АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
№ 33/796/151/2014 Постанова винесена суддею Великохацькою В.В.
Категорія: ст. 124 КУпАП
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 лютого 2014 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Горб І.М., за участю учасників дорожньо-транспортної пригоди - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 10 грудня 2013 року відносно
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, громадянки України, з вищою освітою, заміжньої, працюючої заступником директора КП центр обслуговування споживачів Шевченківського району м. Києва, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 (п/б), проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 яка раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася,
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця с. Паволоч Попільнянського району Житомирськоїобласті, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого водієм ВАТ «Київенерго», проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,
в с т а н о в и в:
Постановою судді Оболонського районного суду м. Києва від 10 грудня 2013 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнано кожного винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до кожного з них адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі по 340 гривень з кожного.
Також постановлено стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 судовий збір в дохід держави у розмірі по 34,41 грн. з кожного.
Як встановив суддя у постанові, 23 листопада 2013 року о 08 годині 45 хвилин на Московському мосту в м. Києві ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Шевролет», державний номерний знак НОМЕР_1, не врахувала дорожньої обстановки та не дотрималась безпечної дистанції, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем «Фолькваген», державний номерний знак НОМЕР_2, чим порушила п. 13.1 ПДР України.
23 листопада 2013 року о 08 годині 45 хвилин на Московському мосту в м. Києві ОСОБА_4, керуючи автомобілем «ГАЗ», державний номерний знак НОМЕР_3, не врахував дорожньої обстановки та не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем «Шевролет», державний номерний знак НОМЕР_1, чим порушив п. 13.1 ПДР України.
Суд у постанові дійшов висновку про те, що в діях і ОСОБА_3, і ОСОБА_4 наявний склад правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Не погоджуючись із зазначеною постановою ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на винесення постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування судом обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та як наслідок невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати постанову суду, якою її визнано винною у правопорушенні, передбаченому ст. 124 КУпАП, та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 340 грн., та прийняти нову постанову, якою відносно неї закрити провадження у зв'язку з відсутністю в її діях складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, визнавши ОСОБА_4 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 340 грн.
В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що судом першої інстанції справа розглядалась без дотримання вимог ст.ст. 279, 280 КУпАП, а саме, судові засідання фактично відбулися у форматі звичайної бесіди, без оголошення прав та обов'язків сторін, змісту протоколів про адміністративні правопорушення, не були з'ясовані питання щодо наявності заяв та клопотань, не здійснювалася фіксація процесу, а також суддею не було надано їй можливості дати додаткові пояснення, а лише додано її письмові пояснення до матеріалів справи, без ознайомлення з ними.
Крім того зазначає, що всупереч відсутності процесу по суті, вона намагалася звернути увагу суду на обставини справи, які мають вирішальне значення, та на порушення, які були допущені в процесі оформлення матеріалів ДТП, а саме, незадовільний стан дорожнього покриття на місці ДТП, який представники ДАІ відмовилися фіксувати, зміна ОСОБА_4 місця розташування належного йому транспортного засобу після скоєння ДТП, не ретельний огляд місця пригоди та пошкоджень транспортних засобів, не якісне проведення замірів, а також не роз'яснення прав учасників ДТП, складання протоколів про адміністративні правопорушення до отримання письмових пояснень учасників ДТП, а також не врахування характеру та локалізації пошкоджень автомобіля, яким вона керувала, що призвело до недостовірного висновку про отримання автомобілем «Шевролет» пошкоджень внаслідок зіткнення з автомобілем «Фолькваген», який рухався попереду, а не внаслідок зіткнення з автомобілем «ГАЗ», що в свою чергу призвело до зіткнення з автомобілем «Фольксваген», як це було насправді, однак суддя акцентувала увагу не на обставинах та доказах, які стосувалися ДТП, а на питанні відшкодування майнової шкоди, оскільки вона також є клієнтом страхової компанії «Країна», яка повинна здійснювати відшкодування шкоди на відновлення автомобіля «Шевролет».
При цьому оформлені працівниками ДАІ з порушеннями матеріали (протокол про адміністративне правопорушення та схема ДТП) були покладені в основу постанови суду.
