Справа № 424/5247/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2013 року Ровеньківський міський суд Луганської області

в складі : головуючого - судді Шумченко Л.В.,

при секретарі - Булгаковій К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ровеньки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спадщини,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суді із позовом, у якому зазначила, що відповідач по цій цивільній справі - її сестра. ІНФОРМАЦІЯ_3 померла їхня мати ОСОБА_3. На підставі договору дарування, посвідченого 09 жовтня 1958 року, та на підставі свідоцтва про право на спадщину від 29 жовтня 1964 року, померлій належав житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 У правових документах вказано прізвище їхньої матері, яке вона мала на час посвідчення вказаних документів: ОСОБА_3 в договорі дарування і ОСОБА_3 в свідоцтві про право на спадщину. Адреса будинку також змінилась. Вказаний будинок ввійшов в склад спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 Вони з відповідачем були спадкоємцями за законом першої черги. Крім того, 15 листопада 1991 року ОСОБА_3 склала заповіт, згідно з яким все належне їй майно вона заповідає позивачу і відповідачці. Вони з відповідачкою звернулись з заявою про прийняття спадщини. Однак протягом тривалого часу ні вона, ні відповідач не одержали свідоцтво про право на спадщину. Їй необхідно поділити вказаний будинок, визнавши за нею право власності на будинок в цілому, оскільки в спадковому будинку до цього часу відповідач не проживала і не проживає, має інше житло, в якому і постійно проживає в місті Київ. Позивач постійно проживає в спірному будинку. З 1995 року по цей час саме вона здійснює права власника відносно будинку в цілому. Вона підтримує будинок в належному технічному стані, за необхідності здійснює його ремонт, сплачує передбачені законом платежі. Спірний будинок поділити на дві ізольовані квартири неможливо. Тому вважає, що доцільно будинок в цілому виділити у її власність. Оскільки відповідач не одержала правовий документ на своє ім`я, вважає, що підстав для припинення права відповідача на частку будинку немає. Разом з тим, визнання за нею права власності на будинок в цілому не завдасть істотної шкоди інтересам відповідача, оскільки наведені вище обставин свідчать про відсутність у відповідача потреби в частині спірного будинку. Просила визнати за нею право власності на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1

В судове засідання позивач не з`явилася, але надала до суду письмову заяву в якій заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі. Просила справу розглянути за її присутності.

Відповідача в зал судового засідання не з`явилася, але надала до суду письмову заяву в якій позовні вимоги визнала повністю, просила розглянути справу за її відсутністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є рідними сестрами.

Також судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати сторін - ОСОБА_3 (ар.с.5).

Після смерті ОСОБА_3, відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1.

Спадковий будинок раніше належав померлій на підставі договору дарування від 9 жовтня 1958 року (ар.с.6), а також свідоцтва про право на спадщину від 29 жовтня 1964 року (ар.с.8-9).

На підставі заповіту, посвідченого державним нотаріусом Харитоновою Н.П. 15 листопада 1991 року і зареєстрованого в реєстрі за №1-3045, спадкоємцями майна ОСОБА_3, яке належало їй на день її смерті, є сторони по даній справі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (ар.с.9).

Позивач прийняла спадщину фактично, оскільки на момент смерті матері - ОСОБА_3, і на теперішній час, мешкає у спадковому будинку, але свідоцтво про право на спадщину вона не отримала.

Крім того судом встановлено, що у правовстановлюючих документах на спадковий будинок, прізвище померлої ОСОБА_3, зазначене яке вона мала на час посвідчення вказаних документів, тобто: ОСОБА_3 в договорі дарування від 9 жовтня 1958 року, і ОСОБА_3 в свідоцтві про право на спадщину від 29 жовтня 1964 року.

Згідно ст. 1233 ЦК Україна, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно ст. 1234 ЦК Україна, право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 згідно ст.ст. 1233, 1234 ЦК України є єдиною спадкоємицею, яка здійснила своє право на спадок згідно ст. 1268 ЦК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 1233,1234,1261,1268 ЦК України, ст.ст. 213,214,215,219,294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спадщини, задовольнити цілком.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, з належними до нього господарськими і побутовими будівлями і спорудами, зареєстрованого в КП Ровеньківське БТІ за ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 9 жовтня 1958 року та свідоцтва про право на спадщину від 29 жовтня 1964 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Ровеньківський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

С У Д Д Я - Л.В. Шумченко

05.12.2013