Справа № 167/1440/13-ц Провадження № 22-ц/773/228/14 Головуючий у 1 інстанції: Панасюк С.П.
Категорія: 37 Доповідач: Осіпук В. В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 лютого 2014 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Осіпука В. В.,
суддів - Мудренко Л. І., Русинчука М. М.,
при секретарі Губарик К. А.,
за участю представника позивача ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
представника відповідача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на рішення Рожищенського районного суду Волинської області від 26 грудня 2013 року,
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2013 року ОСОБА_4 звернувся в суд із зазначеним позовом. Покликався на ті обставини, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_5, який був власником житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами в АДРЕСА_1. На вказане нерухоме майно після смерті батька відкрилась спадщина. Спадкоємцями майна померлого за законом є він та його брат - відповідач по справі ОСОБА_3 Крім того позивач зазначав, що він прийняв спадщину проживаючи з померлим, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено із-за відсутності у спадкодавця правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Просив суд, уточнивши позовні вимоги, ухвалити рішення, яким визнати за ними в порядку спадкування за законом, після смерті батька ОСОБА_5, право власності на квартиру АДРЕСА_1 та на господарські будівлі і споруди: Б-1 - сарай, л- кухня; б-сарай; в-вбиральня; п-2-1-погріб, які знаходяться за вказаною адресою.
Рішенням Рожищенського районного суду від 26 грудня 2013 року позов задоволено, визнано за ОСОБА_4 право власності: на квартиру АДРЕСА_1; на господарські будівлі і споруди: Б-1 - сарай - л. кухня, б-сарай, в-вбиральня, п-2-1-погріб, що знаходяться за даною адресою, як на спадкове майно після смерті батька ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір в сумі 350 грн. в користь держави.
В поданій на рішення суду апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_4 просить його скасувати як незаконне, прийняте судом першої інстанції без повного з'ясування обставин справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення про визнання за позивачем права власності на 1/4 частину спірного будинковолодіння.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає до задоволення з таких підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що на час відкриття спадщини будинок за АДРЕСА_1 складався з двох квартир, одна з яких належить на праві власності відповідачу ОСОБА_3, а інша належала спадкодавцю ОСОБА_5 Позивач ОСОБА_4 проживав разом із спадкодавцем і вважається таким, що прийняв спадщину. Відповідач ОСОБА_3 проживав окремо, спадщини не прийняв і не має права на спадкування.
Проте з таким висновком суду погодитись не можна.
Відповідно до ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР (в редакції 1963 року, який діяв на момент відкриття спадщини) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
Згідно ст. 548, п. п. 1 - 2 ч.1, ч. 2 ст. 549 цього ж Кодексу для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Судом встановлено, що спадкодавцю ОСОБА_5, відповідно до свідоцтва про право власності серія НОМЕР_1 від 25.03.2000 року, виданого Рожищенською міською радою, належав житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 (а. с. 38).
22 листопада 2000 року, згідно нотаріально посвідченого договору дарування АВО № 417413; 1/2 частину вказаного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами ОСОБА_5 подарував відповідачу ОСОБА_3 (а. с. 39).
Обдарований ОСОБА_3 9 січня 2001 року зареєстрував своє право власності на 1/2 частину житлового будинку з відповідною частиною господарських та побутових будівель і споруд у Волинському обласному бюро технічної інвентаризації.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. (а. с. 6).
Як убачається з довідок: ПЖКГ Рожищенського району № 3109 від 23.08.2013 року, Рожищенської міської ради від 17.01.2014 року на момент смерті ОСОБА_5 у будинку АДРЕСА_1 були зареєстровані і проживали сторони по справі і їх сім'ї, нумерація будинку не змінювалась, окремі адреси його частинам не присвоювались (а. с. 15, 17, 109)
З постанови № 351/02-31 від 05.09.2013 року приватного нотаріуса Рожищенського районного нотаріального округу слідує, що позивачу ОСОБА_4 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_5 у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на нерухоме майно - житловий будинок АДРЕСА_1 (а. с. 16).
Отже, встановлені судом обставини, які підтверджуються наведеними доказами, свідчать про те, що проживаючи в одному будинку з батьком ОСОБА_5 та спільно розпорядившись рухомим майном спадкодавця, як позивач так і відповідач по справі прийняли спадщину після його смерті, що відповідає вимогам ст. 549 ЦК УРСР в редакції 1963 року.
Оскільки на момент смерті ОСОБА_5 був власником 1/2 частини житлового будинку з надвірними будівлями, то саме на це майно й відкрилась спадщина, спадкоємцями якої за законом в рівних частках є його діти ОСОБА_4 і ОСОБА_3 як це передбачено ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР 1963 року.
Таким чином позивач ОСОБА_4 після смерті батька ОСОБА_5 буде спадкувати (1/2 : 2) = 1/4 частину спірного будинковолодіння і його право власності на цю частину спадкового майна підлягає визнанню судом.
Враховуючи, що судом першої інстанції було допущено невідповідність зроблених висновків обставинам справи і як наслідок порушено норми матеріального права, які діяли на час виникнення спірних правовідносин, то в силу вимог п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України оскаржене рішення підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про часткове задоволення позову.
З урахуванням оцінки спадкового майна, що становить (70000 : 2) = 35000 грн. (а. с. 17), і положень ч. 3 ст. 88 щодо пропорційності стягнення судового збору до задоволеної частини вимог, з відповідача ОСОБА_3 в дохід держави слід стягнути судовий збір в сумі 175 грн.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 задоволити, рішення Рожищенського районного суду Волинської області від 26 грудня 2013 року скасувати.
Позов задоволити частково.
Визнати за ОСОБА_4 як спадкоємцем за законом після смерті батька ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 1/4 частини жилого будинку з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в сумі 175 грн. в користь держави.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий - суддя
Судді