КОПІЯ
УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________________________
Справа №689/2338/13-ц
Провадження №22-ц/792/281/14
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2014 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючої - судді Карпусь С.А.
суддів : Федорової Н.О., Матковської Л.О.
при секретарі: Терлич А.В.
з участю: представників сторін
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, поданою представником ОСОБА_2, на заочне рішення Ярмолинецького районного суду від 12 листопада 2013 року у справі за позовом комунального підприємства „Комунальник-2011" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті послуги.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
В жовтні 2013 року комунальне підприємство „Комунальник-2011" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1 проживає АДРЕСА_1 і користується комунальними послугами, що надаються підприємством. Чоловік відповідачки є ветераном органів внутрішніх справ і відповідно до ЗУ „Про міліцію" користується 50-відсотковою знижкою плати за користування комунальними послугами. Проте відповідачка починаючи з червня 2011 року відмовляється оплачувати решту 50% від суми платежу за комунальні послуги, мотивуючи тим, що чоловік має право на 100 - відсоткову знижку. З цих підстав станом на 01.10.2013 року утворилась заборгованість в розмірі 1109 грн. 93 коп., з яких 647,51 грн. за надані послуги з водопостачання, 331,94 коп. - за водовідведення та 130,48 грн. - за вивезення твердих побутових відходів. Посилаючись на те, що відповідачка не надала документів на підтвердження того, що її чоловік повністю звільнений від сплати комунальних платежів, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства „Комунальник-2011" 1109 грн. 93 коп. боргу за спожиті послуги та судові витрати.
Заочним рішенням Ярмолинецького районного суду від 12 листопада 2013 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства „Комунальник-_________________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції - Соловйов А.В. Провадження № 22-ц/792/281/14
Доповідач - Карпусь С.А. Категорія № 19, 24
2011" 1109 грн. 93 коп. боргу та 229 грн. 40 коп. понесених судових витрат.
В листопаді 2013 року ОСОБА_1 подала до Ярмолинецького районного суду заяву про перегляд заочного рішення.
Ухвалою цього суду від 17 грудня 2013 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ярмолинецького районного суду від 12.11.2013 року залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі, поданій представником ОСОБА_2, ОСОБА_1 вважає рішення суду незаконним, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову та стягнути на її користь понесені витрати у зв'язку з розглядом справи в сумі 614 грн. 90 коп.. Вона посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та не відповідність висновків суду цим обставинам. Про розгляд справи на 31 жовтня 2013 року вона не була повідомлена. Отримала повістку про розгляд справи на 12 листопада 2013 року на 8 год. 50 хвилин, однак за станом здоров'я вона не могла прибути до суду, її чоловік з'явився на цю годину, проте до залу судового засідання не запрошувався, а о 9 год. 15 хвилин отримав копію заочного рішення. Вона з чоловіком, починаючи з 1991 року згідно ст. 22 ЗУ „Про міліцію" користуються пільгами по сплаті за комунальні послуги, оскільки чоловік як працівник міліції, який проживав і працював в сільській місцевості, має право на 100% знижку по оплаті комунальних послуг. Видана управлінням внутрішніх справ в Хмельницькій області довідка про право на пільги була передана ним позивачу, а також 12.11.2013 року до суду, проте суд не прийняв її до уваги. Чоловік є пенсіонером МВС з 1996 року за вислугою років, що підтверджується копією посвідчення, наданого ним суду. Він ніколи не був ветераном органів внутрішніх справ, тому суд неправильно застосував до спірних правовідносин ЗУ „Про статус ветеранів військової служби, ветеранів внутрішніх справ і деяких інших осіб і їх соціальний захист" від 24 березня 1998 року. Суд безпідставно зменшив право сім'ї на пільги та не застосував ст. 22 Конституції України та ст. 22 ЗУ „Про міліцію". Вона не перебуває з позивачем у договірних відносинах щодо водопостачання, водовідведення та вивозу сміття. Справа розглянута неповноважним складом суду, оскільки вона заявила відвід головуючому судді, а він його не вирішив. Ухвала суду від 17.12.2013 року була постановлена поза межами нарадчої кімнати.
