Судове рішення #3545872
Справа № 2-482-08

                                                                                                  Справа № 2-482-08

 

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 

08 серпня 2008 року                                                Вінницький районний суд Вінницької області

 

в складі : 

головуючого судді                                                               Спринчука В.В.,

при секретарі                                                                      Барановій О.М.,

                        за участю представника позивачів                                  ОСОБА_1

                        представника відповідача                                                  ОСОБА_2

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Бохоницька сільська рада Вінницького району про визнання третейської угоди недійсною, скасування рішення Третейського суду та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Бохоницька сільська рада Вінницького району про визнання третейської угоди недійсною, скасування рішення Третейського суду -

 

в с т а н о в и в :

 

            ОСОБА_1. таОСОБА_2 звернулись до суду з позовами до ОСОБА_1, третя особа Бохоницька сільська рада про визнання третейської угоди недійсною, скасування рішення Третейського суду, посилаючись на те, що рішенням Третейського суду від 10.12.2007 року визнано право власності на будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_5в порядку спадкування за законом після померлихОСОБА_6. та ОСОБА_7 незважаючи на те, що крім відповідача спадкоємцями першої черги після померлоїОСОБА_6. є ОСОБА_1. таОСОБА_2 /спадкова трансмісія/, які до участі в справі не залучались, про розгляд справи не повідомлялись, через що Третейський суд згаданим рішенням вирішив питання про їх права та обов'язки.

Оскільки вищезазначеним рішенням Третейського суду позивачів позбавлено можливості реалізувати свої спадкові права вони звернулись з даними позовами до суду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1. вимоги позову підтримала, посилаючись на обставини викладені в заяві, просила суд позов задоволити.

ПозивачОСОБА_2 заявлені до ОСОБА_1 вимоги підтримав, за обставин викладених в позові.

Відповідач ОСОБА_8 та його представник вимоги ОСОБА_1. та ОСОБА_5 визнали, вказуючи на те, що позивачі заяв про прийняття спадщини після померлихОСОБА_6. та ОСОБА_5 до нотаріальної контори не подали, не вступили в оперативне управління майном, тому вважаються такими що спадщину не прийняли. Оскільки ОСОБА_8 періодично проживав в спадковому будинку, замінив вхідні замки, пофарбував вікна і двері, обробляв присадибну ділянку, то він є таким, що прийняв спадщину так як вступив в управління та володіння спадковим майном, що вказує на законність рішення Третейського суду від 10.12.2007 року.

Від Бохоницької сільської ради Вінницького району та області надійшла заява про розгляд справи у відсутності їх представника, у вирішенні спору покладаються на думку суду. 

Вислухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1. та ОСОБА_1. обґрунтовані, що вказує на необхідність їх задоволення.

Такого висновку суд дійшов із наступного.

Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_4 померлаІНФОРМАЦІЯ_1в АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть, серія НОМЕР_1

Відповідно до свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_1 ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_1.

Відповідно до свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_1 ОСОБА_1. помер ІНФОРМАЦІЯ_1в АДРЕСА_1.

Згідно рішення виконавчого комітету Бохоницької сільської ради Вінницького району Вінницької області №38 від 16.06.2005 року будинок АДРЕСА_1 належить померлій ОСОБА_3. Даний факт також підтверджується довідкою виконавчого комітету Бохоницької сільської ради № 968 від 30.11.2007 року.

ОСОБА_3 є донькою ОСОБА_4 таОСОБА_6., що підтверджується свідоцтвом про народження, серія НОМЕР_1

ОСОБА_3 після одруження із ОСОБА_3 змінила прізвище на «ОСОБА_2», що підтверджується свідоцтвом про одруження, серія НОМЕР_1

ОСОБА_2. після одруження із ОСОБА_1 змінила прізвище на «ОСОБА_1», що підтверджується свідоцтвом про одруження, серія НОМЕР_1

ОСОБА_1 є синомОСОБА_3. та ОСОБА_7 що підтверджується свідоцтвом про народження, серія НОМЕР_1

04.12.2007 року між ОСОБА_5та ОСОБА_3 укладено третейську угоду про передачу на розгляд до постійно діючого Третейського суду при Товарній біржі «Південнобузька» спору, який виник між сторонами у зв'язку з прийняттям спадщини на будинковолодіння АДРЕСА_1, належне померлій ОСОБА_3. та у зв'язку із зміненням черговості одержання права на спадщину.   

Рішенням Третейського суду від 10.12.2007 року визнано право власності на будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 в порядку спадкування за законом після померлихОСОБА_6. та ОСОБА_5

Встановленим в суді фактам відповідають правовідносини, що виникли із підстав по захисту спадкових прав, які регулюються Цивільним кодексом України, актами цивільного законодавства України, які не суперечать положенням ЦК України та які регулюють встановлені судом відносини сторін.

Дані правовідносини регулюються:

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про третейські суди» від 11.05.2004 року рішення третейського суду може бути скасовано в разі:

- якщо справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча йому відповідно до закону;

- третейську угоду визнано недійсною компетентним судом.

Згідно ст. 6 зазначеного вище Закону третейським судам не підвідомчі справи, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судам загальної юрисдикції.

Відповідно до ч.1 ст.17 ЦПК України сторони мають право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.235 ЦПК України, справи з приводу встановлення фактів, які мають юридичне значення не можуть бути передані на розгляд третейського суду.