Також зазначає, що у судовому засіданні вона вказувала, що не визнає своєї вини, оскільки ДТП відбулося саме внаслідок дій ОСОБА_4, що не заперечував і сам ОСОБА_4 у судовому засіданні та вказував, що свою вину в даному ДТП визнає в повному обсязі та повідомив, що першопричиною даної ситуації, на його думку, є незадовільний стан дорожнього покриття на місці ДТП. Однак, показання ОСОБА_4 викладені у постанові суду, повністю суперечать його поясненням, які він фактично надавав у судовому засіданні, що є неприпустимим порушенням норм процесуального права.
Крім того, в постанові суду зазначено, що один із учасників ДТП водій автомобіля «Фольксваген» ОСОБА_5 надав суду письмові пояснення, які підтверджують її вину, однак в даних поясненнях зазначено, що він не вважає її винною у ДТП і немає до неї жодних претензій. Також про позицію ОСОБА_5 стосовно відсутності її вини у ДТП свідчить і той факт, що він не звертався за відшкодуванням до страхової компанії.
Звертає увагу на те, що внаслідок зіткнення автомобіля «ГАЗ» з автомобілем «Шевролет», відбулося зіткнення автомобіля «Шевролет» з автомобілем «Фольксваген», а у постанові зазначено про її зіткнення з автомобілем «Фольксваген» та окремо про зіткнення автомобіля «ГАЗ» з автомобілем «Шевролет», тобто зі змісту постанови не встановлюється зв'язок між зіткненнями, що суперечить фактичним обставинам справи та ідентифікує події, як два окремих ДТП, не пов'язаних між собою.
Разом з апеляційною скаргою від ОСОБА_3 надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження, як пропущеного з поважних причин, оскільки первинна апеляційна скарга була подана нею в межах встановлених строків, а саме 13.12.2013 року.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення вважаю, що строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції пропущений з поважних причин, а тому підлягає поновленню.
Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення ОСОБА_3, яка підтримала подану апеляцію, пояснення другого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4, який фактично заперечував проти поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляції, вважаю що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновок судді районного суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 в порушенні п. 13.1 ПДР України за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи, у тому числі даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, поясненнях водіїв, у схемі ДТП.
З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що 23 листопада 2013 року о 08 годині 45 хвилин на Московському мосту в м. Києві ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Шевролет», державний номерний знак НОМЕР_1, не врахувала дорожньої обстановки та не дотрималась безпечної дистанції, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем «Фолькваген», державний номерний знак НОМЕР_2.
При цьому в суді апеляційної інстанції ОСОБА_3 не оспорювала, що контакт між її автомобілем та автомобілем «Фольксваген» мав місце, однак водночас стверджувала, що удару між ними не було, а її автомобіль ледь торкнувся автомобіля «Фольксваген», водій якого навіть не зупинився та продовжив рух, і внаслідок подальшого потужного удару автомобіля «ГАЗ», її автомобіль відкинуло на автомобіль «Фольксваген», від чого автомобілі отримали значні механічні пошкодження, зокрема в її автомобілі пошкоджено повністю і передню, і задню частини.
Між тим, такі твердження ОСОБА_3 спростовуються поясненнями ОСОБА_4, який в суді апеляційної інстанції наполягав на тому, що ОСОБА_3 здійснила зіткнення з автомобілем «Фольксваген» і автомобілі зупинились. Він, побачивши це, загальмував, однак через незадовільний стан дорожнього покриття та слизьку дорогу, його автомобіль пішов юзом та вдарив автомобіль під керуванням ОСОБА_3, а той в свою чергу вдруге зіткнувся з автомобілем «Фольксваген».
Такі ж пояснення були надані водієм ОСОБА_4 і одразу після ДТП та, всупереч тверджень ОСОБА_3 в апеляції, відповідають викладеним в постанові суду.
Також і водій автомобіля «Фольксваген» ОСОБА_5 в своїх поясненнях, наданих одразу після ДТП, зазначав, що, рухаючись автомобілем по Московському мосту в м. Києві, отримав удар в задній бампер невеликої сили, а потім ще один - сильніший удар. Вийшовши з автомобіля, побачив, що в його автомобіль в'їхав автомобіль «Шевролет» та за ним «Волга».
