ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.12.2006 року Справа № 12/291-06
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Лотоцької Л.О. (доповідач)
суддів :Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.
при секретарі судового засідання : Стуковенковій Н.В.
За участю представників сторін:
від позивача: у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання по розгляду апеляційної скарги належним чином повідомлений
від відповідача : у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання по розгляду апеляційної скарги належним чином повідомлений
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2006року у справі №12/291-06
за позовом : Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ
до відповідача: Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
про визнання права власності
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2006року у справі №12/291-06 (суддя Л.В.Жукова) задоволено позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради про визнання права власності.
Визнане за фізичною особи -підприємцем ОСОБА_1 право власності на об'єкти нерухомого майна, що знаходяться за адресою :АДРЕСА_1, а саме: літ. А-1- будівля підприємства громадського харчування загальною площею 154,5 кв.м., літ Б. -металева споруда, загальною площею 15 кв.м, літ . б. -сходи, загальною площею 3,3 кв.м, літ. В- навіс ( тимчас), загальною площею 12,5 кв.м, літ. Г -навіс ( тимчас) загальною площею 9 кв.м., літ. Д -навіс ( тимчас) загальною площею 7,5 кв.м., літ Е -навіс ( тимчас), загальною площею 7,5 кв.м., літ Є -навіс ( тимчас), загальною площею 13 кв.м., літ Ж- літній майданчик ( тимчас), загальною площею 80,3 кв.м, літ З -навіс ( тимчас), загальною площею 6,9, споруда № 1 -хвіртка, загальною площею 2,8 кв.м, споруда № 2 огорожа, загальною площею 16,2 кв.м., споруда № 3 хвіртка, загальною площею 1,3 кв.м, споруда № 4 -трансформаторний ящик, загальною площею 1,1 кв.м., без додаткового вводу в експлуатацію.
Оскаржуючи рішення, Дніпропетровська міська рада в апеляційній скарзі просить рішення господарського суду скасувати, в позові відмовити, посилаючись на порушення господарський судом норм матеріального та процесуального права
Скаржник посилається на те, що відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності або право постійного користування земельною ділянкою виникає після одержання власником або користувачем документа, що посвідчує право власності або право користування земельною ділянкою та його державної реєстрації, а право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі , одержання документа, що посвідчує право на неї, тай його державної реєстрації, забороняється. На теперішній час, у позивача законних підстав для користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 немає. Згідно ст. 376 Цивільного кодексу України нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо воно збудовано або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Відповідно до ч. 2 п.1.6 „Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно”, затвердженого Наказом міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5, не підлягають реєстрації тимчасові споруди, а також споруди, не пов'язані фундаментом із землею. Реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на об”єкти. Позивачем не надано документів, які підтверджують прийняття нерухомого майна в експлуатацію .
Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 відзив на апеляційну скаргу не надала.
Дніпропетровська міська рада звернулась з клопотанням про відкладення розгляду справи, у зв”язку з неможливістю направити повноважного представника в судове засідання.
Дніпропетровський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, з огляду на наступне:
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли з якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні. Позиція відповідача щодо оскаржуваного рішення і підстави, за якими відповідач вважає, що рішення підлягає скасуванню, викладені в апеляційній скарзі.
Не з'явлення в засідання представника відповідача не перешкоджає розгляд справи. Спір може бути вирішено в даному судовому засіданні.
Строк розгляду апеляційної скарги закінчується.
За таких обставин клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 подала до господарського суду Дніпропетровської області позовну заяву, в якій на підставі ст.ст. 331,376 Цивільного кодексу України просила визнати право власності на самочинено збудовані об”єкти нерухомого майна, що розташовані АДРЕСА_1.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.06.2003 року між Дніпропетровською міською радою та Приватним підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого приватному підприємцю була передана в оренду строком до 15.11.2003 року земельна ділянка площею 397 кв.м, що знаходиться АДРЕСА_2 під фактичне розміщення літнього майданчика.
14.07.2004 року між тими ж особами був укладений договір оренди земельної ділянки площею 0,0307 га за тією ж адресою для розміщення літнього майданчика.
Договір укладено строком до 15.11.2004 року .
У 1995 році позивачем на земельній ділянці АДРЕСА_1 були збудовані будівля громадського харчування загальною площею 154,5 кв.м, металева споруда, навіси, літній майданчик.
Відповідно до ч.1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Таким чином, побудовані позивачем споруди є самочинним будівництвом.
Згідно з ч.ч 2,3 ст. 376 Цивільного кодексу України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Земельна ділянка, на якій позивач здійснив самочинне будівництво нерухомого майна, не була відведена позивачу для цієї мети, під вже збудоване нерухоме майно у встановленому порядку земельна ділянка позивачу не надавалася.
За таких обставин у місцевого господарського суду були відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.
Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції дійшов хибного висновку про те, що договір оренди від 14.07.2004 року продовжує свою дію на той же строк і на тих самих умовах, тобто до 15.11.2006 року.
При цьому суд керувався ст. 33 Закону України „Про оренду землі”.
Стаття 33 Вказаного Закону передбачає, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.
У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.
У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.
Тобто цією нормою не передбачений порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише визначено, що в цьому разі договір підлягає поновленню.
Відповідно до ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
В силу ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Пунктом 34 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” встановлено, що питання регулювання земельних відносин, в тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки, вирішується на пленарному засіданні ради -сесії.
Таким чином законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії.
Дніпропетровською міською радою рішення про поновлення договору оренди земельної ділянки АДРЕСА_2 не приймалося. Що стосується земельної ділянки АДРЕСА_1, то така земельна ділянка взагалі не перебувала у користуванні позивача.
За таких обставин договір оренди земельної ділянки від 14.07.2004 року , за якою позивачу надавалася в оренду земельна ділянка АДРЕСА_2 припинив свою дію 15.11.2004 року.
Звернення позивача з заявою про надання в оренду земельної ділянки АДРЕСА_1 не надає позивачу права користування вказаною земельною ділянкою, оскільки таке право, виходячи з приписів ст.ст. 116,124,125 Земельного кодексу України, виникає після прийняття відповідного рішення органу місцевого самоврядування, укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 29.12.1976 року, „ Про судове рішення” з наступними змінами, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Рішення прийнято господарським судом з порушенням норм матеріального права, що є підставою для його скасування.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.103-105 Господарського процесуального кодексу України , Дніпропетровський апеляційний господарський суд ,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2006 року у справі 12/291-06 скасувати.
Прийняти нове рішення.
В позові відмовити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ на користь Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
42,50 грн. державного мита за розгляд справи апеляційною інстанцією.
Зобов”язати господарський суд Дніпропетровської області видати наказ відповідно до вимог ст. 117 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Л.О.Лотоцька
Судді Р.М.Бахмат
О.С.Євстигнеєв
З оригіналом згідно.
Помічник судді О.В.Токовенко