Справа №2-/150/08
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2008 року Вінницький районний суд Вінницької області
в складі :
головуючого судді Спринчука В.В.,
при секретарі Яровій О.В.,
з участю позивачки ОСОБА_1
представників позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, Лука - Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом зобов'язання звільнити земельну ділянку,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2., Лука - Мелешківської сільської ради Вінницького району про усунення перешкод в користуванні земельної ділянки шляхом зобов'язання звільнити земельну ділянку.
Відповідачка ОСОБА_2 позов не визнала та суду пояснила, що мати відповідачки та позивачки виділила їм в 1984 року з своєї земельної ділянки по 0,12 га. Сама мати залишилася проживати у власному будинку в АДРЕСА_1 при якому в неї було ще 0,21 га. Позивачка вирішила прибрати до рук всю земельну ділянку матері, і з цією метою кілька разів укладала від імені матері заповіт, який мати не підписувала. Мати жила окремо від позивачки, і ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мали окремі будинки. 21.06.2002р. мати вирішила подарувати відповідачці свій житловий будинок по АДРЕСА_1 що і зробила через відповідне оформлення дарчої у нотаріуса. На даний будинок мати отримала через сільську раду свідоцтво про власність НОМЕР_1від 11.06.2002 року. Будинок стояв на 0,21 га., що було записано і погосподарських книгах. Про існування договору дарування позивачці було відомо від сільської ради. Про план земельної ділянки, який був виданий при оформленні будівельного паспорта відповідачці та матері відомо не було. Даний план відповідачка вважає таким, що був виданий незаконно, і порушував права ОСОБА_5 Після проведення дарування ОСОБА_6 написала заяву в сільську раду про переведення на відповідачку земельної ділянки дарувальника в розмірі 0,16 га. Рішенням сільської ради землю було переписано на відповідачку в 2002 році, з тих пір відповідачка відкрито користується земельною ділянкою. Прав позивачки відповідачка не порушувала, тому просить у позові відмовити.
Представник Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району проти задоволення позову заперечила.
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала та суду пояснила, що рішенням загальних зборів радгоспу «Перше Травня» та наказу №326 позивачу було виділено земельну ділянку з присадибної ділянки її матері. Комісією радгоспу від 05.09.1984 року зроблено відведення меж земельної ділянки під будівництво жилого будинку в натурі про що було складено відповідний акт. Згідно даного акту земельна ділянка позивачки має розмір 20х30 м. та межує з північної сторони 30 м. з городом ОСОБА_5, з східної з садибою ОСОБА_5, а з західної сторони з садибою ОСОБА_4 На будівництво позивачці було оформлено будівельний паспорт і 20 років позивачка та її мати користувалися суміжними земельними ділянками не розділяючи їх. В червні 2002 року мати позивачки ОСОБА_5 без згоди позивачки подарувала свій сарай ОСОБА_3, яка і почала після цього користуватися суміжною ділянкою. Восени 2003 року позивачка звернулася з заявою до Лука-Мелешківської сільської ради про приватизацію своєї земельної ділянки. Однак, ОСОБА_2 відмовилася підписувати за матір протокол узгодження меж земельних ділянок і захопила частину належної позивачці земельної ділянки. В зв'язку з вказаним позивачка була змушена звернутися до суду та просить її позов задоволити.
Заслухавши пояснення сторін, оцінивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову.
Рішенням загальних зборів радгоспу «Перше Травня» та наказу №326 від 04.09.1984 року ОСОБА_1 було виділено земельну ділянку з присадибної ділянки її матері ОСОБА_5 в АДРЕСА_1
Комісією радгоспу від 05.09.1984 року було зроблено відведення меж земельної ділянки під будівництво жилого будинку в натурі про що було складено відповідний акт (а.с.3).
Згідно даного акту земельна ділянка позивачки має розмір 20х30 м. та межує з північної сторони 30 м. з городом ОСОБА_5, з східної з садибою ОСОБА_5, а з західної сторони з садибою ОСОБА_5
Рішенням Вінницької міської ради ОСОБА_1 було надано дозвіл на будівництво житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1розміром 12,0х8,4 м.