Як вбачається з п.7 ст.6 Закону України «Про третейські суди» третейські суди в порядку передбаченому Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають з цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про судоустрій» правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При цьому ч. 2 ст. 1 Закону України «Про судоустрій» регламентовано що судова влада реалізовується шляхом здійснення правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального, а також конституційного судочинства. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

З п.1 ст.2 Закону України «Про третейські суди» слідує, що третейський суд - недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому Законом, для вирішення спорів, що виникають з цивільних та господарських правовідносин; п. 8 ч. 2 Закону України дано визначення поняттю «компетентний суд», яким є місцевий загальний суд чи місцевий господарський суд з місцем розгляду справи третейським судом.

Цивільний кодекс України прийнято Верховною Радою України та підписано Президентом України 16.01.2003 р. і він набув чинності 01.01.2004 р. Закон України «Про третейські суди» прийнято Верховною Вадою України та підписано Президентом України 11.05.2004 р. і він набув чинності (згідно Перехідних положень - з моменту публікації), тобто 16.06.2004 р.

Таким чином, зважаючи на ту обставину, що Цивільний кодекс України законодавцем було прийнято до прийняття Закону України «Про третейські суди» можна дійти висновку, що законо­давець в посиланні на ту тезу, що спори з приводу реалізації спадкових прав вирішуються судом, мав на увазі саме суди судової влади в розумінні Закону України «Про судоустрій», тобто в даному випадку - суди зага­льної юрисдикції.

Відповідно до третейської угоди від 04.12.2007 року, укладеної між ОСОБА_5та ОСОБА_3 на розгляд до постійно діючого Третейського суду при Товарній біржі «Південнобузька» передано спір, який виник між сторонами у зв'язку з прийняттям спадщини у вигляді будинковолодіння АДРЕСА_1, належне померлій ОСОБА_3. та у зв'язку із зміненням черговості одержання права на спадщину.   

Рішенням Третейського суду від 10.12.2007 року визнано право власності на будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 в порядку спадкування за законом після померлихОСОБА_6. та ОСОБА_5

Під час розгляду справи між ОСОБА_5та ОСОБА_3 третейський суд визначаючись щодо задоволення вимог ОСОБА_1 виходив із встановлення ряду фактів, що мають юридичне значення, зокрема того, що ОСОБА_8 прийняв спадщину протягом шести місяців з моменту смерті матері, вступив в управління спадковим майном, а саме, періодично проживав в спадковому будинку, пофарбував двері, вікна.

Задовольняючи вимоги ОСОБА_1 третейський суд в зазначеному вище рішенні виходив з того, що останній відмову від спадщини не заявляв, що є безпідставним.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до Постанови ПВСУ від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, спадкоємець має право звернутись в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Як вбачається із змісту рішення Третейського суду від 10.12.2007 року ОСОБА_8 періодично проживав із спадкодавцем, факт постійного проживання судом не встановлювався.

Крім того, під час розгляду справи Третейським судом не встановлювалось коло спадкоємців першої черги після померлихОСОБА_6. та ОСОБА_7 наявність осіб, які мають обов'язкову частку у спадщині, у зв'язку з чим Третейський суд, згаданим рішенням вирішив питання про права та обов'язки ОСОБА_1. та ОСОБА_1., які не брали участь у справі, позбавивши їх при цьому спадкових прав, що вказує на недотримання принципу всебічності, повноти та об'єктивності вирішення спору.

Також, в порушення вимог закону щодо змісту третейської угоди, в угоді яка є предметом судового розгляду належним чином не ідентифіковано третейський суд до якого передано спір, у її вступній частині не вказані дані про сертифікацію, державну реєстрацію, юридичну адресу суду.

Крім того, вирішуючи згаданий вище спір третейським судом порушено правила виключної підсудності.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи в сукупності досліджені в ході судового розгляду докази, суд приходить до висновку про необхідність визнання недійсною третейської угоди від 04 грудня 2007 року, укладеної між ОСОБА_5та ОСОБА_3 про передачу на вирішення до третейського суду спору, пов'язаного із прийняттям спадщини та скасування його рішення від 10.12.2007 року, оскільки третейський суд чин­ним законодавством не уповноважений на вирішення спорів, пов'язаних із захистом спадкових прав, встановлення фактів, що мають юридичне значення, на підставі яких за ОСОБА_5третейським судом визнано право власності на нерухоме майно.

         Керуючись ст. 386 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57, 60 , 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд  -

в и р і ш и в:

 

Визнати недійсною третейську угоду від 04 грудня 2007 року, укладену між ОСОБА_1та ОСОБА_2 про передачу на вирішення до постійного діючого Третейського суду при Товарній біржі «Південнобузька» спору, пов'язаного із прийняттям спадщини.

Скасувати рішення Третейського суду від 10 грудня 2007 року про визнання права власності в порядку спадкування за законом після померлих ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на будинковолодіння АДРЕСА_1

Зобов'язати КП ВООБТІ скасувати реєстраційний запис в інвентарній справі по будинковолодінню АДРЕСА_1 про встановлення права власності за ОСОБА_1

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів до апеляційного суду Вінницької області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

            Рішення набирає чинності через десять днів після його проголошення, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але неподання у двадцятиденний строк апеляційної скарги, рішення суду набирає чинності після закінчення цього строку.

 

 

Суддя :

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація