Справа № 424/5399/13-ц
УХВАЛА
іменем України
"24" вересня 2013 р. Ровеньківський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Шумченко Л.В.,
при секретарі Запорожцевій С.С.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Ровеньки справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди дійсною та визнання права власності на майно, та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання угоди дійсною, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому вказала , що 10 липня цього року між нею та відповідачкою ОСОБА_5 відбулась домовленість стосовно міни належної їй квартири, розташованої АДРЕСА_1 на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 власницею якого є відповідачка ОСОБА_2. Вони узгодили всі суттєві умови договору та домовились про те, що посвідчать його в нотаріальній конторі в строк до 10.08.2013 р., а також перевезуть своє майно в належні їм житлові приміщення якомога швидше. Доказом цього є розписки, складені ними власноручно. В зазначений термін вони частково виконали ці умови: вона перевезла все своє майно в будинок відповідачки та вселилась в нього, а відповідачка разом зі своїми речами в'їхала в її квартиру. Т.ч., їх угода з відповідачкою фактично відбулась, але до теперішнього часу вона залишається не посвідченою. Причина полягає в тому, що відповідачка, несподівано для неї, висунула нові умови угоди, відповідно яких вона має сплатити їй грошову компенсацію за те, що квартира, на її погляд, потребує додаткових коштів для її поліпшення та ремонту. Вважає, що такі вимоги є незаконними та необґрунтованими, оскільки на момент їх домовленості - відповідачці був відомий як технічний стан житлового приміщення ОСОБА_1, так і все інше, що стосується їх договору. Крім цього, на теперішній час їх угода фактично виконана. Факти, викладені нею в позові, - в судовому засіданні зможуть підтвердити свідки. Просила визнати договір міни АДРЕСА_1 на житловий будинок за АДРЕСА_2, з належними до нього господарськими і побутовими будівлями та спорудами, укладений 10.07.2013 р. - між ОСОБА_1, з одного боку, та ОСОБА_2, з другого боку, - дійсною. Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_2, з належними до нього господарськими побутовими будівлями та спорудами, який раніше належав ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 27.10.1989 р. Визнати за ОСОБА_2 право власності на АДРЕСА_1., яка раніше належала ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 29.04.1998р..
У судовому засіданні була подана зустрічна позовна заява в якій вказано, що у Ровеньківському міському судді (у судді Шумчснко Л.В.) знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди дійсною та визнання права власності на майно. З приводу цього, позивачі за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3, та ОСОБА_4 вважають за потрібне надати до суду зустрічний позов з тим. щоб розглянути його в одному провадженні.
Так, 26.07.2003 р. вони створили сім'ю та зареєстрували свій шлюб.
В той же день, під час урочистого святкування цієї події, - відповідачка ОСОБА_1 повідомила, що дарує їм обом квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.
Цей факт зможуть підтвердити численні свідки, які були запрошені в якості гостей на їх весілля. На підтвердження своїх слів - відповідачка ОСОБА_1 віддала їм ключі від квартири та пообіцяла. що найближчим часом посвідчить угоду дарування житла в нотаріальній конторі. Зі своєї сторони. позивачі прийняли подароване їм майно та вселились в квартиру одразу ж після весілля. З того часу вони почали користуватись квартирою на правах власника: сплачували всі необхідні комунальні послуги та підтримували житлове приміщення в належному технічному стані. Втім, укладання договору дарування так і не відбулось, оскільки відповідачка відкладала це, посилаючись на свою зайнятість. З червня цього року їх сімейні обставини склались так. що вони змушені були перейти на тимчасове мешкання до будинку батьків ОСОБА_4, в якому вони і продовжують мешкати до теперішнього часу.
З приводу цього, вони віддали відповідачці ключі від своєї квартири та попросили її навідуватись до неї. Пізніше, в липні-місяці, відповідачка розповіла, їм про те. що одна її знайома (ОСОБА_2.) пропонує їй поміняти свій будинок на їх квартиру. Вони обміркували це питання, але дійти згоди їм так і не вдалось. В результаті цього їх стосунки з відповідачкою суттєво погіршились і спілкування з нею було припинено. В вересні вони дізнались проте, що обмін житлових приміщень фактично відбувся, а найближчим часом готується переоформлення документів в нотаріальній конторі. Враховуючи це, для захисту своїх прав та вирішення справи по суті - вони звернулись до суду. Вважають що подарував їм квартиру - відповідачка не повинна була розпоряджатись нею без їх дозволу. Просили: визнати договір дарування АДРЕСА_1 на АДРЕСА_2., укладений 26.07.2003 р. між ОСОБА_1, з одного боку, та ОСОБА_3 і ОСОБА_4, з другого боку -дійсним. Визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності на АДРЕСА_1 на АДРЕСА_2 яка раніше належала ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 29.04.1998 р., в рівних частках, по 1/2 частині за кожним.
У судовому засіданні сторони заявили суду про те, що вони досягли мирової угоди, та пред'явили суду текст для затвердження мирової угоди на наступних умовах :
1. Визнати за ОСОБА_2 право власності на АДРЕСА_1 на АДРЕСА_2., яка раніше належала ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 29.04.1998 р.
2. Визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності на житловий будинок АДРЕСА_2, з належними до нього господарськими і побутовими будівлями та спорудами, який раніше належав ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 27.10.1989 р., в рівних частках, по 1/2 частині за кожним.
3. Сторони не заявили один одному матеріальних претензій відносно предмета позову та відносно судових витрат.
Мирова угода укладена сторонами на добровільних засадах, без примусу, не порушує інтереси сторін інших осіб, тому сторони просять суд затвердити мирову угоду, а провадження по справі закрити.
Вислухав сторони, роз'яснив їм вимоги ст. 206 ЦПК України, суд вважає, що мирова угода підлягає затвердженню, так як його умови не суперечать закону, не порушують інтересів третіх осіб і держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 130 ч. 4, 175, 205 п. 4, 206, 210 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Затвердити мирову угоду, укладену між сторонами у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання угоди дійсною та визнання права власності на майно, та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання угоди дійсною на наступних умовах:
1. Визнати за ОСОБА_2 право власності на АДРЕСА_1 на АДРЕСА_2., яка раніше належала ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 29.04.1998 р.
2. Визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності на житловий будинок АДРЕСА_2, з належними до нього господарськими і побутовими будівлями та спорудами, який раніше належав ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 27.10.1989 р., в рівних частках, по 1/2 частині за кожним.
3. Сторони не заявили один одному матеріальних претензій відносно предмета позову та відносно судових витрат.
Провадження в справі закрити.
Ухвала може бути оскаржена в Луганський апеляційний суд через Ровеньківський міський суд протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя : Л.В. Шумченко