ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2014 року Справа № 913/2392/13

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Львов Б.Ю. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Таун Сервіс", м.Сєвєродонецьк

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.12.2013

зі справи № 913/2392/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Таун Сервіс", м.Сєвєродонецьк (далі - Товариство)

до Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Луганськ (далі - відділення АМК України)

про визнання недійсним рішення.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - Харченко С.В.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2013 року Товариство звернулося з позовом про визнання недійсним рішення адміністративної колегії відділення АМК України від 27.06.2013 № 01-24/128 у справі № 134.

Рішенням господарського суду Луганської області від 08.10.2013 (суддя Секірський А.В.), яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.12.2013 (колегія суддів у складі: суддя Дучал Н.М. - головуючий, судді Склярук О.І. і Ушенко Л.В.), у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить скасувати рішення господарського суду від 08.10.2013, постанову апеляційного суду від 03.12.2013 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Скарга мотивована тим, що рішення попередніх судових інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами розгляду матеріалів справи № 134 відділенням АМК України 27.06.2013 прийнято рішення № 01-24/128 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", яким визнано, що Товариство у період 2010 - 2012 років та січень - травень 2013 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринках надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення на території міста Сєвєродонецька та населених пунктів с.Щедрищеве, с.Боброве, с.Сиротине, с.Синецький, с.Воронове, с.Павлоград, де розташовані належні йому водопровідні та каналізаційні мережі. Також визнано, що дії Товариства по встановленню у договорах про надання населенню та юридичним особам послуг централізованого водопостачання та водовідведення неправомірних умов реалізації товару, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50, пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг централізованого водопостачання та водовідведення, шляхом встановлення таких умов реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку. За вказані порушення на Товариство накладено штраф у загальному розмірі 52 000,00 грн.

Дослідженим у справі обставинам попередні судові інстанції дали належну оцінку та дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

При цьому суди правильно виходили з того, що висновки відділення АМК України про наявність у діях Товариства складу правопорушення, передбаченого пунктом 2 статті 50, пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ґрунтуються на фактичних обставинах справи. З цих обставин вбачається, що позивач включав у договір відповідні положення, згідно з якими передбачалось застосування штрафних санкцій у випадках, що не передбачені Типовим договором; передбачались вимоги щодо щомісячного звітування про покази лічильників та відповідальність за ненадання цієї інформації; передбачалось припинення водопостачання населенню тощо.

З огляду на таке суди обґрунтовано підтвердили правильність висновків відповідача про те, що включення Товариством до договорів про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення для певних категорій споживачів положень, які не відповідали нормам чинного законодавства, та невключення певних умов, які є необхідними для забезпечення прав та охоронюваних законом інтересів споживачів, правильно виходили з того, що такі дії Товариства є зловживанням монопольним становищем, які порушували права споживачів, оскільки за умови існування значної конкуренції на ринку централізованого водопостачання та водовідведення, споживач мав би можливість вступити у договірні відносини з іншим виконавцем, умови договору якого відповідали б чинному законодавству.

Твердження позивача про відсутність в його діях відповідного складу правопорушення були перевірені попередніми судовими інстанціями, які дійшли правильного висновку про їх безпідставність та невідповідність фактичним обставинам справи.

Враховуючи зазначене, а також з огляду на те, що інші наведені у касаційній скарзі доводи висновків попередніх судових інстанцій не спростовують, суд не бере їх до уваги і вважає, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Луганської області від 08.10.2013 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.12.2013 у справі № 913/2392/13 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Таун Сервіс" - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя Б. Львов

Суддя В. Харченко