Стосовно ж письмових пояснень ОСОБА_5, поданих до суду першої інстанції та в яких він вказує на те, що зіткнення між автомобілем «Шевролет» та його автомобілем не було взагалі, то суд першої інстанції обґрунтовано не взяв їх до уваги, як такі, що суперечать зібраним у справі доказам та, зокрема, й поясненням самої ОСОБА_3
Та ж обставина, що ОСОБА_5 не звертався за відшкодуванням до страхової компанії, жодним чином не свідчить про відсутність вини ОСОБА_3 у ДТП, оскільки це є його правом, реалізація якого залежить від бажання самої особи.
Обґрунтовано суд першої інстанції поклав в основу свого рішення про винуватість ОСОБА_3 в порушенні правил дорожнього руху, внаслідок якого сталася дорожньо-транспортна пригода, в сукупності з іншими доказами і протокол про адміністративне правопорушення, і схему ДТП, в якій зафіксовано положення транспортних засобів після зіткнення, а також пошкодження, які мали автомобілі в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
При цьому, всупереч доводів апелянта, зазначені документи складені з дотриманням вимог закону.
Так, ОСОБА_3, ознайомившись зі складеним відносної неї протоколом про адміністративне правопорушення, в якому зазначено про роз'яснення її прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, надала свої пояснення з приводу дорожньо-транспортної пригоди, в яких не погодилась з тим, що нею було порушено ПДР України.
Між тим, будь-яких зауважень до складеного протоколу ОСОБА_3 не вносила.
Аналогічно стосується і схеми ДТП, яка була складена та підписана відповідною посадовою особою та водіями учасниками пригоди без будь-яких заперечень та зауважень.
До того ж, як вказала в суді апеляційної інстанції ОСОБА_3, навіть вважаючи, що під час оформлення матеріалів ДТП були допущені порушення, дії працівників міліції вона не оскаржувала.
Стосовно посилань апелянта на неналежний стан проїжджої частини, то слід зауважити, що останнє не звільняє її від виконання п. 13.1 Правил дорожнього руху України.
Також, вважаю, що не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_3 на недотримання суддею районного суду процедури розгляду справи, оскільки жодними об'єктивними даними ці обставини не підтверджуються.
До того ж фіксація процесу за допомогою звукозаписувальних технічних засобів в справах про адміністративні правопорушення чинним законодавством не передбачена.
Отже, враховуючи достатність матеріалів, які надають можливість з усією повнотою встановити дійсні обставини ДТП, суд повно та всебічно з'ясував обставини, які призвели до ДТП, надав їм об'єктивну оцінку та прийшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Накладаючи адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 340 (триста сорок) грн., суддя дотримався загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачених ст. 33 КУпАП та обґрунтовано визначив вид та розмір адміністративного стягнення, виходячи з характеру вчиненого правопорушення.
За таких обставин постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування - відсутні, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Разом з тим, обґрунтованими є посилання ОСОБА_3 щодо невідображення в постанові суду наслідків дій ОСОБА_4, котрий здійснив зіткнення з автомобілем «Шевролет», державний номерний знак НОМЕР_1, який від поштовху здійснив зіткнення з автомобілем «Фольксваген», державний номерний знак НОМЕР_2, хоча ці обставини зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно ОСОБА_4, і не заперечувались в суді апеляційної інстанції і самим ОСОБА_4, у зв'язку з чим необхідно внести зміни у постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 10 грудня 2013 року, зазначивши у встановлених суддею фактичних обставинах справи наслідки дій ОСОБА_4
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя
П О С Т А Н О В И В:
Поновити ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження постанови судді Оболонського районного суду м. Києва від 10 грудня 2013 року.
Постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 10 грудня 2013 року в частині визнання ОСОБА_3 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосування до неї адміністративного стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 340 гривень, залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 - без задоволення.
В порядку ст. 294 КУпАП постанову Оболонського районного суду м. Києва від 10.12.2013 року відносно ОСОБА_4 змінити, вказавши у встановлених суддею фактичних обставинах справи наслідки дій ОСОБА_4, а саме: що ОСОБА_4 здійснив зіткнення з автомобілем в «Шевролет», державний номерний знак НОМЕР_1, який від поштовху здійснив зіткнення з автомобілем «Фольксваген», державний номерний знак НОМЕР_2.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду м. Києва Горб І.М.