КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2014 р. Справа№ 910/14602/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Пашкіної С.А.

Калатай Н.Ф.

при секретарі: Богатчук К.І.

за участю представників сторін:

від позивача - Комісаренко А.В.

від відповідача - Міхно О.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничого підприємства "Більшовик"

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2013 року (суддя Курдельчук І.Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпартнербуд"

до Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничого

підприємства "Більшовик"

про стягнення 408362,36 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2013 року по справі №910/14602/13 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничого підприємства "Більшовик" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпартнербуд" 254533,86 - заборгованості грн., 11569,10 грн. - трьох відсотків річних та витрат по сплаті судового збору в розмірі - 5322,06 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначене рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2014 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду 03.02.2014 року.

31 січня 2014 року через відділ документального забезпечення суду, від представника позивача надійшли відзив на апеляційну скаргу.

03 лютого 2014 року через відділ документального забезпечення суду, від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2014 року відкладено розгляд справи до 17.02.2014 року.

11 лютого 2014 року через відділ документального забезпечення суду, від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2014 р., у зв'язку із перебуванням головуючого судді Сітайло Л.Г. на лікарняному, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий - суддя - Скрипка І.М., судді: Калатай Н.Ф., Пашкіна С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2014 року колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження.

В судовому засіданні 17.02.2014 року оголошено перерву до 24.02.2014 року.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2014 року, в зв'язку із виходом головуючого судді Сітайло Л.Г. з лікарняного, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий - суддя - Сітайло Л.Г., судді: Калатай Н.Ф., Пашкіна С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2014 року колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження.

В судове засідання 24.02.2014 року з'явились представники позивача та відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив скасувати оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просив залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2013 року.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

01 жовтня 2011 року між позивачем та відповідачем укладено Договір № 01/стр. на надання послуг з поточного ремонту приміщень 4-го поверху 24-го цеху ПАТ "НВП "Більшовик" за адресою: проспект Перемоги, 49/2 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору позивач (виконавець) зобов'язався надати послуги з поточного ремонту приміщень 4-го поверху24-го цеху ПАТ "НВП "Більшовик" (далі - об'єкт) відповідача (замовника), відповідно до переліку послуг та цін вказаних в кошторисі послуг (Додаток № 1), що є його невід'ємною частиною.

Пунктом 2.2. Договору передбачено, що ціна послуг узгоджується сторонами на момент підписання Договору та визначена в Додатку № 3.

Згідно з п. 2.4. Договору оплата послуг замовником за цим Договором здійснюється по фактично наданим та прийнятим замовником обсягам послуг щомісячно впродовж 3-х (трьох) робочих днів з дня підписання сторонами акта здачі-приймання послуг за попередній місяць з урахуванням авансового платежу за п.2.4.

Відповідно до п. 4.1. Договору позивач зобов'язався надати послуги, передбачені даним Договором, якісно, в строк, у відповідності до вимог нормативно-технічної документації України, діючих норм і правил та передати результат по Акту здачі-приймання послуг замовнику.

Надання послуг за Договором вважається повністю завершеним після підписання сторонами відповідних Актів здачі-приймання наданих послуг (п. 5.2. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач надав відповідачу послуги з ремонту приміщень 4-го поверху 24-го цеху ПАТ "НВП "Більшовик". Відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав та не розрахувався за отримані послуги.

Колегія суддів, перевіривши суми заборгованості, згідно з актами виконаних робіт, погоджується з висновком місцевого господарського суду, що заборгованість відповідача становить 254533,86 грн. Також, місцевим господарським судом обґрунтовано не прийнято до уваги акт виконаних робіт 24 цеху 1 поверху від 21.12.2011 року на суму 37941 грн. та акт виконаних робіт сходовий марш від 22.12.2011 року на суму 23220 грн., оскільки такі роботи не передбачені умовами Договору.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 1 ст. 837 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч. 2 ст. 853 ЦК України замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини щодо здійснення капітального ремонту, а не поточного ремонту, як встановлено місцевим господарським судом.

Відповідно до ст. 318. Господарського кодексу України за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти та оплатити їх.

Положеннями ст. 875 Цивільного кодексу України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до п. 3.11. «Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд», затверджене наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України та Держнаглядохоронпраці України від 27 листопада 1997 року N32/288, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 липня 1998 року за N424/2864 (далі - Положення) до капітального ремонту виробничих будівель і споруд належать такі роботи, в процесі яких проводиться заміна та підсилення зношених конструкцій та деталей будівель і споруд або їх заміна на більш прогресивні і економічні, що поліпшують експлуатаційні можливості об'єктів, за винятком повної заміни або заміни основних конструкцій, строк служби яких є найбільшим (кам'яні і бетонні фундаменти, всі види стін будівлі, всі види каркасів стін, труби підземних мереж, опори мостів та ін.).

Згідно з п 3.6. Положення до поточного ремонту виробничих будівель і споруд належать роботи із систематичного та своєчасного захисту частин будівлі (споруди) та інженерного обладнання від передчасного зношення шляхом проведення запобіжних заходів та усунення дрібних пошкоджень і поломок.

Також, в Листі Державного комітету України з будівництва та архітектури №7/7-41 від 30.04.2003 року «Щодо віднесення ремонтно-будівельних робіт до капітального та поточного ремонтів» повідомлено, що капітальний ремонт будівлі - це комплекс ремонтно-будівельних, робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнання будівель в зв'язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також покращання планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об'єкта. Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації будівлі в цілому або її частин (за умови їх автономності).

Поточний ремонт - це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання. Якщо будівля в цілому не підлягає капітальному ремонту, комплекс робіт поточного ремонту може враховувати окремі роботи, які класифікуються як такі, що відносяться до капітального ремонту (крім робіт, які передбачають заміну та модернізацію конструктивних елементів будівлі). Поточний ремонт повинен провадитись з періодичністю, що забезпечує ефективну експлуатацію будівлі або об'єкта з моменту завершення його будівництва (капітального ремонту) до моменту постановки на черговий капітальний ремонт (реконструкцію).

Враховуючи вищевикладене, а також дослідивши умови Договору та роботи виконані позивачем на підставі доказів наявних в матеріалах справи, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що за своєю правовою природою договір укладений між сторонами є договором підряду на надання послуг з поточного ремонту.

Також, колегія суддів зазначає, що Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками без зауважень, досягнуто всіх істотних умов встановлених законодавством. Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Твердження апелянта щодо підписання актів виконаних робіт не уповноваженою особою, колегією суддів визнано безпідставними, оскільки керівника Балябу О.В. відсторонено з середини січня 2012 року, а спірні акти підписано в грудні 2011 року. Крім того, колегія суддів зазначає, що посилання скаржника на акти приймання - передачі матеріалів, як на доказ того, що роботи виконувались в січні 2012 року, колегією суддів визнано безпідставними, оскільки наявні в матеріалах справи акти виконаних робіт №1,2,3,4,5 за січень 2012 року складено до Договору 02/стр., від 03.01.2012 року, який не має відношення до предмету спору по даній справі.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів, перевіривши розрахунок місцевого господарського суду щодо стягнення 3% річних, який складено арифметично, правильно прийшла до висновку про його обґрунтованість.

Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що судом першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничого підприємства "Більшовик" та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2013 року.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничого підприємства "Більшовик" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2013 року по справі №910/14602/13 - без змін.

Матеріали справи №910/14602/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.А. Пашкіна

Н.Ф. Калатай

Повний текст постанови виготовлено та підписано 25.02.2014 року.