За фактом будівництва позивачці було надано будівельний паспорт за №405, який складається з рішення Вінницької районної ради від 21.11.1985 року, проекту забудови земельної ділянки на земельній ділянці розміром 0,12 га, пояснювальної записки, акту винесення в натурі границь земельної ділянки і розбивки будівель від 31.12.1984 року, дозволу на виконання будівельних робіт від 21.11.1985 року та копії рішення Вінницької ради від 21.11.1985 року за №365.
Таким чином, суміжним землекористувачем позивачки на час виділення земельної ділянки ОСОБА_1 була її мати ОСОБА_5
При цьому, при проведенні будівництва будинку ОСОБА_1 мати останньої було надано розписку про відсутність заперечень по будівництву на відстані 3 метрів « … від вугла свого житлового будинку…» (а.с.23).
21.06.2002 року ОСОБА_5 вчинила посвідчений нотаріусом договір дарування серії НОМЕР_1, яким обдарувала свою доньку ОСОБА_6 належним їй цілим житловим будинком з господарською будівлею, що знаходиться вАДРЕСА_1(а.с.86).
В склад даного будинковолодіння, згідно договору дарування вчиненого на підставі свідоцтва про право власності на ім'я ОСОБА_5 за НОМЕР_1від 11.06.2002 року входять житловий будинок під літерою «А» та шия погребу «ш/п».
До вчинення даного договору на ім'я ОСОБА_5 було складено технічний паспорт за інвентарним НОМЕР_1від 30.05.2002р.
Згідно даного паспорту будинковолодіння за НОМЕР_2було розташоване на земельній ділянці загальною площею 1558 кв.м. та включало в себе житловий будинок з верандою, погребом та шиєю погреба (а.с. 90-91).
Сторони земельної ділянки, згідно даного паспорта складають довжину 94,70 м. зі сторони ОСОБА_1 від вулиці 15,35 м. (а.с. 91).
Первинне свідоцтво про право приватної власності на вищезазначене будинковолодіння за НОМЕР_1 було отримане ОСОБА_5 на підставі рішення виконкому Вінницької районної ради за №167 від 23.05.1987р. (а.с. 96).
В зв'язку з вчиненням дарування ОСОБА_5, як користувач земельної ділянки подала до Лука-Мелешківської сільської ради заяву про внесення змін в розмір її земельної ділянки з 0,21 до 0,05 га. 0,16 га заявниця просила передати її дочці ОСОБА_3 (а.с.98).
Дана заява має вхідний реєстраційний номер ради 512 від 23.08.2002 року.
За заявою ОСОБА_2., що датована тією ж датою, за реєстраційним №513 ОСОБА_2 просить виділити її з земель матері 0,16 га в зв'язку з вчиненням дарування.
Рішенням Вінницької районної ради від 08.05.1985 року ОСОБА_3 було виділено під будівництво земельну ділянку по вул. Привокзальній під будівництво житлового будинку та господарських споруд.
За фактом будівництва позивачці було оформлено будівельний паспорт за №137 до складу якого входить проект забудови земельної ділянки забудовника розміром 0,12 га, рішення Вінницької районної ради від 08.05.1985 року за №143 та пояснювальна записка по забудові земельної ділянки та акт винесення в натурі границь земельної ділянки і розбивки будівель від 12.04.1985 року.
Вищевказані договір дарування, видача свідоцтва про право власності на будинковолодіння за НОМЕР_2на ім'яОСОБА_7, право відповідачки на користування даною будівлею, що призвело на думку позивачки ОСОБА_1 до порушення її права на користування частиною земельної ділянки, було предметом оскарження в судовому порядку.
За рішенням Вінницького районного суду від 28.09.2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено (а.с.132-134).
Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 06.12.2006 року рішення Вінницького районного суду від 28.09.2006 року було залишено без змін.
