимог позивача в частині стягнення на користь ОСОБА_1 компенсації за затримку виплати розрахунку в розмірі 942,84 грн.

У відповідності з ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

За змістом ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

При цьому, згідно ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.20 Постанови «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24.12.1999р. установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Таким чином, з урахуванням положень ст.117 КЗпП України, з часу звільнення позивача, а саме - 15.01.2014 р. по день розгляду справи судом позивач має право на стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку. З урахуванням вимог позивача, суд дійшов висновку про обгрунтованість вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми в розмірі 942,84 грн.

Крім того, відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 243,60грн.

Керуючись ст. ст. 57-60, 74, 88, 179, 208, 209, 212- 215, 218, 223, 224, 294 367 ЦПК України, суд, 116,117 КЗпП України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Стягнути з Міського медично-виробничого підприємства «Профілактична дезінфекція» (код ЄДРПОУ - 13698924) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати розрахунку при звільненні в розмірі 942,84 грн. (дев'ятсот сорок дві гривні 84 коп.) з врахуванням прибуткового податку.

Стягнути з Міського медично-виробничого підприємства «Профілактична дезінфекція» (код ЄДРПОУ - 13698924) на користь держави судовий збір в розмірі 243,60грн. (двісті сорок три гривні 60 коп.).

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя