Справа № 2-2387/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2013 Ровеньківський міський суд Луганської області

в складі: головуючого судді Шумченко Л.В.,

при секретарі Булгаковій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ровеньки позовну заяву ОСОБА_1 до ДП шахта «Крепінська» про поновлення на роботі, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, у якому вказала, що вона з 30 жовтня 1997 року перебувала в трудових відносинах, виконуючи обов'язки ведучого бухгалтера по обліку матеріальних цінностей. Наказом від 30 жовтня 2012 року вона була звільнена за п. 1 ст. 40 КЗпП України. Своє звільнення вона вважає незаконним, з наступних підстав. З наказом про звільнення вона не була ознайомлена, трудову книжку її не видали, розрахунок зі нею було здійснено не повністю. З наказом про попередження про скорочення штатів вона була ознайомлена не своєчасно. Крім того, вона вважає, що її посада не була скорочена, оскільки обов'язки ведучого бухгалтера по обліку матеріальних цінностей необхідно виконувати і вважає, що їх на цей час виконує інший робітник. Вона змушена звернутися з цим позовом до суду. За час вимушеного прогулу відповідач повинен сплатити її заробітну плату. Оскільки відповідач не надав ні на її прохання, ні на запит адвоката документі необхідні для розгляду цієї справи, в тому числі і довідку про заробіток вона не має можливості навести розрахунок розміру сплати за час вимушеного прогулу. Також вона вважає за необхідне витребувати у відповідача копію наказу про попередження про її звільнення, копію наказу про звільнення, копію рішення профспілкової організації на її звільнення і довідку про заробітну плату. Просила визнати незаконним наказ від 30 жовтня 2012 року про її звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП України. ; поновити її на роботі ведучого бухгалтера по обліку матеріальних цінностей; стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30 жовтня 2012 року по день поновлення на роботі; витребувати у відповідача копію наказу про попередження про її звільнення, копію наказу про звільнення, копію рішення профспілкової організації на її звільнення, довідку про заробітну плату.

22 березня 2013 року позивач подала до суду заяву про доповнення позовних вимог, у якій зазначила, що згідно з наказом № 58-к від 01 листопада 2007 року вона - ОСОБА_1, була прийнята на роботу до ДП «Антрацит» ВП «Шахта «Крепінська» на посаду бухгалтера та направлена на дільницю Управління з 01 листопаду 2007 року. На підставі Постанови № 1 від 29 вересня 2012 року про виконання членами дільничної виборчої комісії своїх повноважень у виборчій комісії з оплатою їх праці в комісії, визначено, що повноваження в дільничній виборчій комісії виборчої дільниці № 440728 одномандатного виборчого округу № 110 з виборів народних депутатів України з оплатою праці в комісії відповідно до ст. 36 п. 11 Закону України «про вибори народних депутатів України» виконує: секретар ДАК - ОСОБА_1, а також встановлено, що вищезазначена у цій постанові член ділничої виборчої комісії виконуватиме свої повноваження в комісії з оплатою їх праці з 29 вересня 2012 року до закінчення повноважень дільничної виборчої комісії. Повноваження дільнична виборча комісія закінчила 16 листопада 2012 року.

На підставі наказу № 232 від 30 липня 2012 року ДП «Шахта «Крепінська» про проведення структури штату у відповідність, провести у відповідність структуру штату шляхом скорочення кількості та штату працівників шахти з 30 жовтня 2012 року, та звільнити бухгалтера по обліку матеріальних цінностей. З вищезазначеним наказом вона була ознайомлена, однак свій підпис у додатку № 1 до вказаного наказу вона поставила після того, як до нею до її робочого місця прийшла начальник відділу кадрів - Каминіна Т. В., та пояснила, що її потрібно зайти до відділу кадрів і поставити свій підпис про те, що її повідомлено, що ДП «Шахта «Крепінська» буде ліквідована. Мови про попередження про її звільнення не йшла, її цього не було роз'яснено. Згідно із наказом № 75-к від 30 жовтня 2012 року ДП «Шахта «Крепінська» її було звільнено у зв'язку із скорочення кількості та штату працівників згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України. З вищезазначеним наказом вона не була ознайомлена, а також у супереч діючому законодавству України її не було запропонована інша посада, хоча вона має вищу освіту за спеціальністю - Бухгалтер, та має досвід роботи за фахом, та була відповідна посада. З'явитися на розгляд подання про згоду на звільнення у зв'язку із скороченням штату вона не мала згоди, оскільки вона виконувала свої зобов'язання накладенні на неї на підставі Постанови № 1 від 29 вересня 2012 року дільничної виборчої комісії виборчої дільниці № 440728 одномандатного виборчого округу № 110 з виборів народних депутатів України. Просить визнати незаконним наказ № 75-к від 30 жовтня 2012 року ДП «Шахта «Крепінська» про її звільнення за ст. 40 п. 1 КЗпП України; поновити її на посаді ведучого бухгалтера по обліку матеріальних цінностей; стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30 жовтня 2012 року по день поновлення на роботі.

Позивач та його представник підтримали заявлені та уточнені позовні вимоги та просили суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, про що повідомили письмово.

Представник відповідача позов не визнав та просив у його задоволенні відмовити та подав до суду заперечення проти позову від 23.01.2013 року, де пояснив, що 01.11.2007 року наказом № 58 ОСОБА_1 була призначена на посаду бухгалтера ВП «Шахта «Крепінська» ДП «Антрацит». На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.09.2011 року № 912-р «Про ліквідацію деяких збиткових вугледобувних підприємств», протоколу засідання розглянутого питання передачі на ліквідацію обособлених підрозділів і вчасності ОП «Шахта «Крепінська» ДП «Антрацит» Міністерством енергетики та вугільної промисловості України був створений наказ від 19.01.2012 року № 37 «Про створення шляхом виділу ДП «Шахта «Крепінська». 03.07.2012 року наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України був затверджений Статут Державного підприємства «Шахта «Крепінська» (далі підприємство). Підприємство з липня 2012 року працює у режимі водовідливу, без добичі вугілля. У зв'язку з ситуацією, що склалося та перехід шахти в режим водовідливного комплексу на 2 півріччя 2012 року шляхом скорочення численності і штату працюючих в шахті з 30 жовтня 2012 року в кількості 116 одиниць, наказом від 30 жовтня 2012 року № 75-к ОСОБА_1 була звільнена за п. 1 ст. 40 КЗпП України. Вказане звільнення вважають законним з наступних підстав. Частиною другою ст. 40 КЗпП встановлено, що звільнення, зокрема з підстав, зазначених у п. 1 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника на іншу роботу на тому ж підприємстві, при відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю. Тому одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці підприємство не запропонувало позивачу ОСОБА_1 іншу роботу. Згідно до ст. 40-2 ч. 1 КЗпП України про наступне звільнення позивач у було повідомлено та ознайомлено про скорочення штатів своєчасно, а саме 09.08.2012 року. 24 вересня 2012 року підприємство надало подання до первинної профспілки ДП «Шахта «Крепінська» про звільнення працівників у зв'язку із скороченням штату працівників, членом якої є позивач. Про місце та час засідання профспілки позивач була повідомлена належним чином, про що свідчить підпис у списку робітників. На засідання профспілки позивач не з'явилася, про що залишила письмову заяву від 01.10.2012 року, розглянути питання про її звільнення без її участю . Протоколом № 40 від 02.10.2012 року профспілка надала попередню згоду про звільнення у зв'язку з скороченням штату, п. 1 ст. 40 КЗпП України з 30.10.2012 року. За два місяця до звільнення працівників підприємство направило до Державної служби зайнятості м. Антрацит звіт № 94 про заплановане звільнення працівників.

Згідно наказу № 139-кн Міністерства енергетики та вугільної промисловості України ДП «Шахта «Крепінська» від 01 жовтня 2012 року ОСОБА_1, ведучий бухгалтер з урахування МЦ, увільнили від виконання службових обов'язків. На час виконання повноважень секретаря дільничної виборчої комісії № 440728 одномандатного виборчого округу № 110 на постійній основі з 01.10.2012 року по 30.10.2012 року. Зі збереження займаної посади, а також зарахуванням періоду виконання обов'язків виборчій комісії до стажу роботи. Постановою Окружної виборчої комісії м. Алчевськ від 31 жовтня 2012 року № 119 про організацію роботи членів дільничних виборчих комісій, які працюють на платній основі, після дня голосування залишили виконувати обов'язки на платній основі в дільничних виборчих комісіях з 01 листопада 2012 року до закінчення проведення виборів секретаря ОСОБА_1

30 жовтня 2012 року позивач ОСОБА_1 не з'явилася для отримання копії наказу про звільнення та трудової книжки з внесенням до неї записів про звільнення. Тому згідно «Інструкції про порядок введення трудових книжок працівників» підприємство надіслало позивачу ОСОБА_1 рекомендований лист від 01 листопада 2012 року № 102 «з повідомленням» із пропозицією про потребу отримання трудової книжки, але лист повернувся за закінченням терміну зберігання. У підприємства були підстави вважати, що позивач ОСОБА_1 навмисно ухиляється від отримання трудової книжки, з метою стягнення з підприємства середнього заробітку за час вимушеного прогулу. В день звільнення з позивачем ОСОБА_1 було здійснено повний розрахунок згідно ст. 44 КЗпП України, про що свідчить довідка № 291 від 13 грудня 2012 року.

07 листопаду 2012 року кадрова служба підприємства надала центру зайнятості список № 106 фактично звільнених працівників. Посада ведучого бухгалтера з урахуванням МЦ у штатному розпису від 01.11.2012 року не значиться.

15 листопаду 2012 року на адресу підприємства надійшло запит від адвоката ОСОБА_3 про витребування документів, але ніхто не з'явився щоб отримати їх на руки, як вказано у заяві, і тому 23.11.2012 року підприємством було направлено лист № 109 на адресу вказану у заяві, з доданими документами, але лист повернувся за закінченням терміну зберігання. Просять суд відмовити ОСОБА_1 у позову до ДП «Шахта «Крепінська» про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. Згідно письмової заяви від представника ДП «Шахта Крепінська», просить розглянути справу без участі їхнього представника.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 знаходилася у трудових відносинах із ДП "Шахта Крепінська» на посаді бухгалтера згідно назаку №58-к від 01 листопада 2007 року (ар.с. 78).