Згідно довідки Лука-Мелешківської сільської ради за №620 від грудня 2003 року ОСОБА_1 проводить оплату податку за користування земельною ділянкою розміром 0,12 га (а.с.117).
Той самий розмір земельної ділянки був наданий ОСОБА_1 при первинному виділенні земельної ділянки під будівництво житлового будинку.
Рішення сільської ради про надання земельної ділянки в користування чи власність з подальшою видачею відповідного державного акту не виносилося, що підтверджено сторонами і в силу ст.61 ЦПК України доказування не потребує.
Визначаючись щодо заявлених вимог, суд виходить з того, що за ст. 152 ЗК України зазначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь - яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до ст.ст. 78, 81, 92 ЗК України, що відповідають фактичному змісту ст.ст. 17, 19, 21, 22 ЗК України в попередній редакції) право користування чи право власності на земельну ділянку виникає лише після винесення відповідного рішення органу місцевого самоврядування та подальшої видачі державного акту.
Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Документального доказу наявності у позивачки права на користування земельною ділянкою більш ніж 0,12 га суду не надано.
Як вбачається зі змісту висновку судової будівельно - технічної експертизи №659 від 07.05.2008 року ОСОБА_1 на теперішній час по фактичному користуванню утримує земельну ділянку площею 1532 кв.м., що відповідно на 332 кв.м. є більшим за розмір земельної ділянки наданої їй для будівництва житлового будинку за рішенням Вінницької районної ради від 21.11.1985 року.
При цьому, суд оцінюючи даний висновок експерта як доказ по справі, виходить з того, що при друкуванні тексту експертного висновку експертом була допущена помилка в зазначені вулиці на які знаходяться об'єкти дослідження (замість АДРЕСА_1).
Вказану погрішність суд оцінює, як механічну помилку та враховує, що зміст даного експертного висновку сторонами не заперечується, загалом є вірним і утримує вірне зазначення вулиці АДРЕСА_1
Вказаний висновок суду щодо механічності допущеної помилки підтверджують факт надання експерту для проведення дослідження будівельних паспортів та технічних паспортів, саме з визначенням місця знаходження досліджуваних об'єктів по АДРЕСА_1 що підтверджується власне складеними експертом /додатки до експертного висновку за №1, 2/ схематичними планами земельних ділянок та об'єктів нерухомості за адресою АДРЕСА_1
ОСОБА_2 за вищевказаним висновком експертизи, має по фактичному користуванню земельну ділянку площею 1523 кв.м., що також є більшим на 223 кв.м. за переданий їй за рішенням районної ради від 08.05.1985 року розмір земельної ділянки.
При цьому, згідно схематичного плану експертного висновку вбачається, що розмір наданих позивачці 0,12 га є незмінним, розмір земельної ділянки 20х30 є збереженим і навіть збільшеним до 30х40 м.
З врахуванням конфігурації земельних ділянок, які зазначені в будівельних паспортах сторін розподіл спірних земельних ділянок по спільній фактичній межі юридично за висновком експертизи є неможливим.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Тому, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, відповідно до вимог ст.ст. 60, 212 ЦПК України суд приходить до висновків, що позивачкою не доведено факт протиправного зменшення відповідачкою належної ОСОБА_1 земельної ділянки розміром 0,12 га за рахунок захоплення, з огляду на що суд вважає позовні вимоги не доведеними та такими, що не підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 78, 152, 158, 212 ЗК України, ст.ст. 15, 30, 60, 61, 67, 72, 147, 215, 223 ЦПК України, суд -
в и р і ш и в :
В задоволенні позову ОСОБА_1до ОСОБА_2, Лука - Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом зобов'язання звільнити земельну ділянку - відмовити.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів до апеляційного суду Вінницької області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення набирає чинності через десять днів після його проголошення, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але неподання у двадцятиденний строк апеляційної скарги, рішення суду набирає чинності після закінчення цього строку.
Суддя: