ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.12.2006 Справа № 30/349-06
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Неклеси М.П. (доповідач)
суддів: Логвиненка А.О., Науменка І.М.
при секретарі судового засідання Комарової А.А.
за участю представників сторін:
від позивача- Яковлева А.В., довіреність №8 від 27.10.2006р.,
від відповідача –Грецька Г.В., довіреність від 02.10.2006р.
розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Бест", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2006р. у справі № 30/349-06
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Терміт ЛТД", м. Дніпропетровськ
до товариства з обмеженою відповідальністю "Бест", м. Дніпропетровськ
про стягнення заборгованості в розмірі 4826,25 грн. та зобов’язання повернути майно
В С Т А Н О В И В:
18.10.2006р. товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Терміт ЛТД" звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Бест" про зобов'язання останнього повернути палети металеві, в кількості 11 шт., загальною вартістю 14300,00грн. та стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 4826,25грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2006р. (суддя Євстигнеєва Н.М.) зобов'язано відповідача повернути позивачу палети металеві, в кількості 11 шт., загальною вартістю 14300,00грн. в десятиденний строк з дня набрання рішенням законної сили. В частині стягнення орендної плати в сумі 4826,25 грн. провадження припинено. В частині задоволення позову рішення мотивовано нормами ч.1ст.193, ч.6ст.283, ч.3ст.291, ч.1ст.188 Господарського кодексу України, ч.3 ст.651, ст. ст.782, 785 Цивільного кодексу України. В частині стягнення орендної плати в сумі 4826,25 грн. провадження припинено з тих підстав, що на час розгляду справи заборгованість з орендної плати була сплачена.
Не погодившись із зазначеним рішення відповідач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з апеляційною скаргою , в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2006р. скасувати в зв”язку з порушенням норм матеріального і процесуального права та в позові відмовити, оскільки позивачем був порушений порядок розірвання договору оренди встановлений ст.188 Господарського кодексу України. Позивач не мав права передчасного звернення до суду з вимогами про розірвання договору оренди, оскільки право на звернення з позовом до суду з урахуванням поштового обігу виникло у позивача лише 03.11.2006 р.
Розглянувши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом Дніпропетровської області норм процесуального і матеріального права у вирішенні даного спору, суд знаходить, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю „Бест" не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції встановлено, що 01 червня 2004 року між ТОВ ВКФ „Терміт лтд" (орендодавець) та ТОВ “Бест", (орендар) укладено договір оренди №112 строком до 01.06.2007 року (п.3.1 договору).
Відповідно до цього договору позивач передав, а відповідач прийняв по акту приймання-передачі палети металеві в кількості 11 шт., загальною вартістю 14300,00грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 01.06.2004 року.
Орендна плата відповідно до умов договору встановлена в розмірі 2145,00грн. за рік (п.4.1 договору) та сплачується орендодавцю не пізніше 20 числа місяця, слідуючого за наступним (п.4.2 договору).
Станом на день звернення позивача з позовом до суду заборгованість по орендній платі, за період з 01.06.2004р. по 01.10.2006р., в сумі 4826,25грн. відповідачем не сплачена.
09 жовтня 2006 року позивач, у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором щодо своєчасної та повної сплати орендної плати за орендоване майно направив заяву про відмову від договору оренди та просив повернути орендоване майно. Повідомлення про відмову від договору отримано відповідачем 10.10.2006 року.
Господарські відносини, що виникають в процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, регулюються Господарським кодексом України.
Об'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ст.193 Господарського кодексу України).
Так, згідно ч.6 ст.283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ч.3 ст.291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. Питання дострокового розірвання договору оренди на вимогу однієї із сторін врегулюванні ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України, якою встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути розірвано достроково з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору майна в порядку встановленому ст. 188 цього Кодексу.
Частиною 3 ст.651 ЦК України встановлено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Положення статті 782 ЦК України передбачають право наймодавця відмовитися від договору найму (оренди), якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. При цьому, у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
У зв'язку з тим, що відповідач отримав повідомлення про відмову від договору 10.10.2006 року, договір оренди №112 від 01.06.2004 року є розірваним з 10.10.2006 року.
Згідно ч. 4 ст.291 ГК України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
Обов'язки наймача у разі припинення договору найму передбачені статтею 785 Цивільного кодексу України, відповідно до частини першої якої у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Обов'язок орендаря повернути орендоване майно у разі розірвання договору також передбачено пунктом 6.3 договору оренди.
З посиланнями відповідача на ту обставину, що позивачем був порушений порядок розірвання договору оренди встановлений ст.188 Господарського кодексу України в зв”язку з чим позивач не мав права передчасно звертатись до суду з вимогами про розірвання договору оренди, оскільки право на звернення з позовом до суду з урахуванням поштового обігу виникло у позивача лише 03.11.2006 р.
Але з таким висновком погодитись не можливо з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного спору є повернення орендованого майна , переданого позивачем відповідачу за договором оренди №112 від 01.06.04р., який фактично припинив свою дію, у відповідності до приписів ст.782 Цивільного кодексу України, з 10.10.2006р., а не розірвання договору оренди, як помилково стверджує відповідач. Тобто, норми статті 188 Господарського кодексу України, на які посилається відповідач, не стосуються порядку повернення майна, що раніше знаходилось в оренді та стягнення заборгованості з орендної плати.
Ствердження відповідача про неправомірність передчасного звернення до суду не відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки відповідно до ч.2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Офіційне тлумачення положення ч.2 ст. 124 Конституції України наведено у рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2002 №15-рп/2002 зі справи №1-2/2002, відповідно до п.1 резолютивної частини якого право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, про зобов'язання відповідача повернути позивачу орендоване майно та не вбачає підстав передбачених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни рішення господарського суду, оскільки вважає, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджено обставини справи, яким дана належна правова оцінка, а висновки суду ґрунтуються на залучених до справи доказах та відповідають вимогам закону.
Керуючись ст. ст. 101-103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Бест", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2006р. у справі № 30/349-06 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2006р. у справі № 30/349-06 залишити без змін.
Головуючий суддя М.П.Неклеса
Суддя А.О.Логвиненко
Суддя І.М.Науменко