В запереченні на апеляційну скаргу представник позивача, посилаючись на законність та обґрунтованість судового рішення, просив відхилити її доводи.
ОСОБА_1, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, в судове засідання не з'явилася.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У відповідності з вимогами п.5 ч.3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
В силу ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно вимог ч.1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_1, яка проживає разом з чоловіком ОСОБА_2 АДРЕСА_1, є споживачем послуг з водопостачання, водовідведення та вивезення твердих побутових відходів, які надаються комунальним підприємством «Комунальник-2011» смт. Ярмолинці Хмельницької області. Між сторонами встановилися зобов'язальні правовідносини з приводу надання житлово-комунальних послуг. ОСОБА_2 є пенсіонером органів внутрішніх справ та ветераном органів внутрішніх справ у зв'язку з чим має право на пільгу по сплаті таких комунальних послуг у розмірі 50%. І саме з урахуванням цієї пільги споживачу ОСОБА_1 нараховувалась плата за комунальні послуги. Проте з червня 2011 року відповідач припинила оплачувати надані послуги внаслідок чого станом на 01.10.2013 року утворилась заборгованість за отримані послуги з водопостачання в сумі 647 грн. 51 коп., з водовідведення - 331 грн. 94 коп., з вивезення твердих побутових відходів - 130 грн. 48 коп., а всього - 1109 грн. 93 коп..
Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, в тому числі довідкою виконкому Ярмолинецької селищної ради Хмельницької області від 02.07.2013 року про склад сім'ї ОСОБА_1, рахунками КП «Комунальник-2011» на оплату за водопостачання, водовідведення, сміття за червень 2011року - вересень 2013 року, випискою з особистого рахунку ОСОБА_1 за період з червня 2011 року по вересень 2013 року (а.с.7-8), претензією-попередженням КП «Комунальник-2011» від 13.09.2013 року № 485, рішенням 8 сесії селищної ради VI скликання Ярмолинецької селищної ради від 21 червня 2011 року № 11 та актом приймання-передачі майна від 22.06.2011 року, представник відповідача не заперечував, що зазначеними послугами, які надає позивач, вони з дружиною дійсно користуються.
Давши належну оцінку дослідженим доказам в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки чоловік відповідачки має право лише на 50% пільгу по сплаті комунальних послуг, тому заборгованість, яка утворилась внаслідок неоплати цих послуг, підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача, у зв'язку з цим обгрунтовано задовольнив позов.
Доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
Твердження в апеляційній скарзі про те, що чоловік ОСОБА_2 має право на пільгу по оплаті комунальних послуг з водопостачання, водовідведення та вивезення твердих побутових відходів в розмірі 100%, спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на законі.
В силу ст. 22 Закону України від 20.12.1990 року № 565-XII „Про міліцію" держава гарантує працівникам міліції соціальний захист. За працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги за цим Законом.
Згідно з вимогами частини п'ятої статті 22 Закону № 565-XII працівники міліції, які живуть і працюють у сільській місцевості та в селищах міського типу, і члени їх сімей, які проживають з ними, забезпечуються безплатно житлом з опаленням і освітленням за встановленими нормами, а також користуються іншими пільгами, передбаченими законодавством.
Інші пільги цій категорії працівників передбачені як Законом України „Про міліцію", так і Законом України від 24.03.1998 № 203/98 „Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".
Так, частиною 4 Закону № 565-XII встановлено, що працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-процентна знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива, в межах норм, встановлених законодавством.