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ст. 40 п. 1 КЗУпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення численності або штату працівників.

Як роз'яснив Пленум Верховного суду України в п. 19 Постанови № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» (із змінами та доповненнями) розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мало місце скорочення численності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Судом встановлено, що наказом № 232 ДП «Шахта Крепінська» від 30.07.2012 року було приведено структуру штату у відповідності з організаційно-технічними умовами, у зв`язку з переходом роботи шахти в режимі водовідливного комплексу на 2 півріччя 2012 року, шляхом проведення скорочення чисельності та штату працівників шахти з 30 жовтня 2012 року у кількості 116 одиниць, у тому числі у загальношахній структурі шахти, - одиниці ведучого бухгалтера по обліку матеріальних цінностей (ар.с.79-82).

Згідно протоколу №40 засідання профспілкового комітету ДП «Шахта «Крепінська» від 02.10.2012 року, було постановлено дати попередню згоду на звільнення у зв`язку з скороченням штату 41 робітника, у тому числі ОСОБА_1, ведучого бухгалтера по матеріальним цінностям (ар.с.27-28).

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 дійсно працювала у ВП «Шахта Крепінська» ДП «Антрацит» з 01 листопада 2007 року до 30 жовтня 2012 року в якості бухгалтера, тобто, у відповідача по справі і наказом №75-к від 30 жовтня 2012 року була звільнена з посади бухгалтера у зв`язку із скороченням кількості та штату працівників згідно з п.1 ст. 40 КЗпП України (ар.с.53) .

Також судом встановлено, що наказом ВП «Шахта Крепінська» ДП «Антрацит» від 1 жовтня 2012 року, було увільнено ОСОБА_1, ведучого бухгалтера, від виконання службових обов`язків на час роботи у дільничній виборчій комісії виборчої дільниці №440728 одномандатного виборчого округу №110 на постійній основі з 01 жовтня 2012 року до 30 жовтня 2012 року, зі збереженням займаної посади, а також зарахуванням періоду виконання обов`язків у виборчої комісії до стажу роботи (ар.с.30).

Крім того судом встановлено, що постановою окружної виборчої комісії з виборів народних депутатів України одномандатного виборчого округу №110 від 31 жовтня 2012 року, було залишено виконувати обов`язки на платній основі в дільничних виборчих комісіях з 1 листопада 2012 року до закінчення проведення виборів ОСОБА_1 (ар.с.34).

Таким чином, судом встановлено, що звільнення позивача виконано з порушенням вимог ст. 40 п. 1 КЗпП України, у зв'язку з чим зроблене незаконно.

Згідно ст. 235 КЗпП України, при звільненні працівника без законних підстав, він повинен бути поновлений на колишнє місце роботи.

Одночасно суд приймає рішення про стягнення на користь працівника середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Судом встановлено, що середня заробітна плата позивача за останні два місяці перед звільненням у 2012 році складала 158,45 грн. /серпень 2012 року (14 днів) - 2095,12 грн. + вересень 2012 року (20 днів) - 3292,32 грн. = 5387,44 грн. : 34 дня = 158,45 грн./ (ар.с.25).

Суд також вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Період вимушеного прогулу ОСОБА_1 з 30 жовтня 2012 року по 21 листопада 2013 року складає 268 робочих днів.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середня заробітна плата за час вимушеного прогулу з 30 жовтня 2012 року за 268 робочих днів, в сумі 42 464,60 грн. /158,45 грн. х 268 робочих днів = 42 464,60 грн./.

Згідно ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником. Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності. Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору. Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся власник або уповноважений ним орган. Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі, якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника). Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

З урахуванням викладеного суд вважає, що звільнення ОСОБА_1 з займаної посади було проведено з порушенням законодавства про працю і тому її вимоги в частині поновлення на роботі підлягають задоволенню.

Згідно до ст. 235 КЗУпП, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом , який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Крім того, у відповідності до ст. 367 ЦПК України, суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення позивача на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 1, 3, 6, 8, 10, 11, 31, 60, 61, 88, 213, 214, 215, 218, 294, 367 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» (із змінами та доповненнями), на підставі ст. ст. 40 п. 1, 233, 234, 235 КЗпП України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ДП шахта «Крепінська» про поновлення на роботі задовольнити.

Скасувати наказ ДП «Шахта Крепінська» №75-к від 30 жовтня 2012 року про звільнення ОСОБА_1 з посади бухгалтера на підставі ст. 40 п.1 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_1 на роботі в ДП «Антрацит» ВП «Шахта «Крепінська» на посаді бухгалтера з 30 жовтня 2012 року.

Стягнути з ДП «Антрацит» ВП «Шахта «Крепінська» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 42 464 грн. 60 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л.В. Шумченко