Пунктом 6 ч.1 ст. 6 Закону України, від 24.03.1998 № 203/98 „Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист" передбачено, що ветеранам органів внутрішніх справ надається 50-відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги), користування квартирним телефоном ветеранами органів внутрішніх справ і членами їх сімей, які проживають разом з ними, в жилих будинках усіх форм власності в межах норм, передбачених законодавством, або 50-відсоткова знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення.
У разі, коли право на одну і ту саму пільгу передбачено різними нормативно-правовими актами, ця пільга надається за одним із них за вибором ветерана органів внутрішніх справ (вимоги частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист").
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є пенсіонером органів внутрішніх справ, звільнений зі служби за вислугою років, і одночасно є ветераном органів внутрішніх справ, про що свідчить ксерокопія наданого представником позивача посвідчення, виданого ОСОБА_2 20 листопада 1996 року з відповідною відміткою на зворотній стороні, посвідченою підписом начальника та печаткою (а.с. 126). Такі обставини підтверджуються також довідкою виданою УМВС України в Хмельницькій області від 26 січня 2006 року № 36/5632 та повідомленням УМВС України у Хмельницькій області від 26 листопада 2013 року № 15/1280. ОСОБА_2 працював та проживає у селищі міського типу.
Частина 3 ст. 22 Закону № 565-XII містить вичерпний перелік комунальних послуг, які надаються працівнику міліції (пенсіонеру) безоплатно, а саме послуги з опалення і освітлення (теплопостачання та електропостачання) за встановленими нормами і в цей перелік не входять послуги з водопостачання, водовідведення та вивезення твердих побутових відходів, які надаються позивачем.
Таким чином, наведеним законодавством ОСОБА_2 та члену його сім'ї ОСОБА_1 надана 100-процентна знижка на оплату житла, опалення та освітлення та 50-процентна знижка по оплаті комунальних послуг з водопостачання, водовідведення та вивезення твердих побутових відходів. Тому суд першої інстанції підставно стягнув з відповідачки на користь позивача суму заборгованості, яка утворилась внаслідок несплати наданих послуг з водопостачання, водовідведення та вивезення твердих побутових відходів.
Посилання в апеляційній скарзі на відсутність між сторонами укладеного договору про надання комунальних послуг не ґрунтуються на законі. В силу ст. 11 ЦК України зобов'язання можуть виникати не лише у зв'язку з укладенням договору, а й внаслідок дій, тобто надання однією стороною послуг і прийняття їх іншою стороною.
Не спростовують висновків суду першої інстанції і інші доводи апеляційної скарги, в тому числі посилання на розгляд справи неповноважним складом суду. Заява про відвід головуючому по справі судді була подана не в процесі розгляду справи по суті, яке закінчилось ухваленням судового рішення, а під час подачі заяви про перегляд заочного рішення.
Відповідачка не з'явилась у судове засідання на 31.10.2013 року, у зв'язку з чим розгляд справи був відкладений на 12.11.2013 року, про що її було повідомлено в установленому законом порядку. Заяви про відкладення розгляду справи від неї не надійшло, тому суд у відповідності з вимогами ч.4 ст. 169 ЦПК України постановив заочне рішення. Повноваження на представлення інтересів ОСОБА_1 в судових органах було надано ОСОБА_2 лише 13 листопада 2013 року, про що свідчить довіреність, посвідчена 13 листопада 2013 року приватним нотаріусом Ярмолинецького районного нотаріального округу ОСОБА_4.
У відповідності з вимогами ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Оскільки рішення у справі ухвалено на користь комунального підприємства, тому у апеляційного суду не має законних підстав для стягнення з підприємства на користь ОСОБА_1 понесених витрат у зв'язку з розглядом даної справи.
Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Відповідно відсутні підстави й для скасування ухвали про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення, заперечення щодо якої було включено до апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, відхилити.
Заочне рішення Ярмолинецького районного суду від 12 листопада 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуюча /підпис/ Судді /підписи/
Згідно оригіналу: суддя апеляційного суду С.А. Карпусь